Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
26 липня 2012 р. № 2-а- 2506/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Лук'яненко М.О.,
при секретарі судового засідання Гайворонському В.С.,
за участю представників сторін:
позивача - Сімаковича П.Ю.,
відповідача - Щербатюк Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ПСК "Енергобуд" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби, -
Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ПСК "Енергобуд" звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив суд: скасувати податкове повідомлення - рішення №0000972302 від 16.02.2012 року.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, що викладені в акті перевірки Позивача, а відтак, суперечать ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладають на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги і доводи заявленого позову, просив суд прийняти рішення про задоволення позову.
Представник Відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення позиція яких повністю збігається з викладеною в судовому засіданні, де вказав, що під час проведення перевірки та складання акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства. За результатами перевірки, в акті були зафіксовані порушення вимог Податкового кодексу України, за що позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Позивач пройшов передбачену законодавством України державну реєстрацію як юридична особа, згідно свідоцтва серії А01 №484302 (т. 1 а. с. 69).
Згідно довідки №1063 від 15.04.2011 року, ТОВ "ПСК "Енергобуд" взято на податковий облік в органах Державної податкової служби 15.06.2009 року за реєстраційним номером 24 (т. 1 а. с. 22).
Фахівцем податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "ПСК "Енергобуд" (код ЄДРПОУ 36191288) з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Промтехноопт" (код ЄДРПОУ 37092055) за листопад 2011 року.
Висновки перевірки оформлені актом №388/23-5/39191288 від 06.02.2012 року, яким зафіксовано порушення: ч.1 ст. 203, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями), в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ "ПСК "Енергобуд" з підприємством з ТОВ "Промтехноопт", код 37092055 за листопад 2011 року; ст.ст. 198, 203 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 121807,0 грн., в тому числі за листопад 2011 року в сумі 121807,0 грн. (т. 1 а. с. 246-250).
Такого висновку податковий орган дійшов з того, що позивач до складу податкового кредиту відніс суму ПДВ по контрагенту ТОВ "Промтехноопт", свідоцтво платника на додану вартість якого анульовано 24.01.2012 року.
На підставі вищезгаданого акту перевірки Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби винесено податкове повідомлення - рішення №0000972303 від 16.02.2012 року (т. 1 а. с. 8).
Однак, суд не погоджується з такими висновками органу податкової інспекції виходячи з наступного.
Судом встановлено, що у перевіряємому періоді позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Протехноопт".
За матеріалами справи, між ТОВ "ПСК "Енергобуд" (Покупець) та ТОВ "Промтехноопт" (Продавець) було укладено договір купівлі -продажу №07/2011від 21.07.2011 року (т. 1 а. с. 33-34).
Відповідно до умов договору купівлі - продажу Продавець зобов'язується доставляти товари будівельного призначення, а Покупець свою чергу зобов'язується прийняти та сплатити за поставлений товар.
Згідно п.3.1. договору купівлі - продажу якість, маркеровка і упаковка повинні відповідати сертифікату якості/сертифікату відповідності/ або іншим документам відповідно діючого законодавства.
В матеріалах справи містяться всі необхідні сертифікати на підтвердження якості товару (т. 2 а. с. 33, 37-46).
Реальність виконання зобов'язань Позивачем по договору укладеному з ТОВ "Протехноопт" підтверджується залученими до матеріалів справи: податковими накладними: №274 від 09.11.2011 року на загальну суму 97920,00 грн., в т. ч. ПДВ -16320,00 грн., №365 від 14.11.2011 року на загальну суму 84600,19 грн., в т. ч. ПДВ -14100,03 грн., №378 від 15.11.2011 року на загальну суму 60535,40 грн., в т. ч. ПДВ -10089,23 грн., №406 від 16.11.2011 року на загальну суму 88381,26 грн., в т. ч. ПДВ -14730,21 грн., №431 від 17.11.2011 року на загальну суму 21264,84 грн., в т. ч. ПДВ -3544,14 грн., №460 від 18.11.2011 року на загальну суму 108140,06 грн., в т.ч. П.Д.В -18023,34 грн., №667 від 30.01.2011 року на загальну суму 270000,00 грн., в т. ч. ПДВ -45000,00 грн. (т. 1 а. с. 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48), видатковими накладними: №911 від 09.11.2011 року, №1411 від 14.11.2011 року, №1511 від 15.11.2011 року, №1611 від 16.11.2011 року, №1711 від 17.11.2011 року, №1811 від 18.11.2011 року, №3011 від 30.11.2011 року (т. 1 а. с. 35, 37, 39, 41, 43, 45, 47), актом звірки станом на 01.12.2011 року (т. 1 а. с. 49-50), договором №0104/22 від 01.04.2011 року перевезення вантажу автотранспортом, виконання робіт автокраном, екскаватор та іншими механізмами (т. 2 а. с. 32).
Доставка товару згідно п.4.1 договору від 21.07.2011 року здійснювалась самовивозом, на підтвердження транспортування товару надані товарно - транспортні накладні: №072419 від 16.11.2011 року, №072423 від 09.11.2011 року, №072416 від 15.11.2011 року, №072421 від 14.11.2011 року, №072422 від 17.11.2011 року, №072420 від 15.11.2011 року, №072418 від 16.11.2011 року, №072424 від 18.11.2011 року, №072417 від 16.11.2011 року, №072415 від 18.11.2011 року, №072425 від 30.11.2011 року (т. 1 а. с. 88-98).
Проаналізувавши вищенаведені обставини, суд приходить до висновку, що позивачем доведено придбання у ТОВ "Протехноопт" товару/послуг та їх подальше використання в господарській діяльності Позивача, що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями укладених договорів (т. 1 а. с. 99-104, 113-118, 127-131, 145-150, 163-168, 180-183, 197-199, 211-214, 227-230), довідкою про вартість виконаних робіт/витрат (т. 1 а. с. 105, 119, 132, 151, 169, 184, 200, 215, 231), актами приймання виконаних робіт (т. 1 а. с. 106-110, 120-124, 133-140, 152-158, 170-175, 185-191, 201-206, 216-223, 232-234), відомостями ресурсів (т. 1 а. с. 111-112, 125-126, 141-144, 159-162,176-179, 192-196, 207-210,224-226, 235-237).
Оцінивши наявні в справі докази, суд відмічає, що сторонами не заперечується, а матеріалами справи додатково підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірними правочинами. Копії витребуваних судом і долучених до матеріалів справи первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом -Положення №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.
Згідно п. 198.3. ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Виходячи з вимог пп. "а" п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання послуг.
У відповідності до п. 198.2. ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Відповідно до п. 198.6. ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).
В ході розгляду справи, Відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірного податкового повідомлення - рішення. Доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем послуг (робіт) у свого контрагента відповідач до суду не подав.
У зв'язку з тим, що відсутній об'єкт донарахування податку на додану вартість, суд приходить до висновку про відсутність підстав застосування штрафної (фінансової) санкції передбаченої п.п 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України.
Згідно ч.1, ч.2 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні.
На час складення податкових накладних ТОВ "Промтехноопт" рахувалось в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, та мало діюче свідоцтво платника ПДВ.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, а також за можливу недостовірність відомостей про продавця (постачальника робіт, послуг), включених до Єдиного державного реєстру, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.
Крім того, Харківським окружним адміністративним судом по справі №2а-973/12/2070 прийнята постанова від 10.02.2012 року, якою визнано протиправним дії та скасовано рішення Державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Харкова №1/15-02-36 від 24.01.2012 року про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Промтехноопт", зобов'язано Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі м. Харкова вчинити дії щодо внесення до Реєстру платників податків на додану вартість запис про відміну анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ "Промтехноопт" платником податку на додану вартість з 24.01.2012 року (т. 1 а. с. 238-242).
Ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 24.04.2012 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2012 року залишено без змін (т. 1 а. с. 143-245).
Таким чином, постанова Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2012 року набрала законної сили.
