"02" серпня 2012 р. К/9991/756/12
Колегія суддів
Вищого адміністративного суду України в складі:
суддів: Васильченко Н.В., Розваляєвої Т.С., Смоковича М.І.
розглянувши в порядку попереднього провадження касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2009 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області про перерахунок пенсії, -
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2009 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 р., задоволено позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області про перерахунок пенсії.
Не погоджуючись з вказаними судовими рішеннями, відповідач звернувся з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, відмовити в задоволенні позову. Скарга мотивована невірним застосуванням судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи на предмет повноти та всебічності дослідження їх судами та обґрунтованості застосування норм матеріального права до спірних правовідносин, вивчивши доводи касаційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав до її задоволення з огляду на наступне.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на соціальний захист визначені Законом № 796-XII «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». У статті 49 Закону № 796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 3 групи - у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, інвалідам 2 групи -у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Відповідно до частини четвертої статті 54 цього Закону, якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 3-ї групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 6 мінімальних пенсій за віком, для інвалідів 2-ї групи - 8 мінімальних пенсій за віком.
Водночас суми, з яких здійснювався розрахунок виплат позивачу, передбачених Законом № 796-XII, визначалися згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи»та відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зазначеними постановами, всупереч вимогам Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі.
Таким чином, правильним є висновок судів, що виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню статті 50, 54 Закону № 796-ХІІ (Аналогічна думка з цього приводу викладена в Інформаційному листі ВАСУ від 17.06.2009р. №910/13/13-09).
Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Керуючись статтями 220, 2201, 224, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Генічеському районі Херсонської області залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2009 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 18 листопада 2010 р. залишити без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 254 КАС України ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав в порядку та у строки, встановлені КАС України.
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно
суддя Н.В.Васильченко