Постанова від 03.07.2012 по справі 2а-0770/778/12

Cправа № 2a-0770/778/12

Рядок статзвітності № 10.1

Код 2

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 липня 2012 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гебеш С.А.

при секретарі судових засідань - Лумей В.Г.

сторони у судове засідання не з'явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 8717,99 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2, яким просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 8717,99 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що громадянка ОСОБА_2 для призначення їй пенсії по інвалідності звернулася до управління Пенсійного фонду в Іршавському районі Закарпатської області і 12.08.2002 року та якій було призначено соціальну пенсію інвалідності у відповідності до ст.. 93 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Проте, при проведенні перевірки через базу персоніфікованого обліку «Списків працюючих пенсіонерів»управлінням Пенсійного фонду в Іршавському районі було встановлено, що відповідач по даній адміністративній справі починаючи з 2005 року працює в «Хлібокомбінаті Іршавської райспоживспілки». Позивач у позовній заяві вказує на те, що відповідачем було порушено ст.. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме відповідач була зобов'язана повідомити органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати і в разі невиконання цього зобов'язання і отриманням зайвих сум пенсії, пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії заподіяну шкоду.

В судове засідання представник позивача не з'явився, однак надав суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав з підстав наведених у позовній заяві та просив суд адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явилась, проте надала суду заяву про розгляд справи без її участі, заперечень проти позову не надавала.

Відповідно до частини 1 статті 41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень КАС України розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. А оскільки сторони в судове засідання не з'явилися, фіксування судового процесу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

В ході судового розгляду судом встановлено, що громадянка ОСОБА_2 звернулася із заявою від 12.08.2012 року до відділу з призначення пенсій управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області про призначення їй пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», що підтверджується копією даної заяви наявної в матеріалах справи.

На підставі поданої заяви та документів, зокрема витягів із актів огляду МСЕК, копії яких наявні в матеріалах справи, відповідачу було призначено ІІ групу інвалідності загального захворювання та 12.08.2012 року громадянці ОСОБА_2 була призначена соціальна пенсія по інвалідності в силу вимог ст.93 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якою передбачено, що соціальні пенсії призначаються і виплачуються непрацюючим громадянам, крім інвалідів з дитинства, при відсутності права на трудову пенсію інвалідам I і II груп, у тому числі інвалідам з дитинства, а також інвалідам III групи, що стверджується копією протоколу №13131 від 12.08.2012 року наявною в матеріалах справи.

Крім того, слід зазначити, що в своїй заяві від 12.08.2012 року про призначення пенсії по інвалідності відповідач зобов'язувалась повідомляти управління Пенсійного фонду в Іршавському районі про всі зміни, що викликають зміну розміру виплачуваної пенсії.

Управлінням Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області було проведено моніторинг непрацюючих пенсіонерів, згідно з якого при перевірці даних про працевлаштування пенсіонерів році встановлено, що громадянка ОСОБА_2 з 2005 року працює в «Хлібокомбінаті Іршавської райспоживспілки»відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу наданих відділом персоніфікованого обліку, інформаційних мереж та систем, що також стверджується копією індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 наявною в матеріалах справи.

Таким чином, відповідач в період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року отримувала соціальну пенсію як непрацюючий громадянин, хоча фактично в цей період була працевлаштованою, не повідомивши про це управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області, чим порушила положення ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення», відповідно до якої пенсіонери зобов'язані повідомляти органу, що призначає пенсії, про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. У разі невиконання цього обов'язку і одержання у зв'язку з цим зайвих сум пенсії пенсіонери повинні відшкодувати органу, що призначає пенсії, заподіяну шкоду.

Порядок стягнення сум надміру виплаченої пенсії встановлено ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ. Так, суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії. Відрахування на підставі рішень органу, що призначає пенсії, провадяться в розмірі не більше 20 процентів пенсії понад відрахування з інших підстав. В усіх випадках звернення стягнень на пенсію за пенсіонером зберігається не менш як 50 процентів належної пенсії. У разі припинення виплати пенсії (внаслідок відновлення здоров'я тощо) до повного погашення заборгованості решта заборгованості стягується в судовому порядку.

Загальна сума переплати, згідно протоколу від 01.06.2009 року про переплату по причині зарахування на роботу в період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року становить 8717,99 грн., що підтверджується копією даного протоколу наявною в матеріалах справи, а також довідкою про виплату пенсій відповідачу.

Також слід зазначити, що відповідно до розпорядження №196398 від 22.05.2009 року Управлінням Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області відповідачу було припинено виплату пенсії по інвалідності у зв'язку із працевлаштуванням відповідача.

Згідно з ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-VІ виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється якщо вона призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості.

Відповідно до ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру в наслідок зловживань з боку пенсіонера, кошти можуть бути повернуті добровільно або стягуються на підставі рішення територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачу 21.10.2010 року було надіслано лист №3536/03 яким відповідач викликалась до Управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області щодо надання пояснень про здійснення переплати, яка виникла в період з 01.01.2008 року по 30.06.2009 року.

Слід також зазначити, що доказів сплати відповідачем вказаної суми заборгованості в добровільному порядку на час розгляд даної адміністративної справи суду не надано.

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши матеріали справи та наявні в матеріалах справи докази, а також враховуючи те, що відповідачем не спростовано доводи позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. ст. 17, 71, 86, 94, 160, 163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про пенсійне забезпечення», суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у сумі 8717,99 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь управління Пенсійного фонду України в Іршавському районі Закарпатської області суму надмірно виплаченої пенсії у розмірі 8717 (вісім тисяч сімсот сімнадцять) гривень 99 (дев'яносто дев'ять) коп.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України -протягом десяти днів з дня отримання копії постанови (копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції).

Суддя Гебеш С.А.

Попередній документ
25496174
Наступний документ
25496176
Інформація про рішення:
№ рішення: 25496175
№ справи: 2а-0770/778/12
Дата рішення: 03.07.2012
Дата публікації: 22.08.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Закарпатський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо: