"26" квітня 2012 р. справа № 2а/0470/7151/11
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Олефіренко Н.А.
суддів: Суховарова А.В. Чередниченко В.Є.
при секретарі судового засідання: Горшкові В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду
апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекція по роботі
з великими платниками податків у м. Дніпропетровську
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду
від 25 серпня 2011 року
за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця"
до Спеціалізованої Державної податкової інспекція по роботі
з великими платниками податків у м. Дніпропетровську
про визнання нечинним та скасування податкового
повідомлення-рішення № 0000408821 від 08.06.2011року,
Державне підприємство "Придніпровська залізниця" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську за №0000408821 від 08.06.2011 року.
Позов обґрунтовано, що представники Спеціалізованої Державної податкової інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську під час перевірки прийшли безпідставного висновку, що взаємовідносини Державного підприємства "Придніпровська залізниця" з ТОВ "Неонстрой" за грудень 2010 року були фіктивні, в результаті чого занижено податок на додану вартість, на загальну суму - 467,952,00 грн.. На підставі таких висновків і прийнято податкове повідомлення-рішення №0000408821 від 08.06.2011, яким визначено суму податкового зобов'язання в розмірі - 584,940,00 грн., з них: 46^952,00 грн. - основний платіж, 116988,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції. Тому дане податкове повідомлення-рішення вважає незаконним та таким що підлягає скасуванню.
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року адміністративний позов Державного підприємства "Придніпровська залізниця"до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення- рішення № 0000408821 від 08.06.2011 року задоволено, визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000408821 від 08.06.2011року.
Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та прийняти нову постанову суду, якою відмовити в задоволенні позовних вимог. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду ухвалена з порушенням норм матеріального права, а висновки суду не відповідають обставинам справи, а також стверджує, що висновки акта перевірки є законними, а податкове повідомлення-рішення винесено без порушення вимог чинного податкового законодавства, оскільки правовідносини Позивача з ТОВ "Неонстрой" суперечать інтересам держави та суспільства.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач зазначив, що на підставі установчих документів самостійно визначає основні напрями господарської діяльності, здійснює її планування та організацію. Відносини Державного підприємства "Придніпровська залізниця"з іншими підприємствами, установами, організаціями та громадянами в усіх сферах господарської діяльності встановлюються на основі договорів. Отже податковими органами необґрунтовано покладається на підприємство відповідальність за невиконання вимог податкового законодавства з боку його контрагентів.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги викладені в апеляційній скарзі задовольнити, постанову суду скасувати, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи , ДП "Придніпровська залізниця" взятий на податковий облік в СПДІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську з 15.05.2000 року, реєстраційний номер №127 та являється платником податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію виданого 05.07.2006 року №03293117.
Як було встановлено судом першої інстанції, підставою для винесення податкове повідомлення-рішення за №0000408821, яким до позивача застосована штрафна (фінансова) санкція по зобов'язанню з податку на додану вартість на загальну суму - 584940,00 грн., з них: 467952,00 грн. - основний платіж, 116988,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, стали результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства України, правильності повноти нарахування та сплати податків до бюджету при фінансово- господарських взаємовідносинах з ТОВ "Неонстрой" за грудень 2010 року, які були зафіксовані в акті №915/08-03/1-01073828 від 23.05.2011року.
В зазначеному акті перевірки податковий орган вказує, що підприємство позивача занизило податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету, внаслідок включення до складу податкового кредиту податкових накладних, виписаних ТОВ "Неонстрой", яке створено для здіснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. Також зроблено висновок, що ТОВ "Неонстрой" фактично ніякою уставною діяльністю не займалося, а лише підписувало необхідні бухгалтерські документи та документи звітності підприємств для створення начебто реально існуючої фінансово-господарської діяльності.
Як вбачається з матеріалів справи, податковий кредит ДП "Придніпровська залізниця" у грудні 2010 року в сумі 132 654 442 грн. був сформований за рахунок ТОВ «Неонстрой»у розмірі 467 951.79 грн.
Як свідчать матеріали документальної позапланової невиїзної перевірки фінансово-господарської діяльності з питань дотримання вимог податкового законодавства України ТОВ «Неонстрой»за грудень 2010 року створено для здійснення діяльності, спрямованої на здійснення операцій, пов'язаних з наданням податкової вигоди для третіх осіб. ТОВ «Неонстрой»фактично ніякою уставною діяльністю не займалося, а лише підписувало необхідні бухгалтерські документи.
Доводи позивача щодо неправомірності дій та безпідставності висновків податкового органу спростовуються матеріалами справи.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, ДП "Придніпровська залізниця" був укладений договір з ТОВ «Неонстрой»від 07.03.2008 року на виконання підрядних робіт з реконструкції спального корпусу №1 пансіонату «Феодосія»по пр. Айвазовського,49 у м. Феодосія.
В судовому засіданні представниками ДП "Придніпровська залізниця" не було доведено обґрунтованість дій на заключення даного договору з огляду на те що дане державне підприємство має в своїй структурі відособлений структурний підрозділ, а саме службу будівельно-монтажних робіт і цивільних споруд, який має ліцензію на здійснення будівельної діяльності та достатню чисельність трудових ресурсів, тоді як ТОВ «Неонстрой»на проведення будівельних робіт необхідно було звернутися за допомогою до субпідрядників: ТОВ «ВСК Геос», ТОВ Диполь», ТОВ « Гудвіл ЛТД»та ін., при цьому документальне підтвердження господарських відносин відсутнє. Крім того, в судовому засіданні не спростовано ту обставину, що ТОВ «Неонстрой» не мало основних засобів для виконання реконструкції будівлі.
Колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції, що Податковий кодекс України не ставить право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість у залежність від проведення зустрічних перевірок по ланцюгам постачання до виробника або імпортера.
Але приймаючи спірне рішення, суд виходив лише з наявності первинних документів у позивача, при цьому взагалі не встановлено, за якими саме господарськими операціями було сформовано спірний податковий кредит, не надано будь якої правової оцінки таким операціям, не з'ясовано правомірність та реальність здійснених угод.
В судовому засіданні не доведена правомірність формування позивачем податкових зобов'язань та податкового кредиту, реальність здійснених господарських операцій не підтверджують матеріали справи, а саме, договорів суборенди, акт виконаних робіт (проміжний), податкові, видаткові, залізничні накладні, сертифікати якості (кондиціонерів), прибуткові ордери, рахунки, платіжні доручення тощо.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, не прийняв посилання відповідача на неможливість підтвердження суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, у зв'язку із тим, що податковому органу не відомо чи є ТОВ «Неонстрой» виконувачем робіт, який входить до ланцюгу постачальників та не знаходиться за адресою, при цьому згідно до декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік основні засоби на підприємстві не обліковувались. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Суд зазначив, що зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість, оскільки виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Проте колегія суддів не може погодитись з такою позицією суду першої інстанції з наступних підстав.
Предмет доказування у справах, пов'язаних із формуванням сум податкового кредиту з податку на додану вартість і бюджетного відшкодування з цього податку, становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту та відшкодування податку на додану вартість з бюджету.
Дослідженню підлягає реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.
Існує три аспекти можливих підходів до питання про відшкодування податку на додану вартість з державного бюджету за результатами:
1) бюджетне відшкодування податку на додану вартість можливе лише у разі фактичної надмірної сплати податку до бюджету за результатами операцій в усьому ланцюгу постачальників товарів (послуг);
2) бюджетне відшкодування можливе за наявності належних документів, що підтверджують правомірність формування сум податкового кредиту платника податку. При цьому несплата податкового зобов'язання контрагентом не впливає на право отримати бюджетне відшкодування платником податку, в якого наявні належним чином оформлені податкові накладні;
3) наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.
Встановити наявність достатніх ресурсів ТОВ «Неонстрой»на виконання договору підряду в капітальному будівництві або реконструкції неможливо, оскільки компанія не знаходиться за адресою.
Згідно п. 1.8. ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, та таку надмірну сплату можливо підтвердити лише проведенням зустрічної перевірки до кінцевого виробника.
Таким чином, колегія суддів вважає недостатнім саме лише документального підтвердження права платника податку на бюджетне відшкодування та робить висновок про необхідність аналізу обставин фактичного надходження податку на додану вартість до бюджету.
Наявність у платника податку виданої йому податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата вартості послуг (товарів) з податком на додану вартість є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.
Таку позицію підтримав й Вищий адміністративний суд України у своєму Інформаційному листі №1112/11/13-10 від 20.07.2010року.
Таким чином дії органів державної податкової служби при відмові у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість спрямовані, з одного боку, на запобігання безпідставному одержанню сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, а також необґрунтованому заниженню сум податкових зобов'язань із цього податку.
У зв'язку з викладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийняв оскаржувану постанову з порушенням норм матеріального права та процесуального права, що відповідно до вимог статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України обумовлює скасування постанови суду першої інстанції, а у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 206 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Спеціалізованої Державної податкової інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську -задовольнити.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року - скасувати та прийняти нову постанову.
В задоволенні позовних вимог Державного підприємства "Придніпровська залізниця"- відмовити.
Постанова суду набирає законної сили у відповідності до ч.5 ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.
Головуючий: Н.А. Олефіренко
Суддя: А.В. Суховаров
Суддя: В.Є. Чередниченко