Справа № 2-5806/11
25 липня 2012 р. Приморський районний суд м. Одеси
у складі: головуючого судді - Науменко А.В.,
при секретарі - Домніковій Т.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Житлового управляння фірми «Ренесанс ЛТД -92»( далі ЖУФ) про солідарне стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в наслідок залиття квартири через течію в системі центрального опалення, суд, -
11 лютого 2011 року ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та шкоди завданої у наслідок залиття 20.12.2010 року належної їй квартири за наслідком течії в системі центрального опалення, як результат механічного пошкодження під час самовільного ремонту в квартирі зверху, що належить відповідачу. Просить стягнути матеріальну шкоду, яка встановлена висновком спеціаліста від 28.12.2010 року в розмірі 12017,0 грн. та завдану моральну шкоду, яку позивач оцінює в розмірі 12017,0 грн..
Під час розгляду справи, з отриманням інформації що квартира з якого відбулося залиття належить на праві спільної часткової власності також родині ОСОБА_4 уточнили позовні вимоги, залучивши до участі співвідповідачів та вказавши на солідарне стягнення сум матеріальної та моральної шкоди, що залишилися не змінними.
18 квітня 2012 року позивачем подані зміни до позову, яким залучений до участі у справі в якості співвідповідача ЖУФ «Ренесанс ЛТД -92»з вимогами солідарного стягнення з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Житлового управляння фірми «Ренесанс ЛТД -92»матеріальної та моральної шкоди в первинних розмірах.
Позивач та її представники наполягали на задоволенні позову. Підтвердили, що ремонтні роботи в пошкодженої квартирі вже проведені власними зусиллями, документів на підтвердження у зв'язку з цим суми реальних збитків не надали по причині їх відсутності. На пропонування та роз'яснення суду щодо проведення судової будівельної експертизи відмовилися від клопотання щодо її призначення, вказуючи, що на їх думку її проведення вже неможливе.
Представник відповідача ОСОБА_2 заперечував у задоволенні позову в частині солідарних вимог до усіх співвласників квартири НОМЕР_1, посилаючись на домовленість між позивачем та ЖУФ. Заявив про відсутність доказів по справі обставин будь-якого втручання мешканців квартири у внутрішньобудинкову систему теплопостачання, зокрема у трубопровід, встановлення хомутів та проведення будь-яких ремонтних робіт у квартирі ОСОБА_2. Наполягав, що співвласники квартири не є належними відповідачами по вимогам стягнення та їх солідарності відповідальності з ЖУФ. Сума шкоди, встановлена позивачем за висновком спеціаліста є сумою необхідною для відновлювального ремонту за нормами ДБН, а реальна сума збитків позивача, яка підлягає відшкодуванню після проведення ремонтних робіт є не доведеною жодним доказом по справі.
ОСОБА_3 заперечувала у задоволенні позову у повному обсязі, інші відповідачі були сповіщені належним чином, але не з'явилися, надали заяву про розгляд справи за їх відсутністю. Підтримали доводи відповідача ОСОБА_2.
Представник відповідача ЖУФ «Ренесанс ЛТД -92»надала письмові заперечення по справі, просила відмовити у задоволенні позову в частині вимог до ЖУФ. Підтвердила, що ЖУФ є балансоутримувачем будинку, але посилаючись на положення норм Житлового Кодексу України вказала на зобов'язання мешканців квартири утримувати її в належному стані, проводити ремонти, в тому числи труб системи теплопостачання. Вказала, що між заподіяною шкодою майну позивача та діями ЖУФ не вбачається безпосереднього причинного зв'язку. Одночасно зазначила, що в будинку де виник прорив труби цетрального опалення, ремонтні роботи не проводилися, хоча ЖУФ оформлювало Тітульний список капітального ремонту цього будинку, але гроші не були виділені.
Суд, вислухавши пояснення та доводи сторін, ознайомившись та дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивачки не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Статтею 16 ЦК України, передбачене, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним з способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків
Згідно до ст. 22 ч. 1 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Суд враховує, що шкода заподіяна майну фізичної особи підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії (бездіяльність) останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи (ч. 2 Постанови Пленуму ВСУ № 6 від 27.03.1992 року зі змінами).
Відповідно до ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з ст. 1192 ЦК України, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Згідно ст. 319 ЦК України власність зобов'язує, а відтак - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).
Статтею 1 Закон України, від 24.06.2004 "Про житлово-комунальні послуги" визначенні поняття: балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом; виконавець - суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальної послуги споживачу відповідно до умов договору; управитель - особа, яка за договором з власником чи балансоутримувачем здійснює управління будинком, спорудою, житловим комплексом або комплексом будинків і споруд (далі - управління будинком) і забезпечує його належну експлуатацію відповідно до закону та умов договору; точка розподілу - місце передачі послуги від однієї особи до іншої, облаштоване засобами обліку та регулювання; внутрішньобудинкові системи - мережі, арматура на них, прилади та обладнання, засоби обліку та регулювання споживання житлово-комунальних послуг, які знаходяться в межах будинку, споруди; утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Згідно ст. 13 Закону залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються, зокрема, на комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); обслуговування внутрішньобудинкових мереж, тощо).
Статтею 20 Закон України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене, що виконавець зобов'язаний: п 2) здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень.
Згідно змісту ст. 30 вказаного Закону визначені принципи державного регулювання, а ст. 31 визначений порядок формування та затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги, зокрема органи місцевого врядування утверджують ціни /тарифи на житлово-комунальні послуги в розмірі економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво.
У Типовому переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій затвердженому вказаною Постановою КМ України від 20.05.2009 № 529, зазначені зокрема послуги гарячого водопостачання; холодного водопостачання; водовідведення; теплопостачання.
Відповідно до п.1.3 Наказу Держжилкомунгоспу України від 25.04.2005 року
№ 60 «Про затвердження Порядку визначення виконавця житлово-комунальних послуг у житловому фонді»виконавцем житлово-комунальних послуг, визначених в п. 1.1 Порядку, може бути суб'єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання відповідних житлово-комунальних послуг, та який може забезпечити виконання обов'язків, визначених у частині другій статті 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Відповідно до абзацу другому п. 4.2 Порядку якщо виконавець послуг з управління будинком, спорудою або групою будинків не може визначити відповідного виконавця, він надає послуги власними силами.
Листом № 14\06-223 від 17.02.2012 року КП «Теплопосточання м. Одеси»повідомило позивача, що відповідно до п. 2 «Правил надання послуг з центрального опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затвердженого Постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, послуга з центрального опалення та гарячого водопостачання надається виконавцем послуг з використанням внутрішньо будинкових систем теплопостачання. КП «Теплопостачання м. Одеси» не є балансоутримувачем внутрішньобудинкових систем постачання в будинку, що обслуговуються ЖУФ «Ренесанс ЛТД -92», отже воно і відповідає за технічних стан цих систем.
Зі змісту діючого рішення Одеської міської ради № 1173-V від 05.04.2007р. «Про визначення виконавців житлово-комунальних послуг у м. Одесі» слідує, що послугу з утримання будинків і споруд, прибудинкових територій, в тому числі внутрішньо будинкових мереж водо- теплопостачання та водовідведення - здійснюють підприємства незалежно від форм власності, що надають послуги з утримання будинків, споруд та прибудинкової території.
З матеріалів справи, письмових заперечень та пояснень представника ЖУФ, вбачається що балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 - є ЖУФ «Ренесанс ЛТД -92».
Суд погоджується з позицією співвласників квартири НОМЕР_1 цього будинку, що згідно до положень ст. 901-903 ЦК України витрати ЖУФ на утримання зокрема внутрішньобудинкової системи теплопостачання мають бути відшкодовані мешканцями будинку через тариф (ціну) на відповідні житлово-комунальні послуги.
Наданими представником ЖУФ поясненнями та документами підтверджується, що рішенням Виконкому ОМР № 1212 від 28.10.2008 року затверджені послуги та тарифи на послуги утримання будинків що надаються виконавцем ЖУФ. Пунктами 8, 13 передбачені послуги щодо технічного обслуговування внутрішньобудинкової системи теплопостачання, та поточний ремонт конструктивних елементів та інженерних систем будинків, за яки нараховуються комунальні платежі.
Таким чином, суд визнає, що у ЖУФ є зобов'язання по належному утриманню внутрішньобудинкової системи теплопостачання у тому числі у квартирі НОМЕР_1 вказаного будинку.
Квартира АДРЕСА_2 належить на праві власності ОСОБА_1 на підставі договорів купівлі -продажу частин квартири від 09.02.1996 року.
Згідно довідки КП «Аварійна служба Приморського району»№ 136 від 23.12.2010 року у 20-05 год. надійшло повідомлення про течію центрального опалення над квартирою ОСОБА_1. По прибуттю на місце течія системи центрального опалення усунута шляхом перекриття засувки в елеваторному вузлі, та інформація передана в району службу 050 та службу 058 УЖКГ. Суд вказує, що зі змісту даної довідки не вказана конкретна причина та місце виникнення течії, тобто квартира де виник прорив труби не оглядалася.
Також суд враховує факт визнаний сторонами по справі, що дійсно течія була у системі центрального опалення, тому як залиття у місті течії та нижньої квартири позивача сталося гарячою водою.
Висновком експертного дослідження №012\2010 від 28.12.2010 року встановлене, що при візуальному огляді виявлені підтечи у двох приміщеннях квартири без вимірювання їх фактичних розмірів, вказаний перелік та вартість ремонтно-відновлювальних з врахуванням вартості матеріалів по нормам ДБН. Причина виникнення пошкоджень вказана експертом на підставі зазначеної вище довідки КП «Аварійна служба Приморського району»№ 136.
Тобто суд встановлює, що додаткові дослідження по встановленню причини течії не проводилися, приміщення квартири, де виникла течія спеціалістом не оглядалася.
Під час судового засідання 19.07.2011 року позивачем наданий до справи перший варіант Акту про залиття від 17.01.2011 року, що складений головним інженером, майстром та виконробом ЖУФ «Ренесанс ЛТД -92». В Акті зазначене, що виходом на місце за адресою квартира АДРЕСА_2 проведене обстеження стелі квартири на предмет залиття та виявлене залиття через міжповерхові дерев'яні перекриття з вище розташованої квартири НОМЕР_1 за наслідком чого виявлені сліди замокання стелі у вигляді жовтих підтоків біля 2,5 м.кв., а також підтоки та плями на шпалерах в розмірі 1,3 м.кв., часткове відшарування шпаклівного слою. Скарг від власника кв. 21 на несправність сантехнічних приборів і системи водопостачання не поступало.
Під час судового засідання 06.06.2012 року позивачем наданий до справи другий варіант Акту про залиття від 17.01.2011 року зі зміненим змістом, який підписаний тими ж працівниками ЖУФ. В даному екземплярі Акту звеличені площі підтоків та плям відповідно до 5,5 кв.м. та 3,3 кв.м.. Вказана причиною залиття порушення цілісності труби центрального опалення під хомутом, встановленого мешканцями у квартирі НОМЕР_1 на трубі, що веде від стояка центрального опалення, розташованого у кімнаті ОСОБА_3, в суміжну кімнату, що належить ОСОБА_2. В Акті зазначене, що порушення цілісності зазначеної частини труби мало статися тільки за наслідком механічного фізичного впливу на трубу, в процесі ремонтних робіт, що проводилися на той час у кімнаті що належить ОСОБА_7
Суд враховує, пояснення представника позивача її чоловіка ОСОБА_8 що другий варіант Акту був складений в ЖУФ весною 2012 року у зв'язку з його численними скаргами на не правильне та не повне за змістом складання первинного варіанту Акту.
Також суд приймає до уваги заперечення відповідачів ОСОБА_7 та ОСОБА_3, що представники ЖУФ під час прориву труби 28.12.2010 року не приходили на місце подій та його не бачили. В той же день гаряча вода у будинку була перекрита «Аварійною службою», а з ранку наступного дня робочими ЖУФ пошкоджена частина труби була вирізана та труба заварена, при цьому будь-яких Актів не складалося.
Допитаний у якості свідка головний інженер ЖУФ ОСОБА_9, підтвердив, що підписав обидва варіанта Актів, але не пам'ятає обставини їх підписання. Вказав, що текст вказаних варіантів Акту він не складав, та не пам'ятає чи дійсно входив до квартири НОМЕР_1, де стався прорив у системі теплопостачання, та чи дійсно там був хомут на трубі. На запитання сторін, пояснив, що у зв'язку з не проведенням нормативної заміни застарілих труб теплопостачання, прорив труби можливий як за наслідком механічного впливу з боку мешканців так і у зв'язку з фізичним зносом елементів труб. Прискорення цього зносу мало статися за наслідком гідравлічного удару при звеличенні тиску подачі води з КП «Теплопостачання»у системі теплопостачання, що періодично має місце.
Згідно п. 3.1.1. «Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій»від 17.05.2005 року, утримання допоміжних приміщень включає: - технічне обслуговування (планові, позапланові огляди, підготовку до сезонної експлуатації, поточний ремонт конструктивних елементів та інженерних систем і будинкового обладнання). Причинами, що погіршують роботу системи, є: - несвоєчасне усунення протікання, випадкових засмічень, а також несвоєчасне проведення профілактичних робіт (оглядів, прочищень); - регулярно проводити огляд санітарно-технічного устаткування, водопровідно-каналізаційних систем та будинкових засобів обліку та регулювання води на них, контролюючи
промерзання трубопроводів, витік води та ін. ( п. 5.3.3 «Правил»).
Крім того, пунктом 2.1.5 «Правил»встановлене, профілактичне обслуговування будинків є складовою технічного обслуговування і полягає в усуненні дрібних несправностей елементів будинків з метою забезпечення їх безперебійної роботи, а також попередження порушень санітарно-гігієнічних вимог до приміщень будинків, налагодження та регулювання окремих видів технічних пристроїв. Періодичність проведення профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та граничні строки невідкладної ліквідації виявлених несправностей елементів жилих будинків наведена відповідно у додатках 2 та 3. Графіки профілактичного обслуговування елементів жилих будинків та їх результати записуються в відповідних журналах. Так, у Додатку № 2 до «Правил» встановлена періодичність перевірок виконавцем послуг системи теплопостачання у квартирах в опалювальний період.
Пунктом 2.3.6. «Правил»встановлене, що заявки на несправність інженерного обладнання або конструкцій повинні розглядатися в день їх надходження. У тих випадках, коли для усунення несправностей необхідний тривалий час, потрібно письмово повідомити заявника про прийняті рішення із зазначенням строку виконання робіт. При цьому термін виконання робіт повторно не продовжується. Неусунення несправностей в установлений термін є невиконанням робіт. Заявки, пов'язані з забезпеченням безпеки проживання, усуваються в терміновому порядку. У разі залиття, аварії квартир складається відповідний акт (додаток 4). Зі змісту додатку № 4 вбачається, що Акт повинен складатися у встановленій формі, зокрема за участю представника обслуговуючої організації та власника будинку, з обов'язковим ознайомленням мешканців квартир, встановленням причин залиття та затвердженням Акту кревняком ЖЕО.
Тобто, зі змісту додатку № 4 до «Правил», вбачається, що Акт повинен складатися з обов'язковим оглядом квартири - місця аварії, та квартири - місця залиття, з встановленням обставин подій та причин їх виникнення, що передбачає огляд та обстеження радіаторів та трубопроводів тощо, а також з висновком про необхідні роботи по їх усуненню.
На підставі викладеного, суд робить висновок, що надані позивачем два варіанта Акту про залиття від 17.01.2011 року складені з грубим порушенням положень «Правил», а саме не в день заяви про залиття, не відповідним складом комісії, без залучення мешканців квартир та без огляду місця аварії й дійсного встановлення причин її виникнення.
Суд враховує, що позивачами не надано доказів незмінності тиску подачі води в системі теплопостачання в день прориву труби у квартирі НОМЕР_1, та відповідності тиску у трубах нормативному показнику. Також, позивачем не надано доказів для встановлення судом неправомірних дій чи бездіяльності ЖУФ по утриманню системи теплопостачання саме за наслідком яких завдана шкода позивачу.
714\1000 частин квартири АДРЕСА_1 належить в рівних частках відповідачам ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5.
286\1000 частин квартири АДРЕСА_1 належить ОСОБА_10, ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 27.11.2001 року.
Згідно акту виданому ЖУФ «Ренесанс ЛТД -92»без дати, була обстежена жила кімната в квартирі НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 та встановлене відсутність системи теплопостачання у тому числі приходящих стояків.
Згідно копії акту від 08.08.2001 року підтверджується факт відключення КП «Одеські теплові сеті» квартири НОМЕР_1 по особистому рахунку ОСОБА_3 від системи опалення з демонтажем.
Технічним паспортом виданим ОСОБА_2 від 24.06.2004 року, підтверджується, що у частині квартирі, яка знаходиться у користуванні останніх, а саме у житлової кімнати № 7 площею 21,2 кв.м. відсутнє центральне опалення.
Суд враховує, що сторонами визнаний факт виникнення течії у системі опалення в приміщенні № 8 площею 21, 2 кв.м., яка знаходиться у користуванні ОСОБА_3. Вказана обставина також візуально підтверджується фотокартками, що надані сторонами.
Матеріалами справи, а саме довідками ЗАО «Одеська ТЕЦ », листами КП «Теплопостачаня м. Одеси»від 03.03.2012 року та від 17.07.2012 р. підтверджується, що особові рахунки абонентів будинку АДРЕСА_1 були передані КП «Телопостачаня»від ПАТ «Одеська ТЕЦ»у жовтні 2007 року. Згідно відомостей отриманих від «Одеської ТЕЦ»у квартирі НОМЕР_1 вказаного будинку було три особових рахунків. Під час передачі справ «Одеською ТЕЦ»по вказаній квартирі вже було оформлене відключення від систем центрального опалення, тому нарахування за послуги КП «Теплопостачання»ніколи не здійснювалося.
Згідно до ст. 1 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», до технічного обладнання в будинку відносяться інженерні комунікації та технічні пристрої, які забезпечують санітарно-гігієнічні умови та безпечну експлуатацію квартир (загальні будинкові мережі тепло-, водо-, газо-, електропостачання, бойлерні та елеваторні вузли, обладнання протипожежної безпеки, вентиляційні канали та канали для димовидалення, ліфти, центральні розподільчі щити електропостачання, а також елементи благоустрою прибудинкової території).
Відповідно ст.ст. 151, 177, 179 ЖК України громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно- технічного та іншого обладнання, додержуватися правил утримання жилого будинку.
Згідно до положень п.п. 2 «Правил надання послуг з централізованого опалення…»затвердженого постановою КМУ № 630 від 21.07.2005 року, центральне опалення це послуга, спрямована на задоволення потреб споживача у забезпеченні нормативної температури повітря у приміщеннях квартири, яка надається виконавцем з використанням внутрішньобудинкових систем теплопостачання.
Пунктом 22 «Правил»встановлене, що точкою розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця до споживача з центрального опалення є відгалуження від стояків у межах квартири.
Виходячи з встановлених обставин справи, суд визнає, що відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, не є утримувачами ( споживачами) послуг за центральне теплопостачання та у квартирі відсутні відповідні прилади подачі тепла у приміщення ( батареї), тобто в квартирі НОМЕР_1 не існує «точки розподілу»послуги та розділу відповідальності між споживачем та ЖУФ.
Також суд встановлює, що внутрішньобудинкова система теплопостачання відноситься до мережі обладнання будинку, тобто не належить власникам квартир до «точки розподілу», тому у співвласників квартири НОМЕР_1 не має обов'язку її утримувати, а є зобов'язання бережно до неї ставитися. Звідси наявна внутрішньобудинкова система теплопостачання у вигляді трубопроводу (транзитного) не відноситься до обов'язку утримання з боку мешканців квартири НОМЕР_1, за умовами бережного відношення до цієї системи (технічного обладнання).
Судом прийняте до уваги, що позивач та представник наполягають на тому факті, що течія виникла у трубі теплопостачання до якої були проведені самовільні ремонтні роботи, що підтверджується фотознімком, де на трубі вбачається на їх думку хомут ( темного коліру), яким на думку позивача вже намагалися усунути течію накладкою з затиском, тобто було неналежне утримання труби системи теплоопалення.
На це відповідачем ОСОБА_3, заявлене що на фотознімку дійсну візуально вбачається труба та місце де була течія, але частина труби темного коліру є заржавілою контргайкою встановленою первинно при скручуванні системи опалення, та з боку відповідачів ніякого втручання не було. З цього приводу судом та сторонами оглядався фрагмент труби, яким був вирізаний з пошкодженою частиною, що зберігається у відповідача ОСОБА_3. На цьому фрагменті дійсно є контргайка, де зі сторони стіни прогнило різьблення та вбачається отвір та іржа.
Суд враховує, що позивач та представник заперечували в огляді у якості доказу даного фрагменту труби, але не спростували пояснення відповідача належними та допустимим доказами по справі. Суд вказує, що виникнення вирізу цього фрагменту труби з пошкодженою частиною де виникла течія та заварка труби у місті вирізу збігаються з матеріалами справи та поясненнями сторін, а також мають візуальну схожість на фотокартках представленими сторонами.
Обставини відключення співвласників квартири НОМЕР_1 від системи опалення не входять до предмету спору та доказування по справі. Пояснення представника ЖУФ щодо неправильного відключення квартири від теплопостачання, у зв'язку з невідповідністю сучасним вимогам встановлення заглушок на трубі стояку, суд не бере до уваги, тому що на час проведення цих робіт у 2001 році вони не були норміровані діючим законодавством.
Таким чином, суд встановлює, що позивачем не надано належних та допустимих доказів встановлення дійсних, а не припущених причин виникнення прориву труби внутрішньо будинкової системи теплопостачання у квартирі НОМЕР_1 та пов'язаності цих причин з протиправними діями чи бездіяльністю солідарних відповідачів.
Суд звертає увагу, що згідно матеріалів справи та пояснень сторін зазначена квартира НОМЕР_1 знаходиться у спільній частковій власності та частини не виділені в натурі ( ст. 367 ЦК України).
Згідно до ст. 541 ЦК України солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.
Виходячи з встановлених обставин справи позивач одночасно вказує на неправомірну бездіяльність відповідача ЖУФ по неналежному утриманню системи теплопостачання та неправомірні дії співвласників квартирі НОМЕР_1 по втручанню в цю систему, тому суд встановлює, що позивачем не доведені підстави визнання неподільності предмета зобов'язання між відповідачами, тобто виникнення у них солідарного обов'язку по завданій шкоді.
Крім того, суд визнає, що позивачем не доведений розмір збитків, яки вона вимагає відшкодувати, тому як не доказана реальна вартість втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі після проведеного у квартирі ремонту ( ст. 1192 ЦК України).
Згідно ст. 23 ч. 1-3 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка їх завдала, за наявності її вини, крім випадків якщо шкоди завдано ушкодженням здоров'я ( ст. 1167 ч.1-2 ЦК України). У роз'ясненнях, приведених у п. п. 3, 7 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.95 р. (із змінами, внесеними згідно з постановою № 5 від 25.05. 01р.) „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" сказане, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Згідно до чинного законодавства, моральна шкода може полягати, зокрема у порушенні права власності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Заподіяна моральна (немайнова) шкода відшкодовується тій фізичній чи юридичній особі, права якої були безпосередньо порушені протиправними діями. Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач не довів належними та допустимими доказами завдання йому моральної шкоди та наявність будь-яких неправомірних солідарний дій відповідачів відносно позивача. При цьому, суд враховує пояснення відповідача ОСОБА_3, що вони самі є потерпілими, тому як за наслідком прориву гарячої води в їх жилої кімнаті була також завдана шкода майну.
Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 130, 174, 209, 212-215, 223 ЦПК України, суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, Житловго управляння фірми «Ренесанс ЛТД -92»про солідарне стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної в наслідок залиття квартири через течію в системі центрального опалення -відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено у апеляційному порядку до Апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м. Одеси шляхом подачі апеляційного суду в 10-денний строк з дня проголошення рішення.
Суддя А.В. Науменко
25.07.2012