Справа № 2-1660/11
03 серпня 2012 року м. Кілія
Кілійський районний суд Одеської області в складі головуючого судді Гавриш М.З., при секретарі Скрипкіной А.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кілія Одеської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право на проживання в житловому будинку та зняття з реєстраційного обліку із зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання дійсною угоди купівлі - продажу житлового будинку та визнання на нього права власності
Позивач, ОСОБА_4, звернувся до Кілійського районного суду Одеської області 02.09.2009 року з позовом про визнання ОСОБА_2 та ОСОБА_3 такими, що втратили право на проживання в житловому будинку АДРЕСА_1 із зняттям відповідачів з реєстраційного обліку за вищезазначеною адресою. Вказує, що житловий будинок № АДРЕСА_1 належить йому на праві власності за спадщиною по закону після смерті матері, ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10. За усною домовленістю між матір»ю та відповідачами, останні в 2002 році вселились на правах наймачів у вказаний будинок і виселятися відмовляються. Проживання сторонніх осіб в належному йому житловому будинку , як вказує позивач, перешкоджає йому та його сім»ї користуватися житлом і порушує право власності.
Відповідачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з позовом не погодились та подали зустрічний позов про визнання права власності на вказаний будинок. Обґрунтовуючи свої вимоги вказують, що придбали його 15.08.2003 року у матері позивача, ОСОБА_6 і вселились туди не як наймачі,а як власники. Вартість будинку була визначена при усній домовленості сторонами в 700 доларів , завдаток в розмірі 100 доларів в якості забезпечення оформлення договору купівлі - продажу був отриманий ОСОБА_6. в серпні 2003 року, про що була складена відповідна розписка. Після отримання вказаної суми ОСОБА_6 передала їм ключі та документи на будинок, вони здійснили ремонт і з 25.09.2003 року постійно там проживають. 06.01.2004 року ОСОБА_6 були передані кошти в розмірі 490 доларів США в рахунок забезпечення договору купівлі - продажу будинку та досягнута домовленість про те, що залишок коштів буде переданий при оформленні угоди . Також була укладена угода про те, що всі витрати по оформленню договору беруть на себе ОСОБА_3. Отримавши документацію з БТІ 31.01.2006 року вони були готові нотаріально оформити договір купівлі - продажу, але не змогли, оскільки ОСОБА_6 зловживала спиртними напоями і не мала постійного місця проживання Про те, що ОСОБА_6 ще в 2008 році померла а позивач з 2009 року є власником будинку, де вони мешкають, дізнались лише отримавши судові повістки. Зважаючи на те, що між ними та ОСОБА_6 фактично був укладений договір купівлі - продажу нерухомого майна і на його виконання ОСОБА_6 передала їм житловий будинок та документи на нього, а вони сплатили вартість придбаного майна і крім того постійно здійснювали в будинку ремонтно - будівельні роботи вартість яких складає 17500 грн., просять визнати угоду купівлі - продажу дійсною та визнати за собою право власності на вказаний будинок.
Заслухавши пояснення сторін, свідків, вивчивши матеріали справи судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Факт набуття ОСОБА_1 на законних підставах права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 підтверджується:
- посвідченим нотаріально 15.07.2009 року за реєстровим номером 1716 по спадковій справі № 303/2008 свідоцтвом про право на спадщину за законом після смерті матері, ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10
- Витягом № 23464843 від 31.07.2009 року , з якого вбачається, що реєстрація права власності позивача на вказане нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину, відбулась 27.09.2009 року.
Ст. 383 ч.1 Цивільного кодексу України визначено, що власник житлового будинку , квартири має право використовувати помешкання для власного проживання , проживання членів своєї сім»ї, інших осіб. Власник, за правилами ст.. 387 ЦК України має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Ст. 397 ЦК України встановлено, що володільцем чужого майна є особа, яка фактично тримає його у себе. Право володіння чужим майном може належати одночасно двом або більше особам. Фактичне володіння чужим майном вважається правомірним, якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.
Право володіння виникає на підставі договору з власником або особою, якій майно було передано власником, а також на інших підстав, встановлених законом( ст.. 398 ЦК України. За правилами ст.. 399 ЦК право володіння припиняється у разі :
1) відмови володільця від володіння майном;
2) витребування майна від володільця власником майна або іншою особою;
3) знищення майна.
Згідно ст.. 390 ч.3 ЦК добросовісний або недобросовісний набувач( володілець) має право вимагати від власника майна відшкодування необхідних витрат на утримання, збереження майна, здійснених ним з часу, з якого власникові належить право на повернення майна.
Однією з засад захисту права власності за правилами ч.2 ст. 386 ЦК України є право власника звернутися до суду з вимогою про заборонення вчинення певних дій іншими особами, або з вимогою вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується належними доказами, ОСОБА_2 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 08.09.2003 року, ОСОБА_3 зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 з 22.05.1992 року. Шлюб ОСОБА_3 та ОСОБА_2 був зареєстрований 28.10.2006 року. З довідки про склад сім»ї, виданої виконкомом Кілійської місткої ради 16.02.2011 року вбачається, що до складу сім»ї ОСОБА_2, яка мешкає в АДРЕСА_1 входять: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_5 Договір найму житлового приміщення між ОСОБА_1 та відповідачами не укладався, родинні відносини між ними не існують, членами однієї сім»ї вони не є.
За правилами ст.. 150, 155 Житлового кодексу України громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок , користуються ним для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, заповідати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші заборонені законом угоди. Жилі будинки, що є у приватній власності громадян , не може бути у них вилучено, власника не може бути позбавлено права користування жилим будинком, крім випадків, встановлених діючим законодавством.
Тому в частині заявлених позивачем вимог суд визнає їх обґрунтованими і такими, що підлягають частковому задоволенню. Факт порушення відповідачами права користування належним ОСОБА_1 на праві приватної власності житловим будинком суд визнає доведеним. Право позивача на розпорядження власністю підлягає судовому захисту в межах заявлених вимог. З врахуванням факту реєстрації ОСОБА_3 за іншою адресою вимоги щодо зняття останнього з реєстраційного обліку за адресою АДРЕСА_1 є без підставними, в іншій частині вимоги підлягають задоволенню.
В частині вимог, заявлених відповідачами за зустрічним позовом, суд визнає позов необґрунтованим і таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.
На підтвердження заявлених вимог щодо визнання дійсною угоди купівлі - продажу житлового будинку по АДРЕСА_1 та визнання права власності на нього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 посилаються на усну домовленість між ними та ОСОБА_6 про укладання вказаного договору, на виконання якого в серпні 2003 року передали ОСОБА_6 100 доларів США в якості завдатку та 06.01.2004 року 490 умовних одиниць в рахунок оплати вартості будинку, визначеного сторонами при укладанні усної угоди в розмірі 700 доларів США , про що надали оригінали письмових розписок ОСОБА_6 про отримання вказаних коштів в якості завдатку за будинок.
Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтвердили факт тривалого проживання відповідачів в житловому будинку по АДРЕСА_1 та проведення ними поточних ремонтів та будівництва . Свідки ОСОБА_13 та ОСОБА_14 крім того підтвердили факт передачі ОСОБА_2 коштів ОСОБА_6 за продаж будинку .
За правилами ч.2 п.1 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов»язків , зокрема є договори та інші правочини. Правочином є дія особи особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов»язків ( ст.. 202 ЦК України) Ст. 203 ч.4 ЦК встановлено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом . Згідно ст.. 220 ЦК у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемний( ч.1 ст. 220) . Якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору , що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним і наступне нотаріальне посвідчення такого договору не вимагається.
Судом достовірно встановлено що за життя ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_10 відповідачі в суд з позовом про визнання дійсною укладеної в 2003 році з останньою усної угоди купівлі - продажу житлового будинку не звертались і продовжували проживати в будинку без законних підстав, нехтуючи всіма строками звернення до суду за захистом невизнаного права. Посилання відповідачів на розписки ОСОБА_6 про отримання завдатку за продаж будинку суд до уваги в якості доказу не бере, оскільки надані суду розписки не є договорами завдатку і розцінюватися як забезпечення виконання договору не можуть, як не можуть підтверджувати і оплати вартості придбаного майна, інвентаризаційна оцінка якого станом на 31.01.2006 року складала 9382 грн. і є значно вищою ніж та, на яку відповідачі вказують як на ціну договору.
За правилами ст.. 657 ЦК договір купівлі - продажу житлового будинку укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, за яким законом встановлено нотаріально посвідчення має вчинятися в тій же формі, що і договір. Отримані ОСОБА_6 кошти за наданими суду розписками , підпис матері на яких, крім іншого позивачем оспорюється, суд в якості доказу укладеного договору завдатку не визнає.
Правомірність володіння відповідачами житловим будинком по вул.Київська в м.Кілія Одеської області належними доказами не підтверджена, договір найму відсутній, дозвіл відповідачам на реконструкцію будинку та його переобладнання у встановленому законом порядку ані власником ані органом місцевого самоврядування не надавався, підстав для визнання права власності на житловий будинок за вказаних відповідачами обставин і відповідно - позбавлення позивача права власності на набуте в законному порядку майно у суду немає.
На підставі вищезазначеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК, суд
Позовну заяву задовольнити ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.
Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженку міста Кілія Одеської області, зареєстровану за адресою АДРЕСА_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м.Кілія Одеської області , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 такими, що втратили право користування житлом в житловому будинку АДРЕСА_1, належному на праві приватної власності ОСОБА_1 із зняттям ОСОБА_2 з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 53 грн 50 коп.
В задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання дійсною угоди купівлі - продажу житлового будинку та визнання на нього права власності відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області через Кілійський районний суд протягом 10 днів з дня оголошення.
Суддя Кілійського районного суду М. З. Гавриш