"26" липня 2012 р. м. Київ К-28425/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Островича С.Е.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську
на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 травня 2010р.
та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2010р.
у справі №2а-15116/09/1270
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугбарімпекс»(надалі -ТОВ «Лугбарімпекс»)
до Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську (надалі -ДПІ у в Артемівському районі у м.Луганську)
про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
встановив:
Позивач у квітні 2008 року звернувся до Луганського окружного адміністративного суду з позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську №000023230/0 від 03.04.2008р.
Постановою Луганського окружного адміністративного від 21 травня 2010р., залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2010р., позов було задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ в Артемівському районі у м.Луганську №000023230/0 від 03.04.2008р.
Не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування судами норм матеріального права, ставить питання про скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій і прийняття у справі нового рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, контролюючим органом було проведено виїзну документальну перевірку ТОВ «Лугбарімпекс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2007 року, про що складено акт №150/23-20/33922724 від 26 березня 2008 року.
Висновками зазначеного акту перевірки, зокрема, вказано на порушення позивачем вимог п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за грудень 2007 року на суму 476370,00 грн. та порушення п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- підприємством неправомірно завищено суму різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за листопад 2007 року з ПДВ в розмірі 476370,00 грн. та занижено позитивне значення, суму ПДВ яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду на 3096,00 грн.
Під час перевірки податковий орган поставив під сумнів правомірність та реальність господарських операцій між позивачем та ПП «Торгівельна фірма «Лугторгпарк»», так як у провадженні СВ ПМ ДПА в Луганській області закінчено досудове слідство у кримінальній справі №41/08/8014 по обвинуваченню посадової особи ТОВ «Лугбарімпекс»ОСОБА_1 за ст.ст.15 ч.2, 191 ч.5, 205 ч.2 КК України, дана кримінальна справа під №1-26/09 розглядається Артемівським районним судом м.Луганська. В ході досудового слідства у вказаній справі встановлено, що в грудні 2007 року ОСОБА_1 підписала підробні документи про придбання деревообробного обладнання на 2 814 440,40грн., внаслідок чого безпідставно завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку за грудень 2007 року та неправомірно завищено суму різниці між сумою податкових зобов'язань та сумою податкового кредиту за листопад 2007 року з ПДВ, занижено позитивне значення, суму ПДВ яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду.
На підставі зазначених висновків прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0000232320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 476370,00 грн. та зобов'язано позивача сплатити штрафні (фінансові) санкції
Суди попередніх інстанцій встановили, що 01 жовтня 2007 року між приватним підприємством «Торгівельна фірма «Лугторгпарк»та товариством з обмеженою відповідальністю «Лугбарімпекс»був укладений договір купівлі-продажу обладнання №01/10-07, згідно, якого продавець продає, а покупець придбає у власність обладнання. Товариство з обмеженою відповідальністю «Лугбарімпекс»перерахувало приватному підприємству «Торгівельна фірма «Лугторгпарк»у період з 23 листопада 2007 року по 30 листопада 2007 року -2250000,00 грн. згідно договору № 01/10-07 від 10.10.2007 року за обладнання. Згідно акта прийма -передачі від 05 листопада 2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «Лугбарімпекс»отримало від приватного підприємства «Торгівельна фірма «Лугторгпарк»обладнання на загальну суму 2 821 440,00 грн..
Рішенням господарського суду Луганської області від 02.02.2009 року відмовлено в задоволенні позовних вимог приватного підприємства «Торгівельна фірма «Лугторгпарк»до товариства з обмеженою відповідальністю «Лугбарімпекс»про визнання недійсним договору.
На підтвердження здійснення поставки товарів та їх оприбуткування, матеріали справи містять копії первинних бухгалтерських документів.
Перелік товарів, придбаних позивачем за вказаними договорами, не є обмеженими в цивільному обороті, отриманими внаслідок вчинення злочину, сама по собі операція з купівлі також не може бути визначена судом як така, що здійснена з порушенням встановленого порядку.
На підставі п.п. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Пунктом 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»визначено, що бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом. Зазначений пункт надає загальне поняття "бюджетне відшкодування" та є відсилочною нормою, оскільки безпосередньо не встановлює порядок визначення суми бюджетного відшкодування, а відсилає до інших норм цього Закону.
Відповідно до пп. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Згідно з п.п. 7.7.1 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності-зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до п. п. 7.4.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
На підставі п.п.7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. Суб'єкти підприємницької діяльності, що перейшли на спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплати податку або передбачає його нарахування за ставками, іншими, ніж визначені пунктом 6.1 статті 6 або пунктом 8-1.2 статті 8-1 цього Закону, втрачають право на нарахування податку, податковий кредит та складання податкової накладної, а також на отримання відшкодування за податковий період, в якому відбувся такий перехід. Це правило поширюється також на підприємства, звільнені від сплати податку до бюджету за рішенням суду.
Вимогами п. 2.3.4. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р., встановлено, що не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.
Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду
Таким чином, суди дійшли вірних висновків, що інформація, отримана в ході розслідування кримінальної справи щодо посадової особи юридичної особи не є підставою для визнання вчинених вказаним суб'єктом господарювання з іншими особами юридично значимих дій (правочинів) недійсними, оскільки контрагенти за договором можуть нести відповідальність лише за наявності вини.
Оцінюючи зібрані у справі докази судова колегія касаційної інстанції погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо відсутності у справі належних та допустимих доказів на підтвердження обгрунтованісті прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
За таких обставин, судом першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Артемівському районі у м.Луганську -залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного від 21 травня 2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 серпня 2010 року -залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ М.І. Костенко
___________________ С.Е. Острович
Суддя Н.Є. Маринчак