"18" квітня 2012 р. справа № 2а-7864/10/0470
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Суховарова А.В. Чередниченко В.Є.
при секретарі судового засідання: Горшкові В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі
м. Дніпропетровська
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 03.06.2011р.
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
до Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська
про визнання протиправними податкових рішень ,
Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа підприємець ОСОБА_2 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі М.Дніпропетровська, з урахуванням уточнення в судовому засіданні позовних вимог, про визнання податкових рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій 27.04.2010р. №0000872303-8782/10/23-427 та №0000882303-8783/10/23-427 протиправними та їх скасування.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2011р. адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції Ленінському районі м.Дніпропетровська від 27.04.2010 р. №0000872303-8782/10/23-427; визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції Ленінському районі м.Дніпропетровська від 27.04.2010 р. та №0000882303-8783/10/23-427.
Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду та прийняти нову постанову суду, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
У судове засідання, сторони, які належним чином повідомленні про час та місце розгляду справи, не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ст.41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювався.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що оскаржувані рішення винесені незаконно, оскільки перевірка, проведена податковими інспекторами була повторною протягом 1 року. Також, взагалі відсутній факт не оприбуткування, оскільки зазначена в акті сума інкасована в повному обсязі. Крім цього податковою службою застосовані адміністративно-господарські санкції, які відповідно до ст..250 Господарського Кодексу України мають бути застосовані не пізніш, ніж через 1 рік з дня порушення, а оскільки виявлена операція відбулась 18.07.2008 року, то строк застосування санкцій сплинув, а тому
рішення про застосування штрафних санкцій підлягають скасуванню.
Відповідач позов не визнав, надав до суду письмові заперечення та в судовому засіданні зазначив, що в ході перевірки встановлено, що фіскальний звітний чек (Z-звіт) РРО за 18.07.2008р. не роздрукований; за даними контрольної стрічки РРО за 18.07.2008р. встановлено проведення розрахункових операцій при продажу товарів (мука пшенична) на загальну суму 20000.00 грн. саме 18.07.2008 року. Зазначені готівкові кошти не обліковані у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій (КОРО) №0467002690 від 12.05.2008р. в розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків».
Таким чином, встановлені в ході перевірки факти були кваліфіковані як порушення абз. 23 п.1.2; част.2 п. 2.2; п. 2.6 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою Правління Національного банку України від
15.12.2004 року № 637 із змінами та доповненнями та п. 9 ст. З закону України "Про застосування РРО у сфері торгівлі, громадянського харчування та послуг" від 06.07.1995 року № 265/95-ВР (із змінами та доповненнями) та зафіксовані в акті перевірки обґрунтовано, а тому ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська обґрунтовано та правомірно прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій 27.04.2010р. №0000872303-8782/10/23-427 та №0000882303-8783/10/23-427.
Представник позивача в судовому засіданні наполягав на задоволенні позову.
Представник відповідача заперечував проти позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Встановлено, що з 15.04.2010р. по 30.04.2010р. Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м.Дніпропетровська на підставі направлень на перевірку №000413 та №000414 проводилась планова перевірка суб'єкта господарювання Приватного підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстратора розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадянського харчування та послуг», Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 року №2004.
Перевіряємий період направлення на перевірку та акт від 15.04.2010 року не містять.
Фактично, перевірка охоплювала 2008 рік, оскільки перевіряючими в ході огляду Книги обліку розрахункових операцій встановлено порушення 2008 року.
В акті перевірки зазначено встановлене в ході перевірки порушення, а саме не оприбуткування готівкових коштів на суму 20000,00 грн. в день її фактичного надходження за 18.07.2008 року.
Порушення встановлено за допомогою контрольної стрічки РРО за 18.07.2008р.
Суд вважає, що встановлений податковою інспекцією факт порушення спростовується наявністю чеку - Z звіту на суму 20000,грн., зазначенням в ньому інкасації цієї суми від 18.07.2008р., наявністю запису про цю суму у книзі обліку розрахункових операцій., щодо якого помилково вказана дата 19.07.2008р., а потім виправлена на 18.07.2008р.. Операція на суму 20 000,00 грн. відображена у книзі обліку доходів і витрат форми № 10, форма якої установлена Державною податковою адміністрацією України згідно абз. 23 ст.1.2. глави 1 Постанови НБУ від 15.12.2004 N 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».
Відповідно до п.7.19. Положення №637 під час перевірки органи контролю мають брати до уваги те, що за наявності в касі підприємства готівки, яка не підтверджена прибутковими касовими ордерами, вона вважається не оприбуткованою в касі та зараховується в доход підприємства. З цієї норми Положення №637 вбачається, що лише готівкові кошти виявлені в касі підприємства (підприємця) не підтверджені документально вважаються не оприбуткованими.
Отже, зняття Z - звіту наступним днем не є приховуванням денної виручки (неоприбуткуванням) з огляду на те, що вся сума коштів у повному обсязі надійшла до каси, інкасована, на всю суму видані касові чеки, зроблені Z - звіти.
Також встановлено, що аналогічна перевірка Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг»проведена 04.12.2008 року Державною податковою інспекцією Ленському районі М.Дніпропетровська, про що свідчить акт від 04.12.2008р., та висновки акту не містять встановленого порушення щодо не оприбуткування готівкових коштів від 18.07.2008р.
Встановлено, що згідно акту 27.03.2009 року ДПІ у Ленінському районі М.Дніпропетровська про результати планової виїзної документальної перевірки суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2008 рік перевірка охоплювала як 2008 рік та і питання дотримання вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі громадського харчування та послуг»та нормативно-правових актів, що видані на виконання цього Закону. Висновки акту порушень законодавства щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій не містять.
В той самий час суд зазначає, що до спірних правовідносин мають застосовуватись норми статей 238 та 250 Господарського кодексу України, таким чином, податковим органом допущено порушення встановлених строків застосування адміністративно-господарських санкцій.
Статтею 250 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно- господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом 6-ти місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше, чим через один рік з дня порушення.
Так, допущене позивачем, на думку відповідача, порушення 18 липня 2008 року, акти перевірки від 04.12.2008 року та від 27.03.2009 року не виявили, та вже актом від 18.04.2010 року виявлене порушення, проте санкції за порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»не мають бути застосовані, оскільки мали бути застосовані в межах одного року, тобто до 18 липня 2009 року.
За зазначене порушення застосовані санкції з перевищенням шестимісячного терміну з дня виявлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято 27.04.2010 року, тобто після спливу річного строку.
Відповідно до ст. 13 Закону № 509-ХІІ посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене, суд вважає неправомірними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій 27.04.2010р. №0000872303-8782/10/23-427 та №0000882303- 8783/10/23-427.
За таких обставин позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі м. Дніпропетровська -залишити без задоволення
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.06.2011р.- залишити без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: В.Є. Чередниченко