Справа № 0101/2690/2012
01 серпня 2012 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим
в складі: головуючого судді Гордєйчик Т.Ф.
при секретарі : Левченко К.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Алушті цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про встановлення юридичного факту, визнання спадкоємцем четвертої черги за законом та визнання права на спадкування за законом зі спадкоємцями першої черги, -
ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, у якому просить встановити юридичний факт проживання нею протягом 27 років однією сім'єю без шлюбу у період із 1984 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 із ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а також визнати її спадкоємцем четвертої черги за законом до майна померлого і визнати за неї право на спадкування разом із спадкоємцями першої черги, яким являються відповідачі.
Вимоги мотивовані тим, що позивачка у 1968 році уклала шлюб із ОСОБА_4 , але через 8 років, а саме 13. 01. 1976 року, шлюб між ними було розірвано . ОСОБА_4 після розірвання шлюбу став проживати разом із громадянкою ОСОБА_5 , з якою зареєстрував шлюб , який 02. 03. 1984 року також був розірваний. В період цього шлюбу народилася дитина -ОСОБА_3, яка являється рідною донькою ОСОБА_4 і спадкоємцем першої черги до майна померлого батька.
Після розлучення із ОСОБА_5 з при кінця 1984 року ОСОБА_4 знову повернувся до позивачки і вони стали проживати однією сім'єю, не реєструючи шлюбні відносини.
Починаючи із 2000 року ОСОБА_4 став тяжко хворіти на гіпертонію та серцеві судинні захворювання, неодноразово госпіталізувався з- цими хворобами до лікарні і фактично з цього часу став потребувати безперервного догляду , у зв'язку з чим позивачка стала матеріально йому допомагати, здійснювати за ним ухід , надавати іншу необхідну допомогу, оскільки внаслідок тяжкої хвороби та похилого віку практично знаходився у безпорадному стані. Особливо тяжко приходилося останні два роки, коли майже щоденно приходилося боротися за його життя, але ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер. Позивачка його поховала за свої власні кошти, зробила поміни.
Таким чином, позивачка вважає, що проживши із спадкодавцем ОСОБА_4 у офіційному шлюбі 8 років та 27 років однією сім'єю без шлюбу , вона фактично стала спадкоємцем четвертої черги за законом, а оскільки вона протягом тривалого часу опікувалася , матеріально забезпечувала та надавала іншу допомогу спадкодавцеві , який перебував внаслідок своєї тяжкої хвороби та похилого віку у безпорадному стані, то має право на спадкування за законом разом із спадкоємцями першої черги.
У судовому засіданні свої позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала у відповідності до вищевикладеного.
Відповідачка ОСОБА_2 , діюча в своїх інтересах та в інтересах відповідачки ОСОБА_3 за довіреністю, позов не визнала з тих підстав, що позивачка, хоча і проживала із її рідним братом ОСОБА_4 тривалий час, але, на її думку, не має права претендувати на спадкове майно, оскільки покійний брат до самої своєї смерті вів активний образ життя і не перебував у безпорадному стані, як зазначає остання. Після його смерті залишилося нерухоме майно, грошові вклади, у тому числі і 3/ 4 частки квартири АДРЕСА_1, на яке претендує позивачка , в той час, як у померлого є спадкодавець першої черги за законом -його рідна донька ОСОБА_3 Вона же, ОСОБА_2, як рідна сестра померлого , являється спадкоємцем другої черги за законом і також претендує на спадщину, подавши заяву до нотаріальної контори про вступ до спадщини, але не заперечує проти того, щоб спадщина була оформлена саме на відповідачку ОСОБА_3 як того потребує закон.
Суд, заслухавши сторони, їх представників, свідків та дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Так, згідно з вимогами статей 10 та 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позивачем вимог та зазначених і доведених ним обставин. Крім того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини , на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
На підставі наданих суду доказів встановлено, що позивачка перебувала із ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі, який був розірваний 13. 01. 1976 року , про що свідчить свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_1 від 15. 03. 1976 року ( а.с. 13).
30. 04. 1976 року ОСОБА_4 уклав шлюб із громадянкою ОСОБА_5 ( а.с. 8 зворіт), який був розірваний 02. 11. 1984 року на підставі судового рішення ( а.с. 12) , а 03. 01. 1985 року видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 від 03. 01. 1985 року ( а.с. 10).
Встановлено у судовому засіданні та не заперечувалося сторонами, що наприкінці 1984 року позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_4 поновили свої відносини і стали проживати разом однією сім'єю за адресою : АДРЕСА_1 та вести сумісне господарство.
Дані обставини підтвердили у судовому засіданні як свідки з боку позивачки, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 так і свідки з боку відповідачів: - ОСОБА_13, ОСОБА_13 та ОСОБА_14
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер у віці 70 років, про що свідчить свідоцтво про його смерть серії НОМЕР_3 від 25. 01. 2012 року ( а.с. 11).
Після його смерті відкрилася спадщина у вигляді нерухомого майна та грошових вкладів, у зв'язку з чим була заведена спадкова справи до майна померлого № 81/ 2012 р.
і, як вбачається із матеріалів цієї спадкової справи, із заявою про вступ до спадщини звернулися відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3
Як пояснила у судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 , вона також звернулася до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину, але їй було роз'яснено право звернення до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Таким чином, встановлення даного факту необхідно позивачці для подальшого оформлення свого права на спадщину, що не суперечить вимогам закону.
Так, у відповідності до ст. 256 ч.1 п.5 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу і прийшов до висновку, що цей факт позивачкою доведений, що фактично визнавалося сторонами.
За таких підстав суд також вважає за можливе визнати ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4, що не суперечить вимогам закону.
Так, згідно до ст. 1264 ЦК у четверту чергу право на спадкування за законом мають особи, які проживали із спадкодавцем однією сім'єю не менш як п'ять років до часу відкриття спадщини.
Встановлено і також визнавалося сторонами, що позивачка проживала однією сім'єю без шлюбу у період із 1984 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 із ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто більш ніж 5 років до часу його смерті.
Щодо вимоги позивачки про визнання за неї права на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 разом із відповідачами як спадкоємцями першої черги, то суд не може з цим погодитися , оскільки ця вимога належним чином у суді не доведена.
Так, згідно частини 2 ст. 1259 ЦК України фізична особа , яка є спадкоємцем за законом наступних черг, може за рішенням суду одержати право на спадкування разом зі спадкоємцями тієї черги, яка має право на спадкування , за умови, що вона протягом тривалого часу опікувалася , матеріально забезпечувала, надавала іншу допомогу спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.
Позивачка в підтвердження своїх доводів посилається на вік ОСОБА_4, якому на момент смерті було 70 років, а також його хворобу, у зв'язку з чим вона тривалий час опікувалася та матеріально забезпечувала його, оскільки останній , як стверджує позивачка, внаслідок цього перебував у безпорадному стані.
Згідно до довідки про причину смерті ОСОБА_4 останній помер внаслідок хронічної серцево -судинної недостатності та хронічної ішемії серця, але жодного доказу тому, що ОСОБА_4 внаслідок цих захворювань перебував у безпорадному стані, судові не надано.
Навпаки, свідки ОСОБА_13, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 у судовому засіданні підтвердили , що ОСОБА_4 до самої своєї смерті вів активний образ життя: постійно працював у гаражі, займався таксуванням, прогулювався із позивачкою тощо.
Зазначені обставини нічим не спростовані .
До того ж, суд зазначає, що позивачка, намагаючись отримати право на спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 разом із відповідачами як спадкоємцями першої черги, не звернула увагу на те, що відповідачка ОСОБА_2 не являється такою, оскільки у відповідності до ст. 1262 ЦК України відноситься до другої черги спадкоємців за законом як рідна сестра померлого.
огляду на наведене, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 214 -215, 256 ЦПК України, ст.ст. 1259, 1264 ЦК України, -
Позов задовольнити частково.
Встановити юридичний факт проживання ОСОБА_1 однією сім'єю без шлюбу у період із 1984 року по ІНФОРМАЦІЯ_1 із ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати ОСОБА_1 спадкоємцем четвертої черги за законом до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити. .
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду АР Крим через Алуштинський міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його оголошення апеляційної скарги.
Суддя
Алуштинського міського суду Т.Ф.Гордєйчик