Справа № 1326/2-1101/12 Головуючий у 1 інстанції: Дячишин В.Ф.
Провадження № 22-ц/1390/4878/12 Доповідач в 2-й інстанції: Мацей М. М.
Категорія: 6
30 липня 2012 року Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Львівської області в складі:
головуючого: Мацея М.М.,
суддів: Монастирецького Д.І., Гірник Т.А.,
при секретарі: Мариняк О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Франківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2012 року у справі за позовом Франківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2, третя особа - Львівське комунальне підприємство «Магістральне»про демонтаж самовільно прибудованого балкона та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, третя особа -Львівське комунальне підприємство «Магістральне»про визнання права власності на самочинно прибудований балкон, -
У жовтні 2010 року Франківська районна адміністрація Львівської міської ради звернулася до суду з даним позовом, в якому просила зобов'язати ОСОБА_2 за власні кошти демонтувати самовільно прибудований до квартири АДРЕСА_1 балкон розміром 3,68 х 1,74 м та впорядкувати територію.
В обгрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що будівництво балкона проведено без належного дозволу та затвердженого проекту, розпорядження районної адміністрації від 16 березня 2010 року №99 про демонтаж балкона відповідач не виконав, адміністративною комісією при Франківській районній адміністрації його притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу за ст. 150 КУпАП.
У червні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом та просив у задоволенні первісного позову відмовити за безпідставністю та визнати на ним право власності на самочинно збудований балкон площею 6,4 кв.м по АДРЕСА_1, зобов'язати Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»зареєструвати право власності на зазначений балкон.
ОСОБА_2 свої вимоги мотивував тим, що є власником квартири за вказаною адресою, яка розташована на першому поверсі п'ятиповерхового будинку і для її розширення зробив прибудову до вже існуючого балкону розміром 3,68 х 1,74 м, влаштувавши його на залізобетонних стовпцях зі згоди мешканців під'їзду. Розширення балкону не вплинуло на конструктивні елементи будинку, спрямоване на поліпшення помешкання і збереження тепла в квартирі, не порушує житлових прав інших мешканців. Порушень нормативних актів з пожежної безпеки та санітарного законодавства не допустив, згідно висновку спеціалістів, при проведенні демонтажних робіт є ризик виникнення руйнування головного фасаду будинку.
Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2012 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2 демонтувати самовільно прибудований балкон до квартири АДРЕСА_1. У разі невиконання рішення в добровільному порядку, виконати демонтаж підрядною будівельною організацією, а витрати покласти на ОСОБА_2 В задоволенні зустрічного позову відмовлено. Вирішено питання судових витрат.
Рішення суду оскаржив відповідач ОСОБА_2
В апеляційній скарзі, посилаючись на незаконність рішення, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в первісному позові і задоволення його позовних вимог.
Зазначає, що не добудовував балкон, а лише провів реконструкцію вже існуючого балкону, що підтверджується технічним паспортом КП ЛОР «БТІ та ЕО»від 18.08.2011 року. Вважає, що розширення балкону не вплинуло на архітектуру будинку та його конструктивні елементи, а було спрямоване лише на поліпшення помешкання, внаслідок проведення будівельних робіт нових об'єктів нерухомості не створено. Крім того, відповідно до Висновку ДП Науково-дослідної виробничо-технічної агенції «Стратегія регіонального розвитку»проведена реконструкція балкону відповідає встановленим державним будівельним та санітарним нормам. Зазначає, що в судовому засіданні не розглядалось вжиття ним усіх необхідних та достатніх заходів для легалізації самочинно реконструйованого балкону.
Сторони і третя особа належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що стверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштового відправлення (а.с. 83, 84, 85). Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розглядові справи.
У поданій заяві представник Франківської районної адміністрації просить проводити розгляд справи, немає можливості прийняти участь у судовому засіданні, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу згідно з законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначені вимоги закону залишились поза увагою суду.
