Справа № 2/2204/387/2012 р.
30.07.2012 року Городоцький районний суд Хмельницької області в складі:
Головуючого -Сакенова Ю.К.
при секретарі -Ратушняк Л.В.
представника позивача - ОСОБА_1
представника відповідача -ОСОБА_2,ОСОБА_3
представника Городоцького БТІ -Рибак Л.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа -КП «Городоцьке БТІ»про визнання недійсними окремих частин правочину
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів для захисту своїх прав, мотивуючи свої вимоги тим, що підставою набуття ОСОБА_6 права власності на нерухоме майно, що знаходиться по АДРЕСА_1 став договір дарування, вчинений дарувальницею -мамою, ОСОБА_7 на користь обдарованої ОСОБА_6, 01 грудня 2009 року та посвідчений приватним нотаріусом Городоцького районного округу Шаповал Л.В., реєстровий номер 1396.
За п.2 вказаного договору дарування, у власність ОСОБА_6 перейшла ? частина шлакобетонного житлового будинку загальною площею 168,8 кв.м. літ. «А»-1, розміром житлової площі -95,5 кв.м., шлакобетонний хлів літ. «Б», цегляний гараж літ. «Б», металева огорожа літ. «N». У договорі дарування зазначено, що підставою його вчинення були відомості витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 12 листопада 2009 року КП «Городоцьке БТІ».
Проте, частина зазначеного у договорі майна -хлів, гараж та огорожа не могли бути подаровані в цілому оскільки, не належали дарувальниці на момент укладення правочину на праві власності, а дані зазначеного витягу є, щонайменше, неправдивими.
Так позивачем 04 березня 2009 року, після смерті батька ОСОБА_9, яка мала місце 05.03.2006 року, задовго до укладення зазначеного вище договору дарування, окрім ? частини житлового будинку, було успадковано ? частину шлакобетонного хліва літ. «Б», цегляний гараж літ. «В», ? частку огорожі літ. «N», про які йдеться у договорі дарування. Цього ж дня ОСОБА_5 отримав у Городоцькій державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване під реєстровим номером 578.
В силу вимог ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з моменту такої реєстрації.
Позивач став власником успадкованого ним майна 27.05.2009 року, зареєструвавши належне йому право власності у Реєстрі прав власності на рухоме майно. Таким чином правовстановлюючі документи -договір дарування та свідоцтво про право на спадщину за заповітом містять відомості про один і той же хлів, гараж та огорожу. Іншого подібного майна немає.
На підставі наведеного позивач заперечує вчинений сторонами правочин дарування, як власник частини подарованого без його відома та належного йому на праві власності майна -гаража в цілому, ? частини хліва та ? частини огорожі.
Відповідачі позов не визнали і пояснили, що при даруванні ОСОБА_7 нерухомого майна, що знаходиться по АДРЕСА_1 малось на увазі що у власність ОСОБА_6 переходить ? частина житлового будинку з відповідною частиною господарських будівель. Тому у позивача немає підстав для оскарження зазначеного договору дарування.
Ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню з таких підстав. Судом встановлено, що 01.12.2009 року ОСОБА_7 подарувала ОСОБА_6 частину нерухомого майна, що розташована по АДРЕСА_1. Відповідно до даного договору у власність обдарованої переходить ? частина шлакобетонного житлового будинку загальною площею 168,8 кв.м. літ. «А»-1, розміром житлової площі -95,5 кв.м., шлакобетонний хлів літ. «Б», цегляний гараж літ. «Б», металева огорожа літ. «N». У договорі дарування зазначено, що підставою його вчинення були відомості витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно, виданого 12 листопада 2009 року КП «Городоцьке БТІ».
Проте, частина зазначеного у договорі майна -хлів, гараж та огорожа не могли бути подаровані в цілому оскільки, не належали дарувальниці на момент укладення правочину на праві власності. Так відповідно до свідоцтва про право власності від 04.03.2009 року, виданому нотаріусом Городоцької державної нотаріальної контори, ОСОБА_7, яка проживає по АДРЕСА_1 і була подружжям ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, належить право власності на ? частку в спільному сумісному майні, придбаному подружжям за час шлюбу, а саме ? частка житлового будинку по АДРЕСА_1, ? частка шлакобетонного хліва, ? частка металевої огорожі.
Позивачем 04 березня 2009 року, після смерті батька ОСОБА_9, яка мала місце 05.03.2006 року, задовго до укладення зазначеного вище договору дарування, окрім ? частини житлового будинку, було успадковано ? частину шлакобетонного хліва літ. «Б», цегляний гараж літ. «В», ? частку огорожі літ. «N», про які йдеться у договорі дарування. Цього ж дня ОСОБА_5 отримав у Городоцькій державній нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину за заповітом, зареєстроване під реєстровим номером 578.
В силу вимог ч.2 ст.331 ЦК України, право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає з моменту такої реєстрації.
Позивач став власником успадкованого ним майна 27.05.2009 року, зареєструвавши належне йому право власності у Реєстрі прав власності на рухоме майно. Таким чином правовстановлюючі документи -договір дарування від 01.12.2009 року та свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 04.03.2009 року містять відомості про один і той же хлів, гараж та огорожу.
Таким чином ОСОБА_7 на час укладення договору дарування від 01.12.2009 року не мала права відчужувати в цілому гараж, ? частину хліва та ? частину огорожі що розташовані по АДРЕСА_1, оскільки дане майно не належало дарувальниці на момент укладення правочину на праві власності.
Відповідно до ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність, на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Згідно ст.217 ЦК України, недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.
Судові витрати слід стягнути з відповідачів у солідарному порядку.
Керуючись ст. 215,217,331,360, 386,391 ЦК України, ст.10, 57, 60, 88, 209, 213, 214, 215, 294 ЦПК України,
Визнати недійсним договір дарування від 01.12.2009 року укладений між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, реєстровий №1396, посвідчений приватним нотаріусом Городоцького районного нотаріального округу Шаповал Л.В. в частині відчуження гаража в цілому, ? частини хліва та ? частини огорожі що розташовані по АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_6, ОСОБА_7 солідарно, на користь ОСОБА_5 судові витрати по справі в сумі 107,30 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя