24 липня 2012 р.Справа № 1819/2а-2442/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Сіренко О.І.
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області на постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23.09.2011р. по справі № 1819/2а-2442/11
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
23.09.2011 року постановою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області задоволено частково.
Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області по відмові ОСОБА_1 в перерахунку розміру пенсії відповідно до вимог ст. 51 та ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» починаючи з 18.02.2011 року по 22. 07.2011 року.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Шосткінському районі Сумської області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату доплати до пенсії згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення в розмірі двох мінімальних заробітних плат в розмірах, зазначених в законах «Про державний бюджет України» на відповідний рік та додаткової пенсії за заподіяну шкоду здоров'ю в розмірі 25 відсотків мінімальної пенсії за віком згідно ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірах законів "Про державний бюджет України" на відповідний рік починаючи з 18.02.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням раніше проведених виплат.
У апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Обгрунтовуючи заявлені вимоги, відповідач вказує, що при обчисленні та проведенні виплати доплати до пенсії позивачеві як непрацюючому пенсійонеру, що проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, керувався нормами Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996р. "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Крім того, відповідач вказує, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з позовом, встановлений ст. 99 КАС України,. що є підставою для залишення позову без розгляду, а також посилається на норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".
Суд апеляційної інстанції на підставі п. 3 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області, має статус потерпілого від Чорнобильської катастрофи 3 категорії, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_1 (а. с. 3), проживає в зоні гарантованого добровільного відселення (а.с.5), та отримує доплату як непрацюючий пенсіонер, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, відповідно до Закону України № 796-ХІІ.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірними дій та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу доплати до пенсії за період з 18.02.2011р. по 22.07.2011р., суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання доплати до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, відповідно до ст. 39 Закону України 796-ХІІ, а відповідач у вказаний період неправомірно відмовив у проведенні перерахунку даних доплат до пенсії.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі №796-ХІІ.
Відповідно до ч. 1 ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в таких розмірах: у зоні гарантованого добровільного відселення - дві мінімальні заробітні плати.
Частина друга ст. 39 Закону №796-ХІІ передбачає, що пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на цих територіях, і стипендії студентам, які там навчаються, підвищуються у розмірах, встановлених частиною першою цієї статті.
Підпунктом 9 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-V до ст .39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" внесено зміни, та встановлено, що громадянам, які працюють на територіях радіоактивного забруднення, провадиться доплата в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Проте згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008, зміни, внесені підпунктом 9 пункту 28 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а також передбачено, що положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", визнаних неконституційними.
Виходячи з викладеного вище, колегія суддів вважає, що при обчисленні доплати до пенсії позивачу на підставі ст. 39 Закону №796-ХІІ, відповідач мав керуватись нормою зазначеної статті у редакції від 09.07.2007р.
З матеріалів справи вбачається, що позивачу призначена та виплачуєтсья доплата до пенсії як непрацюючому пенсіонеру , який проживає на території гарантованого добровільного відселення на підставі постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996р. "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи зі встановленого цією постановою фіксованого розміру вказаної доплати. Проте, виходячи з положень ст. 39 Закону №796-ХІІ, розмір доплати до пенсії непрацюючому пенсіонеру має визначатись у кратному розмірі до розміру мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру доплати до пенсії позивачеві застосуванню підлягає ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не положення постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996р. "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дії відповідача щодо відмови в здійсненні позивачу перерахунку та не виплати доплати до пенсії в розмірі, визначеному ст. 39 Закону № 796-ХІІ, призвели до порушення прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.
Доводи відповідача в апеляційній скарзі про відсутність неправомірності в його діях щодо нарахування пенсії позивачу, оскільки відповідач при обчисленні пенсії діяв на підставі Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996р. "Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу.
Посилання відповідача на норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", яким Кабінету Міністрів України надано право визначати порядок та розміри соціальних виплат, в тому числі відповідно до ст. 39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", висновків суду не спростовують, оскільки пункт 4 Прикінцевих положень Закону 2857-VI, яким передбачене вказане право, набрав законної сили з 19.06.2011р. у зв'язку з набранням чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" 14 червня 2011 року N 3491-VI. Кабінетом Міністрів України реалізовано надане йому право та прийнято постанову від 06.07.2011р. №745, яка набрала чинності з 23.07.2011р. У зв'язку з тим, що відповідачем оскаржується судове рішення в частині задоволення позову за період з 18.02.2011р. по 22.07.2011р., приписи Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" до спірних правовідносин не можуть бути застосовані.
З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Шосткинському районі Сумської області залишити без задоволення.
Постанову Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 23.09.2011р. по справі № 1819/2а-2442/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.
Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.
з оригіналом згідно:
Суддя Харківського
апеляційного адміністративного суду Сіренко О.І.