Справа №2/528/2194/2012
02 серпня 2012 року місто Краматорськ
Краматорський міський суд Донецької області
у складі: головуючого судді Кравченко О.Ю.
при секретарі Куліш О.С.
за участю представника позивача Меньшикової І.В.
відповідачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Державної податкової інспекції у м.Краматорську до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, нанесених Державі,
16.05.2012 року Державна податкова інспекція у м.Краматорську звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, нанесених державі. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що вироком Краматорського міського суду від 21.06.2011 року ОСОБА_2 визнана винною у скоєнні злочину, передбаченого ст. 212 ч.2 та ст.366 ч.2 КК України. В ході розгляду кримінальної справи було встановлено, що відповідачка, яка працювала на підставі наказу №5 від 01.12.1995 року директором ПМП «Вербена», як службова особа підприємства, що пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій на підставі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», будучи зобов'язаною вести бухгалтерський та податковий облік, створювати необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку та надавати до ДПІ у м.Краматорську достовірні дані про результати господарської діяльності підприємства, будучи відповідальною про достовірність відомостей податкової звітності та правильність розрахунків з бюджетом по сплаті податків в період з березня 2007 року по листопад 2008 року, діючи з умислом, шляхом необґрунтованого формування сум податкового кредиту по податку на додану вартість, а також внесення в документи податкової звітності завчасно неправдивих відомостей умисно ухилилася від сплати податків в сумі 707 729 грн., що спричинило фактичне не надходження до бюджету грошових коштів у великих розмірах. Неправомірні дії відповідача нанесли Державі збитки у сумі 707 729 грн. Посилаючись на ст.28 КК України, ст.1166 ЦК України, ст.16 Податкового кодексу України позивач просить суд стягнути з відповідачки у рахунок державного бюджету м.Краматорська збитки нанесені Державі по податку на додану вартість в сумі 707 729 грн.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_2 позов не визнала, посилаючись на те, що вона вже понесла покарання за скоєний злочин та не повинна вдруге відповідати за одне і те ж правопорушення. Просить в задоволенні позову відмовити.
Вислухавши думку сторін, проаналізувавши в сукупності зібрані у справі докази, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає.
У судовому засіданні встановлено, що відповідачка ОСОБА_2 була притягнута до кримінальної відповідальності, у тому числі за ст.212 ч.2 КК України, а саме за те, що вона, працюючи на посаді директора ПМП «Вербена», будучи відповідальною за достовірність відомостей податкової звітності та правильність розрахунків з бюджетом по сплаті податків в період з березня 2007 року по листопад 2008 року, шляхом необґрунтованого формування сум податкового кредиту за ПДВ, а також внесення в документи податкової звітності завідомо неправдивих відомостей, умисно ухилилася від сплати податків до бюджету у сумі 707729 грн., що спричинило фактичне не надходження до бюджету грошових коштів у великих розмірах.
Вироком Краматорського міського суду від 03.06.2011 року ОСОБА_2 було визнано винною у скоєнні злочину, передбаченого ст.212 ч.2 та ст.366 ч.2 КК України та призначене остаточне покарання у вигляді 2 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75, 76 КК України з випробувальним терміном на 1 рік, з позбавленням права займати керівні посади та посади, які передбачають ведення бухгалтерської звітності терміном на 2 роки.
Відповідно до вимог ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року вбачається, що відповідно до частини четвертої статті 61 ЦПК при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування. Інші прийняті в рамках кримінальної справи чи справи про адміністративне правопорушення постанови оцінюються судом згідно з положеннями статті 212 ЦПК. На підтвердження висновку суду щодо розміру відшкодування збитків у рішенні, крім посилання на вирок у кримінальній справі чи постанову у справі про адміністративне правопорушення, необхідно також зазначати докази, подані сторонами при розгляді цивільної справи (наприклад, врахування матеріального становища відповідача або вини потерпілого)».
Згідно з вимогами п. 58.4 ст. 58 Податкового кодексу України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.
Складання та надсилання платнику податків податкового повідомленні-рішення за податковим зобов'язанням платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань, за якими встановлена рішення суду забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої справи за нереабілітуючими підставами.
Відповідно до ст.15.1 Податкового кодексу України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим кодексом.
Відповідно до ст.2 Закону України від 04.12.1990 року «Про державну податкову службу в Україні»зі змінами та доповненнями завданнями органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, встановлених законодавством.
Відповідно до п.11 ст.10 вищезазначеного Закону державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках-коштів, одержаних без встановлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У порушення вищевказаних вимог чинного законодавства податковим органом було заявлено позов про стягнення суми збитку державі без додержання самого порядку відшкодування таких збитків, тобто без визначення податкового зобов'язання платнику податків відповідно до вироку Краматорського міського суду від 06.06.2011 року та без прийняття податкового повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань.
Зазначене, з врахуванням вимог ст.ст. 58, 59 ЦПК України, є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 3, 14, 58-61, 88, 213-215 ЦПК України суд, -
У задоволенні позовних вимог Державної податкової інспекції у м.Краматорську до ОСОБА_2 про відшкодування збитків, нанесених державі - відмовити у повному обсязі.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Апеляційного суду Донецької області через Краматорський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя:
Рішення ухвалене та надруковане в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Суддя: