Cправа № 2a-0770/891/12
Рядок статзвітності № 6.3
Код 2
04 липня 2012 року м. Ужгород
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Гебеш С.А.
при секретарі судового засідання -Лумей В.Г.
сторони у судове засідання не з'явились;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія юридичної допомоги" в особі генерального директора адвоката Гаврилець Миколи Богдановича до Міськрайонного управління Держкомзему у м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області, третіх осіб на стороні позивача - ОСОБА_3, Хустської міжрайонної прокуратури в Закарпатській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "Академія юридичної допомоги" в особі генерального директора адвоката Гаврилець Миколи Богдановича звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Міськрайонного управління Держкомзему у м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області, третіх осіб на стороні позивача - ОСОБА_3, Хустської міжрайонної прокуратури в Закарпатській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що громадянин ОСОБА_3 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія юридичної допомоги" в особі генерального директора адвоката Гаврилець Миколи Богдановича про надання йому юридичних послуг спрямованих на захист його прав, свобод та інтересів після чого між ОСОБА_3 та позивачем укладено договір про надання юридичних послуг за №96/04/11- Ф від 28.04.2011 року. Предметом звернення щодо надання юридичних послуг слугував спір, щодо розірвання шлюбу який укладено 09.05.2000 року та розподілу майна подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_4
В процесі здійснення своєї діяльності позивач звернувся з адвокатським запитом до Міськрайонного управління Держкомзему у місті Хуст і Хустському районі №839/21/11-12 від 20.01.2012 року про надання інформації про земельну ділянку 0,15 га, яка зареєстрована за громадянкою ОСОБА_4 та набута нею під час шлюбу з громадянином ОСОБА_3
Проте, управління Держкомзему у місті Хуст та Хустському районі відмовило в наданні інформації на адвокатський запит, посилаючись на постанову КМУ №1021 від 09.09.2009 року. Позивач зазначає, що управління Держкомзему у місті Хуст та Хустському районі розглянуло його запит поверхнево та не об'єктивно, що в свою чергу свідчить про дії, які містять ознаки злочину та корупційних діянь і підлягають перевірці. А тому з зазначеного вище, позивач просить суд визнати незаконними дії Міськрайоннного управління Держкомзему у місті Хуст і Хустському районі та зобов'язати Міськрайонне управління Держкомзему у місті Хуст та Хустському районі надати інформацію щодо земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1, що знаходиться у власності та зареєстрована за гр. ОСОБА_4, мешканкою АДРЕСА_1
Проте, 14.05.2012 року позивачем суду була надана заява про уточнення позовних вимог, в якій позивач уточнив позовну заяву та зменшив позовні вимоги в частині зобов'язання, щодо надання вище зазначеної, оскільки 09.04.2012 року Міськрайонним управлінням Держкомзему у місті Хуст і Хустському районі така інформація була надана позивачу відповідно до листа №1446.
Представник позивача в судові засідання не з'явився, проте надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просить суд визнати незаконними дії Міськрайонного управління Держкомзему у місті Хуст і Хустському районі Закарпатської області, щодо ненадання інформації відносно земельної ділянки, яка знаходиться у власності та зареєстрована за громадянкою ОСОБА_4
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте надав суду заяву про розгляд справи без участі представника. Проти даного адміністративного позову заперечив з мотивів наведених у письмових запереченнях, а саме відповідач зазначив, що на час коли було зроблено адвокатський запит була надана відповідь про неможливість надання такої інформації, проте коли Хустською міжрайонною прокуратурою було внесено припис, після якого було вжито заходів щодо надання такої інформації.
З наведених вище мотивів відповідач просить суд у задоволенні адміністративного позову щодо визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії відмовити в повному обсязі.
Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. А оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
В ході судового розгляду даної адміністративної справи, судом встановлено, що громадянин ОСОБА_3 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія юридичної допомоги" в особі генерального директора адвоката Гаврилець Миколи Богдановича про надання йому юридичних послуг спрямованих на захист його прав, свобод та інтересів після чого між ОСОБА_3 та позивачем укладено договір про надання юридичних послуг за №96/04/11- Ф від 28.04.2011 року, що стверджується копією даного договору наявною в матеріалах справи.
В процесі здійснення своєї діяльності адвокатом Гаврилець М.Б., як представником особи ОСОБА_3 у справі про поділ майна подружжя було зроблено адвокатський запит №285/з від 04.07.2011 року до Міськрайонного управління Держкомзему у місті Хуст і Хустському районі Закарпатської області про надання інформації, щодо земельних ділянок, які було зареєстровано за громадянкою ОСОБА_4, мешканкою АДРЕСА_1 в період з 09.05.2000 року по день надходження даного запиту, що стверджується копією даного запиту наявною в матеріалах справи.
Для підтвердження даної обставини Міськрайонним управлінням Держкомзему у місті Хуст та Хустському районі Закарпатської області за №1350 від 06.07.2011 року позивачу у наданні інформації було відмовлено на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави»від 08.12.2006 року за № 1893. Свою відповідь відповідач мотивував тим, що інформація щодо земельних ділянок громадянки ОСОБА_4 є конфіденційною і може бути надана особисто власнику земельної ділянки або за запитом суду.
У зв'язку із ненаданням інформації щодо адвокатського запиту, позивач звернувся до Хустської міжрайонної прокуратури із заявою про проведення перевірки правомірності дій Міськрайонного управління Держкомзему у місті Хуст та Хустському районі Закарпатської області.
На заяву позивача Хустською міжрайонною прокуратурою було надано відповідь за № 309-07 від 09.02.2012 року, якою позивача було повідомлено про внесення припису у Міськрайонне управління Держкомзему у місті Хуст та Хустському районі для усунення порушень закону і надання повної та ґрунтовної відповіді, що стверджується копією відповіді Хустської міжрайонної прокуратури наявною в матеріалах справи.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.55 Конституції України, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Статтею 32 Конституції України передбачено, що не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
У статті 31 Закону України «Про інформацію»регламентує порядок доступу громадян до інформації про них, зокрема, необхідна кількість даних про громадян, яку можна одержати законним шляхом, має бути максимально обмеженою і може використовуватися лише для законно встановленої мети. Відповідно до ч.4 ст.23 цього ж Закону, забороняється збирання відомостей про особу без її попередньої згоди, за винятком випадків, передбачених законом.
Так, в силу вимого ст. 6 Закону України «Про адвокатуру»при здійсненні професійної діяльності адвокат має право представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підприємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань; збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, зокрема:запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою; ознайомлюватися на підприємствах, в установах і організаціях з необхідними для виконання доручення документами і матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом; отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, опитувати громадян; застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства; доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадових осіб та відповідно до закону одержувати від них письмові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; бути присутнім при розгляді своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснення щодо суті клопотань і скарг; виконувати інші дії, передбачені законодавством.
Так, положення ст.6 Закону України «Про адвокатуру», у тому числі, щодо права адвоката на отримання інформації, документів, тощо, необхідних останньому при здійсненні професійної діяльності, є спеціальними правовими нормами, якими передбачаються винятки із загального правила про заборону збирання відомостей про особу без її попередньої згоди.
У відповідності до п. 9 Указу Президента України «Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури»№ 1240/99 від 30 вересня 1999 року зобов'язано органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, керівників підприємств, установ, організацій сприяти реалізації права адвокатів збирати відомості про факти, які можуть бути використані як докази в цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні правопорушення, надавати безоплатно відомості та копії документів за запитами адвокатів та адвокатських об'єднань у справах, що перебувають у їхньому провадженні.
В силу вимог ст.9 Закону України «Про адвокатуру»адвокат зобов'язаний зберігати адвокатську таємницю. Предметом адвокатської таємниці є питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, порад, роз'яснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при здійсненні своїх професійних обов'язків. Адвокату, помічнику адвоката, посадовим особам адвокатських об'єднань забороняється розголошувати відомості, що становлять предмет адвокатської таємниці, і використовувати їх у своїх інтересах або в інтересах третіх осіб.
Як вбачається з наведеного, адвокат - Гаврилець М.Б. звертаючись із адвокатським запитом до управління Держкомзему у місті Хуст і Хустському районі Закарпатської області, здійснював професійну діяльність по наданню правової допомоги у цивільній справі, що підтверджується відповідною угодою про надання юридичних послуг укладеною між адвокатом та довірителем - ОСОБА_4, копія якої міститься в матеріалах справи.
Окрім цього, суд констатує, що в додаток до вказаного адвокатського запиту також було додано завірену належним чином копію угоди про надання юридичних послуг та копію посвідченні виданого на підставі свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, що підтверджується копіями зазначених документів наявних в матеріалах справи.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що в Рішенні Конституційного Суду України за №5-зп від 30.10.1997р., згідно якого ч.4 ст.23 Закону України «Про інформацію»треба розуміти так, що забороняється не лише збирання, а й зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її попередньої згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту, прав та свобод людини. До конфіденційної інформації, зокрема, належать свідчення про особу (освіта, сімейний стан, релігійність, стан здоров'я, дата і місце народження, майновий стан та інші персональні дані).
Право адвоката одержувати інформацію про особу у вигляді, інформації, копій відповідних документів прямо передбачено у ст.6 Закону України «Про адвокатуру».
Крім того, суд звертає увагу на те, що інформація, яка запитувалася в адвокатському запиті стосується особи, в інтересах якої діє адвокат, тобто земельної ділянки набутої під час шлюбу та яка є спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_4.
Отже, управління Держкомзему у місті Хуст і Хустському районі Закарпатської області у своєму листі не навело правових підстав, які б обмежували право адвоката отримувати інформацію, яка зазначена в адвокатському запиті.
Крім того, суд зазначає, що в силу вимог ст.22 Закону України «Про прокуратуру»письмовий припис вноситься у випадках, коли порушення закону має очевидний характер і може завдати істотної шкоди інтересам держави, підприємства, установи, організації, а також громадянам, якщо не буде негайно усунуто. Припис підлягає негайному виконанню, про що повідомляється прокурору.
Оскільки, Хустською міжрайонною прокуратурою було внесено письмовий припис і порушення закону має очевидний характер, позивач повторно звернувся до Міськрайонного управління Держкомзему в м. Хуст та Хустському районі із адвокатським запитом про надання інформації про земельну ділянку 0,15 га, яка зареєстрована за громадянкою ОСОБА_4 та набута нею під час шлюбу з громадянином ОСОБА_3
На повторний запит позивача за №25/з від 09.04.2012 року, відповідачем була надана відповідь за №1446 від 09.04.2012 року про те, що за громадянкою ОСОБА_4 в архіві управління зберігається технічна документація та державний акт на право приватної власності на землю серії Р3 №177946, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за №21975, для ведення особистого селянського господарства(право на земельну частку (пай)) площею 0,27 га за адресою с. Кошелево.
В силу ст.10 Закону України «Про адвокатуру»професійні права, честь та гідність адвоката охороняються законом. Порушення гарантованих законом професійних прав адвоката, у тому числі шляхом ненадання необхідної інформації, тягне за собою відповідальність посадових осіб аж до кримінальної, згідно Роз'яснення Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури при Кабінеті Міністрів України від 21.03.2008 р. "Про правомірність ненадання інформації на адвокатські запити, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 21 березня 2008 року «Про правомірність ненадання інформації на адвокатські запити», затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури від 21 березня 2008 року за №У/4-82.
Ненадання наведеної в запиті інформації, посадовими особами управління Держкомзему в місті Хуст та Хустському районі Закарпатської області, призвело до порушення професійних прав адвоката, передбачених ст.6 Закону України «Про адвокатуру», та є об'єктивною перешкодою у здійсненні своєї правомірної діяльності, як представника громадянина ОСОБА_3 в інтересах якого, в даному випадку, було зроблено відповідний адвокатський запит та призвело до порушення встановлених законом гарантій діяльності адвоката.
Крім того, суд при прийнятті рішення по даній адміністративній справі звертає увагу на те, що після внесення припису Хустською міжрайонною прокуратурою було вжито заходи щодо надання інформації на повторний запит позивача.
Таким чином, суд приходить до переконання, що посилання Міськрайонного управління Держкомзему у м. Хуст та Хустському районі в своєму листі №1350 від 06.07.2011 року, що витребовувана інформація не підлягає наданню, оскільки є конфіденційною інформацією, при цьому посилаючись на Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження інструкції про порядок обліку, зберігання і використання документів, справ, видань та інших матеріальних носіїв інформації, які містять конфіденційну інформацію, що є власністю держави»від 08.12.2006 року за № 1893, яка не містить жодної норми, яка б обмежувала управління Держкомзему в наданні інформації відносно земельних ділянок чи наданні копій відповідних документів, є незаконними та необґрунтованими.
В силу вимог ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Окрім цього, відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В силу вимог п. 1 ч.2 ст. 162 КАС України, суд у разі задоволення адміністративного позову може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення
Враховуючи викладене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і такими, що підлягають до задоволення повністю.
На підставі наведеного та керуючись статтями 11, 69, 70, 71, 86, 160-163,170, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Зоконом України «Про адвокатуру», Законом України «Про прокуратуру», суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Академія юридичної допомоги" в особі генерального директора адвоката Гаврилець Миколи Богдановича до Міськрайонного управління Держкомзему у м. Хуст та Хустському районі Закарпатської області, третіх осіб на стороні позивача - ОСОБА_3, Хустської міжрайонної прокуратури в Закарпатській області про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити повністю.
Визнати незаконними дії Міськрайонного управління Держкомзему у місті Хуст і Хустському районі Закарпатської області щодо ненадання інформації відносно земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_1, що знаходиться у власності та зареєстрована за громадянкою ОСОБА_4, мешканкою АДРЕСА_1
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст. 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).
Суддя Гебеш С.А.