справа № 412/2273/2012
провадження № 2/412/2601/2012
02 серпня 2012 року Жовтневий районний суд
м. Дніпропетровська
У складі:
Головуючого -судді Галічого В.М.
При секретарі -Баштаненко І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди,
У лютому 2012 року позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що 26 жовтня 2011 року відповідач ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Шевроле Авео», державний номер НОМЕР_1, порушив вимоги Правил дорожнього руху та скоїв дорожньо-транспортну пригоду, допустивши зіткнення з автомобілем «Деу Ланос», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 і автомобілем «Рено Канго», державний номер НОМЕР_3, під керування позивача ОСОБА_1, внаслідок чого останньому було завдано матеріальну шкоду, яка частково була відшкодована в наслідок виплати страхового відшкодування. На підставі викладеного позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на його користь, 22 942,14 грн. невідшкодованої матеріальної шкоди, а також покласти не відповідача судові витрати у справі.
Позивач у судовому засіданні заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, на їх задоволенні наполягав.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі та виходить з наступного.
Судом встановлено, що 26 жовтня 2011 року о 16 годині 40 хвилин водій ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Шевроле Авео», державний номер НОМЕР_1, порушив вимоги п.п. 12.1, 12.3 Правил дорожнього руху та скоїв зіткнення з автомобілем «Деу Ланос», державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3 і автомобілем «Рено Канго», державний номер НОМЕР_3, під керування позивача ОСОБА_1
09 листопада 2011 року постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців (а.с. 6) .
Згідно висновку автотоварознавчого дослідження №311002 з додатками від 08 листопада 2011 року та калькуляції вартості ремонту № 311001 від 07 листопада 2011 року, проведеного за фактом заподіяння аварійних пошкоджень, вартість відновлювального ремонту автомобіля «Рено Канго», державний номер НОМЕР_3, становить 72 542, 14 грн.(а.с. 10-20).
У судовому засіданні також встановлено, що позивачем за послуги з оцінки розміру заподіяних збитків, а саме отримання вищевказаного висновку автотоварознавчого дослідження, було сплачено 400,00 грн., що підтверджується копією акту прийому-передачі виконаних робіт № 311002 від 08 листопада 2011 року та копією квитанції про сплату вказаних робіт(а.с. 28).
Судову експертизу з вказаного питання, яка була призначена ухвалою суду від 28 березня 2012 року за клопотанням відповідача, провести не має можливості, оскільки згідно до повідомлення експерта транспортний засіб технічний огляд якого необхідно здійснити в ході проведення експертизи -відновлений, що суперечить вимогам п.5.1 «Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів»затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24 листопада 2003 року (а.с. 74).
Частину заподіяної внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди шкоди, в розмірі 50 000,00 грн., позивачу відшкодувала страхова компанія відповідача, якою було застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2, відповідно до листа від 11 січня 2012 року (а.с.25) та виписки по картковому рахунку № НОМЕР_4 за період з 04 січня 2012 року по 23 січня 2012 року (а.с.26).
Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.
У відповідності до положень ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Зокрема, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Частиною 1 ст. 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно п. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці факти.
Відповідно до ч. 4. ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
З урахуванням встановлених фактичних обставин справи та змісту вищезазначених положень закону суд вважає позовні вимоги -обґрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. 88 ЦПК України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалене рішення, пропорційно задоволеній частині позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 1167, 1187, 1188 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 11, 57-60, 61, 64, 79, 88, 131, 197, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд -
Позов -задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 22 942, 14 грн. (двадцять дві тисячі дев'ятсот сорок дві гривні 14 коп.) у відшкодування матеріальної шкоди.
В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 229, 43 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає чинності після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.М. Галічий