Задовольняючи первісний позов та відмовляючи у задоволенні зустрічного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач ОСОБА_2 самовільно, без належного дозволу та належно затвердженої проектної документації, прибудував балкон по АДРЕСА_1, на приписи про демонтаж балкону не реагує і їх не виконує, а обставина щодо руйнації фасаду під час демонтажу цього балкону не є підставою для відмови у позові і тягне обов'язок приведення фасаду у попередній стан шляхом виконання ремонтних робіт.
Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.
Встановлено, що ОСОБА_2 є власником двохкімнатної квартири АДРЕСА_1, яка розташована на першому поверсі будинку.
Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 8,9) до квартири ОСОБА_2 був побудований балкон під час будівництва будинку, останній шляхом зміни наявного балкона, здійснив його реконструкцію, розширивши його по довжині і частково по ширині, тим самим збільшивши загальний розмір вже наявного балкону, на що районний суд не звернув увагу, вказавши у рішенні, що прибудований до квартири балкон здійснено самовільно.
Наведене є неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи.
Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, надавши докази відповідно до вимог ст.ст. 57-60 ЦПК України.
Суд, відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог.
Крім того, відповідно до ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту. Обравши способом захисту права подання позову про знесення самовільно збудованого об'єкту, позивач в силу ст. 10 ЦПК України зобов'язаний довести правову та фактичну підставу своїх вимог.
Частиною 7 ст. 376 ЦК України (на яку посилався позивач як на підставу задоволення вимог) передбачено, що у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво.
Одночасно, у справі відсутні докази на підтвердження того, що роботи по реконструкції балкону проведені в порушення проектних пропозицій, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, в порушення норм та правил, визначених державними правилами та санітарними нормами. Таких доказів не представлено позивачем і в апеляційну інстанцію.
З огляду на наведене, відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування вправі заявити позов про проведення відповідної перебудови самочинного будівництва. Разом із тим, такий позов не є єдино можливим способом вирішення питання щодо самочинного будівництва, до того ж застосовується лише в разі істотного відхилення від проекту, істотного порушення будівельних норм та правил, але при наявності можливості проведення перебудови й згоди самої особи, яка здійснила (здійснює) будівництво від її проведення.
Знесення ж самочинного будівництва є крайньою мірою та відповідно до вказаної норми може мати місце за двох умов: неможливості проведення відповідної перебудови або відмови особи, яка здійснила (здійснює) будівництво від її проведення.
Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права повинні здійснюватись у спосіб, що виключав би заподіяння шкоди майновим чи іншим інтересам сторін спору і третіх осіб.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме висновку за результатами технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об'єкта: «Реконструкція квартири з влаштуванням балкону до АДРЕСА_1 (а.с. 33-39), проведеної інженером Представництва Державного підприємства Науково-дослідна виробничо-технічна агенція «Стратегія регіонального розвитку»у Львівській області, будинок та балкон знаходяться в доброму стані, тобто конструктивні елементи в цілому придатні до експлуатації Порушення нормативних актів з пожежної безпеки та санітарного законодавства не виявлено.
При проведенні демонтажних робіт реконструйованого об'єкта, а він після реконструкції пов'язаний з головною спорудою фундаментом та перекриттям -є ризик виникнення руйнування головного фасаду будинку.
Згідно з вимогами ст. 55 Конституції України права та свободи людини та громадянина захищаються судом. Кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (ч.1 ст. 3 ЦПК України).
Аналізуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції порушено також і норми матеріального права, що призвело до невідповідності висновків суду обставинам справи, а це, відповідно до ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування судового рішення з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічних позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 303,304, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.1,3,4, 313, 314 ч.2, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Франківського районного суду м. Львова від 20 квітня 2012 року скасувати, ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову Франківської районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2, третя особа - Львівське комунальне підприємство «Магістральне»про демонтаж самовільно прибудованого балкона для квартири АДРЕСА_1 відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задовольнити, визнати за ним право власності на самочинно розширений балкон площею 6,4 кв.м до квартири АДРЕСА_1
Зобов'язати Обласне комунальне підприємство Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»зареєструвати за ОСОБА_2 право власності на зазначений балкон.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням апеляційного суду.
Головуючий: Мацей М.М.
Судді: Монастирецький Д.І.
Гірник Т.А.