Відповідно до ст.124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно ст.14 КАС України, постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
Відповідно до п.6.2 Наказу ДПА України №978 від 22.12.2010 року, який діяв на час складання спірного нормативного акту індивідуальної дії, підставою для внесення до Реєстру запису про відміну анулювання реєстрації, що відбулась за ініціативою податкового органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення податкового органу про відміну анулювання реєстрації та скасування свого рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Рішення із копіями відповідних документів направляються до центрального органу державної податкової служби для розгляду та внесення відповідних змін до Реєстру.
Згідно до абз.3,4 п.3 Інформаційного листу Вищого Адміністративного Суду України № 1172/11/13-10 від 02.08.2010 р. у разі набрання законної сили рішенням суду про задоволення позовних вимог про скасування рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, відповідне рішення податкового органу вважається протиправним з моменту його прийняття.
Отже, таке рішення податкового органу не створює будь-яких правових наслідків. Тому протиправно анульоване свідоцтво платника податку на додану вартість слід вважати чинним протягом усього часу від моменту його видачі, у тому числі в період від дати прийняття протиправного рішення про анулювання такого свідоцтва до набрання чинності відповідним рішенням суду, а відтак позивач правомірно відніс до податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним, отриманим від свого контрагента ТОВ "Промтехноопт", оскільки останній є платником податку, свідоцтво якого не є анульованим, тобто, є дійсними, а тому документи оформлені відповідно до вимог ст. 201 Податкового кодексу України.
З приводу викладеного в акті судження суб'єкта владних повноважень щодо нікчемності правочинів суд зауважує, що правовідносини з приводу нікчемності правочинів унормовані ст.228 Цивільного кодексу України, відповідно до якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (ч.1 ст.228); правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним (ч.2 ст.228); у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави (ч.3 ст.228).
З приписів ст. 228 Цивільного кодексу України чітко і безумовно слідує, що законодавець з 01.01.2011р. виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних.
Крім того, відповідно в п.57 Рішення Європейського суду з прав людини по справі "Булвес" АД проти Болгарії від 22 січня 2009 року судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Відповідачем не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами.
Таким чином, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, відповідно до зазначеного рішення Європейського суду з прав людини є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.
Так, наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та контрагентом позивача, взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.
Додатково суд бере до уваги, що згідно з змістом суджень відповідача, котрі викладені в акті висновок суб'єкта владних повноважень про відсутність факту реального вчинення господарських операцій спірних правочинів вмотивований виключно посиланням на акт податкової інспекції на обліку в якому знаходиться контрагент позивача.
Разом з тим, в силу ст.70 КАС України судження органу державної податкової служби України про нікчемність укладених суб'єктами господарювання правочинів не може бути визнано належним, допустимим і достатнім доказом невідповідності правочину вимогам закону.
Інших мотивів нікчемності спірних правочинів відповідач в основу оскарженого податкового повідомлення -рішення не поклав.
За таких обставин, слід дійти висновку, що за правилами ч.2 ст.71 КАС України відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів власного судження про нікчемність правочинів укладених між позивачем та контрагентами.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ПСК "Енергобуд" в подальшому використало отримані товари від свого контрагента в своїй господарській діяльності.
Доказів того, що придбані товари не були використані в господарської діяльності ТОВ "ПСК "Енергобуд", відповідачем у відповідності до вимог ст. 71 КАС України суду надано не було.
Враховуючи, що обґрунтованість та правомірність судження суб'єкта владних повноважень про нікчемність правочинів не знайшла свого підтвердження добутими судом по справі доказами, а інших фактичних мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення згідно з актом перевірки не покладено, суд дійшов до висновку про недоведеність факту порушення позивачем ч.1 ст. 203, ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003 року (із змінами та доповненнями), ст.ст. 198, 203 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (із змінами та доповненнями).
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає позов обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11, ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч. ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ПСК "Енергобуд" до Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова Харківської області Державної податкової служби - задовольнити в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення - рішення №0000972302 від 16.02.2012 року.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги у 10-денний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 КАС України.
Суддя М.О. Лук'яненко
Повний текст постанови виготовлено 31 липня 2012 року.