Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/1190/1844/12 Головуючий у суді І-ї інстанції Бондаренко А.А.
Спори про спадкове право Доповідач Чорнобривець О. С.
Іменем України
01.08.2012 колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого судді - Чорнобривець О.С.
суддів - Черненка В.В.
Кодрула М.А.
при секретареві - Животовської С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 11.04.2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа - Пушківська сільська рада Голованівського району Кіровоградської області, про визнання заповіту недійсним,,
встановила:
ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом, зазначала, що після смерті її бабусі ОСОБА_6, померлої 13.12.2009 року, відкрилась спадщина на земельну ділянку, право власності на яку посвідчено державним актом ІП-КР № 027147 від 22 березня 2002року. Вважаючи себе єдиним спадкоємцем за законом, звернулась із заявою про прийняття спадщини, однак з повідомлення приватного нотаріуса Голованівського нотаріального округу Кіровоградської області ОСОБА_7 дізналась, що згідно спадкової справи ОСОБА_6 14.02.2006 року склала заповіт, яким заповіла усе своє майно відповідачеві ОСОБА_4.
Вважаючи що заповіт був складений під впливом обману з боку відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо обставин, які мають істотне значення, просила задовольнити позов з підстав ст.230 ЦК України. Вказувала, що заповіт був складений на користь відповідача ОСОБА_4 оскільки він обіцяв доглядатиме спадкодавцю до її смерті, але фактично цього не було, укладений правочин внаслідок обману не відповідає внутрішньої волі заповідача.
Рішенням Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 11.04.2012 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.
У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивачки підтримав доводи апеляційної скарги, відповідачі, належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням, до суду апеляційної інстанції не з'явилися.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, відповідно до ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду, з підстав неправильного застосування норм матеріального права, скасуванню з ухваленням нового рішення.
Судом встановлено і матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_6 померла 13.12.2009 року. Відповідно до заповіту, посвідченого 14.02.2006 року секретарем Пушківської сільської ради та зареєстрованого у реєстрі за № 8, ОСОБА_6 заповідала своє майно ОСОБА_4. На час відкриття спадщини заповіт є чинним, що підтверджується витягом зі Спадкового реєстру. 05.08.2010 року відповідачем отримано свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з недоведеності обставин, на які посилалась позивачка у обґрунтування заявлених вимог.
Повністю погодитися з висновком суду не можна.
Правочин може бути визнаний недійсним виключно з підстав передбачених законом. Глава 16 ЦК України у параграфі 1, 2 визначає загальні положення про правочини, вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину та правові наслідки недодержання вимог закону сторонами при вчиненні правочину.
Статтею ст.230 ЦК України передбачено, якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (частина перша статті 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.
Частиною 2 ст. 1257 ЦК України визначено, що за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.
Позивачка вказувала, що складений ОСОБА_6 заповіт не відповідав її волі, оскільки був складений під впливом обману, який був застосований з боку відповідачів.
Наведені позивачкою доводи не можуть бути прийняти до уваги виходячи з наступного.
За змістом ст. 202 ЦК України одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. До правовідносин, які виникли з односторонніх право чинів, застосовується загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України, заповіт є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Отже, відповідно до викладеного, складання заповіту є одностороннім правочином.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України, що містяться у п.20 постанови Пленуму N 9 від 06.11.2009року „Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", норми статті 230 ЦК України, не застосовуються щодо односторонніх правочинів. Проте суд зазначених положень не врахував і тому мотивування підстав з яких відмовлено у задоволенні позову не відповідає матеріальному закону, яким врегульовані правовідносини сторін.
У задоволенні позову має бути відмовлено за безпідставністю вимог.
Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст.307, п.4 ч.1 ст.309, ст.ст.313,314,316 ЦПК України, колегія суддів, -
Вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення Ульяновського районного суду Кіровоградської області від 11.04.2012 року скасувати й ухватити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третя особа - Пушківська сільська рада Голованівського району Кіровоградської області, про визнання заповіту недійсним, відмовити.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя:
Судді: