Ухвала від 17.07.2012 по справі 1622/2а-8514/11

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2012 р.Справа № 1622/2а-8514/11

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві на постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 15.09.2011р. по справі № 1622/2а-8514/11

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві

про перерахунок та нарахування пенсії по інвалідності, що настала із-за каліцтва внаслідок Чорнобильської катастрофи в зв'язку із зміною розміру мінімальної пенсії за віком,

ВСТАНОВИЛА:

15.09.2011 року постановою Октябрського районного суду м. Полтави позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України Октябрського району у м. Полтаві про перерахунок та нарахування пенсії по інвалідності, що настала у зв'язку з каліцтвом внаслідок Чорнобильської катастрофи в зв'язку із зміною розміру мінімальної пенсії за віком задоволено частково .

Визнано відмову Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві у здійсненні перерахунку та виплаті основної пенсії ОСОБА_1 з 20.05.2011 р. по 01.07.2011р. у розмірі передбаченому ст. 50 , ч.4 ст. 54 , ст. 67 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"з врахуванням ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" протиправною.

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України Октябрського району у м. Полтаві здійснити перерахунок основної пенсії ОСОБА_1 з 20.05.2011 р. по 01.07.2011 р. та провести виплату нарахованих сум відповідно до ст. 54 ч.4, 67 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" по першій групі інвалідності в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком .

Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Октябрському районі у м. Полтаві здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 з 20.05.2011 р. по 01.07.2011 р. та провести виплату нарахованих сум відповідно до ст. 50, 67 ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" по першій групі інвалідності в розмірі 100% мінімальної пенсії за віком.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

У апеляційній скарзі відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення норм чинного законодавства, а саме: судом першої інстанції не враховано, що відповідач при обчисленні пенсії діяв на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", постанов Кабінету Міністрів України № 530 від 28 травня 2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", №654 від 16.07.2008р. "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", від 06.07.2011р. №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету ". Суд першої інстанції, на думку відповідача, неправомірно застосував до спірних правовідносин ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Крім того, відповідач вказує, що Законом України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, в тому числі і спірних пенсій.

Суд апеляційної інстанції на підставі п.3 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві, має статус постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджено копією посвідчення серії НОМЕР_1 с (а. с. 11), є інвалідом першої А групи з 20.05.2011 року відповідно до копії довідки МСЕК №1170992 (а. с. 13) та отримує державну та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до Закону України № 796-ХІІ.

Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання неправомірною відмови та зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату спірних сум пенсії позивачеві за період з 20.05.2011р. по 01.07.2011р., суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на отримання державної пенсії в розмірі передбаченому ч.4 ст. 54 та додаткової пенсії відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України 796-ХІІ, а відповідач у вказаний період неправомірно відмовив у проведенні перерахунку даних пенсій.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі №796-ХІІ.

Статтею 49 Закону України №796-ХІІ передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до п. 4 ст. 54 Закону України № 796-ХІІ в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по першій групі інвалідності -10 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України №796-ХІІ особам, віднесеним до першої категорії призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірах: інвалідам першої групи 100% мінімальної пенсії за віком.

При обчисленні державної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, розмір мінімальної пенсії за віком розраховується виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". А саме відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону, розмір мінімальної пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України та щороку затверджується Верховною Радою України в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік.

Згідно ч. 3 ст. 67 Закону України № 796-ХІІ у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій.

Позивачу призначена та виплачується державна пенсія та додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров'ю на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року N 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", виходячи з розміру основної пенсії інваліду І групи - 870,00 грн., додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, - 30% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Проте, згідно ч.1 ст. 28 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст.ст.50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не положення постанови Кабінету Міністрів України, від 3 січня 2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року N 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян".

Таким чином, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що дії відповідача щодо відмови в здійсненні позивачу перерахунку та не виплати пенсії по інвалідності та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі, визначеному Законом № 796-ХІІ, призвели до порушення прав позивача, які підлягають захисту в судовому порядку.

Доводи відповідача в апеляційній скарзі про відсутність неправомірності в його діях щодо нарахування пенсії позивачу, оскільки відповідач при обчисленні пенсії діяв на підставі Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", постанов Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року N 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", № 530 від 28 травня 2008 р. "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", від 16 липня 2008 року N 654 "Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян", колегія суддів вважає такими, що не заслуговують на увагу.

Посилання відповідача у апеляційній скарзі на факт неправомірного застосування до спірних правовідносин судом першої інстанції ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскільки мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій призначених згідно з Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", колегія суддів вважає безпідставними, оскільки за чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Доводи апеляційної скарги щодо правомірного призначення позивачу до виплати спірних сум пенсій відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України на підставі Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік", колегія суддів вважає неправомірними, оскільки право встановлювати розміри соціальних виплат відповідно до статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік, було надано Кабінету Міністрів України з 23.07.2011 року, а саме з часу набрання законної сили постановою Кабінету Міністрів України від 06.07.2011 року №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету".

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Октябрського району в м. Полтаві залишити без задоволення.

Постанову Октябрського районного суду м. Полтава від 15.09.2011р. по справі № 1622/2а-8514/11 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.

Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: суддя Сіренко О.І.

Попередній документ
25494017
Наступний документ
25494019
Інформація про рішення:
№ рішення: 25494018
№ справи: 1622/2а-8514/11
Дата рішення: 17.07.2012
Дата публікації: 06.08.2012
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Харківський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: