Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/9222/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Бойка М.І.
при секретарі Бабло В.Е.
за участі
представника позивача Нестерук Г.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Шахта № 13-БІС» до Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції в Донецькій області про скасування постанови від 14.05.2012 року за виконавчим провадженням № 26329820 про накладення арешту на кошти боржника, -
Державне підприємство «Шахта № 13-БІС» (далі - Позивач) звернулось до суду з позовом до Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції в Донецькій області (далі - Відповідач) про скасування постанови від 14.05.2012 року за виконавчим провадженням № 26329820 про накладення арешту на кошти боржника.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 19 червня 2012 року Державне підприємство «Шахта № 13-БІС» отримало постанову Совєтського Відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції від 14.05.2012 року про накладання арешту на кошти які знаходяться на поточних рахунках № 2604819805 (відкритий для відшкодування по листкам непрацездатності від Макіївської міської дирекції ФСС по тимчасової втрати працездатності), № 35246005006092 (перераховуються кошти згідно з планом використання бюджетних коштів затвердженого Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, оплата за ревізійно-наладочні роботи, засоби індивідуального захисту), № 35249002006092 (перераховуються кошти на оплату за використану електроенергію), Державного підприємства «Шахта № 13-БІС».
Згідно ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхові кошти зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, а також не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів та стягненні на підставі виконавчих документів та інших документів.
Позивач вважає, що Совєтськім відділом державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції постанови від 14.05.2012 р. про накладання арешту на кошти ДП «Шахта № 13-БІС» на поточні рахунки, які відкриті у вищевказаному банку арештовані без належних на те законних підставах з порушенням матеріальних та процесуальних норм права та підлягають скасуванню з наступних підстав. Зазначає, що наявність постанов про арешт рахунків порушає права підприємства щодо вільного розпорядження своїм майном та створює загрозу порушення з боку підприємства законодавства про працю в частині зобов'язань перед робітниками підприємства щодо регулярної виплати заробітної плати, що може призвести до загострення соціальної напруженості у трудовому колективі. Крім того, підприємство є об'єктом підвищеної небезпеки, але позивач у теперішній час не має можливості здійснювати роботи з підвищення безпеки праці, здійснювати закупівлю засобів індивідуального захисту, спеціалізованого устаткування, що як слідство становить під загрозу життя працівників. Оскільки постановою відповідача накладені арешти на кошті позивача, які знаходяться на поточних рахунках, які відкриті для виплати заробітної плати, для відшкодування по листкам непрацездатності, позивач вважає, що відповідач діяв з перевищенням повноважень, що може призвести до порушення конституційних прав робітників шахти на своєчасне та в повному обсязі заробітної плати, а також зобов'язань держави щодо соціальних виплат громадянам, проведення ревізійно-наладочних робіт, засобів індивідуального захисту, оплата побутового палення населенню такі кошти не є майном підприємства на яке може бути накладений арешт.
Таким чином, страхові кошти які містяться на окремому рахунку р/р 2604819805 фактично не належать підприємству, а є гарантованою виплатою застрахованій особі. Просили задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Просила суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином повідомлявся про дату, час та місце судового засідання. Від відповідача не надходило заяв про перенесення судового розгляду. Причини неявки відповідача в судове засідання суду не відомі.
За таких обставин суд визнав можливим розглянути справу за відсутністю представника відповідача, на підставі доказів, що перебувають в ній.
Розглянувши матеріали справи та встановлені по справі обставини, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Закону № 606-XIV, державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
З огляду на зміст ч. 3 ст. 2 КАС України, державний виконавець діяв не в межах наданих йому повноважень, не у відповідності з прямими приписами частини першої статті 31 Закону № 606-XIV у відповідній редакції.
Стаття 11 КАС України передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Згідно ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Натомість відповідач не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх дій при винесенні постанови від 14.05.2012 року за виконавчим провадженням № 26329820 про арешт коштів боржника Державного підприємства «Шахта № 13-БІС».
Позивач, Державне підприємство «Шахта № 13-БІС», є стороною виконавчого провадження по даній справі, тому є суб'єктом звернення до суду, оскільки рішення відповідача порушує права та інтереси застрахованих осіб - працівників Державного підприємства «Шахта № 13-БІС».
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 зазначеного Кодексу суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1)на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2)з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3)обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4)безсторонньо (неупереджено);
5)добросовісно;
6)розсудливо;
7)з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8)пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9)з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10)своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» страхові кошти зараховані на окремий поточний рахунок у банку або на окремий рахунок у відповідному органі Державного казначейства України можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, а також не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів та стягненні на підставі виконавчих документів та інших документів.
Тобто кошти, які містяться на рахунку із спеціальним режимом код 2604 - «Цільові кошти на вимогу суб'єктів господарювання», можуть бути використані страхувальником виключно на надання матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам, та не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів та стягненні на підставі виконавчих документів та інших документів.
Судом встановлено, що в провадженні Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції знаходиться зведене виконавче провадження по стягненню заборгованості з Державного підприємста «Шахта № 13-БІС».
Таким чином, постанова про арешт коштів боржника від 14.05.2012 року ВП № 26329820 в частині накладення арешту на кошти, що містяться на р/р 2604819805 МФО 380805 Райффайзен Банк Аваль м. Київ винесена з порушеннями вимог Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції про вчинення виконавчих дій, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Щодо позовних вимог про скасування постанови від 14.05.2012 року в частині накладання арешту на кошти Державного підприємства «Шахта № 13-БІС» які знаходяться на поточних рахунках Управління Державної казначейської служби України в Донецькій області, МФО 834016 № 35246005006092 (перераховуються кошти згідно з планом використання бюджетних коштів затвердженого Міністерством енергетики та вугільної промисловості України, оплата за ревізійно-наладочні роботи, засоби індивідуального захисту), № 35249002006092 (перераховуються кошти на оплату за використану електроенергію), суд зазначає, що позивачем не надано доказів про те, що кошти не можуть бути спрямовані на задоволення вимог кредиторів та стягненні на підставі виконавчих документів та інших документів, що порушувало відповідачем прав та законні інтереси позивача.
Приймаючи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, враховуючи особливості цільового використання коштів на відповідних рахунках, приписів Бюджетного кодексу України, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України, судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню з Державного бюджету України на його користь, відповідно до задоволених вимог.
Керуючись ст. ст. 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -
Позов Державного підприємства «Шахта № 13-БІС» до Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції в Донецькій області про скасування постанови від 14.05.2012 року за виконавчим провадженням № 26329820 про накладення арешту на кошти боржника - задовольнити частково.
Постанову Совєтського відділу державної виконавчої служби Макіївського міського управління юстиції в Донецькій області про накладення арешту на кошти боржника від 14.05.2012 року за виконавчим провадженням № 26329820 в частині накладення арешту на кошти, що містяться на р/р 2604819805 відкритому у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» м. Київ - скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Шахта № 13-БІС» (86145, Донецька область, м. Макіївка, вул. Чкалова, б. 1, код ЄДРПОУ 35715940) витрати зі сплати судового збору у розмірі 10 (десять) грн. 73 коп.
В решті позовних вимог - відмовити.
Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 30 липня 2012 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 3 серпня 2012 року.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Бойко М.І.