"12" липня 2012 р. м. Київ К-465/10
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:
Головуючого: Маринчак Н.Є.
Суддів: Костенка М.І., Приходько І.В.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні
на постанову господарського суду Херсонської області від 03 квітня 2008р.
та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2009р.
у справі №11/80-АП-08 (22а-12795/2008)
за позовом Державної податкової інспекції у м.Херсоні (надалі -ДПІ у м.Херсоні)
до відповідачів: 1. Приватного виробничо-комерційного підприємства «Екомаш»(надалі -ПВКП «Екомаш»); 2. Дочірнього підприємства «Херсонське ремонтно-будівельне управління Відкритого акціонерного товариства «Херсонські комбайни»(надалі -ДП «Херсонське ремонтно-будівельне управління ВАТ «Херсонські комбайни»)
про визнання договору недійсним, стягнення грошових коштів та майна, -
встановив:
У січні 2008р. позивач звернувся до господарського суду Херсонської області з адміністративним позовом, в якому поставлено питання про визнання недійсним, як такого, що укладений з метою суперечною інтересам держави і суспільства, договору постачання товару між відповідачами від 19.04.2004р. Крім того, з посиланням на ст.207 ГК України позивач просить застосувати наслідки недійсності договору: стягнути з ПВКП «Екомаш»на користь ДП «Херсонське ремонтно-будівельне управління ВАТ «Херсонські комбайни»22566978,00грн. в порядку повернення отриманих коштів, та стягнути з ДП «Херсонське ремонтно-будівельне управління ВАТ «Херсонські комбайни»до бюджету отримані від ПВКП «Екомаш»за договором постачання товарно-матеріальні цінності, а у випадку їх відсутності - стягнути до бюджету кошти у еквіваленті їх вартості - 22566978грн.
Постановою господарського суду Херсонської області від 03 квітня 2008р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2009р., у задоволенні позову в частині стягнення з ДП «Херсонське ремонтно-будівельне управління ВАТ «Херсонські комбайни»в доход держави грошових коштів в сумі 22566978,00грн. та майна вартістю 22566978,00грн. було відмовлено. Провадження у справі щодо вимог про визнання договору недійсним та спрямованих до ПКВП «Екомаш»було закрито.
Не погодившись з висновками попередніх судових інстанцій позивач звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, ставить питання про скасування постанови суду першої інстанції, ухвали суду апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позовних вимог в частині стягнення коштів за нікчемною угодою.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи наведені у скарзі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено попередніми судовим інстанціями, 19.04.2004р. між відповідачами ПВКП «Екомаш»та ДП «Херсонське ремонтно-будівельне управління ВАТ «Херсонські комбайни»було укладено договір постачання товару №22-П, за яким постачальник - ПВКП «Екомаш»зобов'язався поставити та передавати у власність ДП «Херсонське ремонтно-будівельне управління ВАТ «Херсонські комбайни»товар, а покупець - ДП «Херсонське ремонтно-будівельне управління ВАТ «Херсонські комбайни»зобов'язався прийняти і оплатити цей товар на відповідних умовах. Предметом постачання за вказаним договором визначено технологічне обладнання згідно зі специфікаціями - додатками до договору.
У специфікації №1 від 19.04.2004р. до вказаного договору №22-П сторонами визначено перелік обладнання, яке мало бути поставленим протягом 90 днів з моменту підписання договору. До переліку товарів за специфікацією увійшли складові модуля управління гальванічним комплексом, загальною вартістю 22566978грн.
Передача товару від продавця до покупця відбулася 21.04.2004р. за адресою м. Херсон, вул. Східна, 45, на складі покупця, що оформлено актом прийняття-передачі та видатковою накладною №1/21 від 21.04.2004р., а також засвідчено податковою накладною №1/21 від 21.04.2004р., в якій зазначено загальну вартість товару сумою в 22566978грн., в тому числі ПДВ - 3761163грн. Оплата у повному обсязі здійснена у безготівковій формі, що підтверджено платіжними дорученнями №17від 18.11.2004р. та №23 від 19.11.2004р.
Серед іншого в обґрунтування позивних вимог стосовно визнання недійсним оспорюваного договору позивач посилався на те, що діяльність від імені ПВКП «Екомаш»здійснювалась невстановленими особами, без відома та участі засновника та директора цієї юридичної особи. Отже, посилаючись на наявність обставин, що встановлюють відсутність цивільної дієздатності у однієї із сторін оспорюваної угоди, податковий орган просив стягнути адміністративно-господарські санкції в порядку застосування наслідків недійсності угоди, встановлених ст.208 ГК України.
Відповідно до ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину вимог, встановлених частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 ЦК України.
Згідно з частиною першою статті 207 ГК України, який набрав чинності 01.01.2004р., господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Положення статей 207 та 208 Господарського кодексу слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з частиною першою статті 203, частиною другою статті 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. За таких обставин суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про закриття провадження в частині позовних вимог щодо визнання недійсним угоди на підставі п.1.ч.1 ст.157 КАС України.
Органи державної податкової служби мають право звертатися до судів із позовами про застосування до сторін недійсного правочину таких правових наслідків, як стягнення в доход держави коштів, одержаних за такими угодами. Разом з тим, встановлені ч.1 ст.208 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених ст.250 цього Кодексу, - протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше ніж через один рік з дня порушення суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Отже, у задоволенні позовних вимог про застосування наслідків передбачених ст.208 ГК України до господарського зобов'язання №22-П від 19.04.2004р., укладеного між ПВКП «Екомаш»та ДП «Херсонське ремонтно-будівельне управління ВАТ «Херсонські комбайни», правомірно відмовлено з підстав пропуску строку встановленого для застосування адміністративно-господарських санкцій, передбаченого ст.250 ГК України
Також, судова колегія касаційної інстанції погоджується із судами попередніх інстанцій, що оскільки ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2005р. у справі №Б40/123/05 ліквідовано юридичну особу - ПВКП «Екомаш», провадження у справі №11/80-АП-08 в частині вимог, спрямованих до ПВКП «Екомаш», підлягає закриттю з урахуванням приписів п.5 ч.1 ст. 157 КАС України.
Доводи касаційної скарги не спростовують зазначених висновків суду.
Отже, судами першої та апеляційної інстанцій, виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі не вбачається.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, -
ухвалив:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Херсоні -залишити без задоволення.
Постанову господарського суду Херсонської області від 03 квітня 2008 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01 жовтня 2009 року -залишити без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.
Головуючий: ___________________ Н.Є. Маринчак
Судді: ___________________ М.І. Костенко
___________________ І.В. Приходько
Суддя Н.Є. Маринчак