"22" липня 2011 р.
Справа №2-а-1616/2011
22 липня 2011 року с. Мазурівка
Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Суперсон С.П., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі про зобов'язання провести перерахунок та виплату недоплаченої соціальної надбавки до пенсії як інваліду війни 1 групи, -
До Чернівецького районного суду звернувся ОСОБА_1 з вище зазначеним позовом, посилаючись на протиправність бездіяльності Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі щодо нарахування та виплати недоплаченої надбавки до пенсії як інваліду війни 1 групи, а тому просить зобов*язати відповідача нарахувати та виплатити недоплачену суму надбавки до пенсії як інваліду війни 1 групи в розмірі 400% по день винесення постанови судом та виплачувати надбавку до пенсії в подальшому.
Управлінням Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі подано заперечення проти адміністративного позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються. Відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
За наявності достатніх повідомлених позивачем обставин, розглянувши подані відповідачем заперечення проти позову, приходжу до висновку про можливість розгляду справи та прийняття судового рішення в порядку скороченого провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Встановлено, що позивач відповідно до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " від 22.10.1993 року, №3551-ХІІ, являється інвалідом війни 1 групи, що й підтверджено матеріалами справи, зокрема, посвідченням серії НОМЕР_1, виданим Управлінням праці та соціального захисту населення Чернівецької РДА.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов*язковим соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ та організацій і інших джерел соціального забезпечення.
У відповідності до ст.13 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " від 22.10.1993 року, №3551-ХІІ інвалідам війни 1 групи пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 400% мінімальної пенсії за віком як інваліду війни 1 групи. Мінімальна пенсія за віком у відповідності до ст.28 Закону України "Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " від 05.10.2005 року, №2939-ІУ (який набрав чинності 01.01.2007 року) було внесено зміни до Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " в частині зміни розміру доплати до пенсії інвалідам війни 1 групи із 400% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, - на 50%.
Відповідно до п.2 ст.2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " державні соціальні гарантії учасникам війни, встановлені законодавством, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами, що гарантовано п.1 та п.6 ст.92 Конституції України.
Відповідно до п.2 ст.2 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " державні соціальні гарантії учасникам війни, встановлені законодавством, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно - правовими актами, що гарантовано п.1 та п.6 ст.92 Конституції України.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Статтею 8 Конституції України встановлено принцип верховенства права, Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно - правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні їй відповідати.
Як свідчать роз*яснення, що містяться в Постанові Пленуму Верховного Суду України№9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", Конституція України, як зазначено в її статті 8, має найвищу юридичну силу, а її норми є нормами прямої дії.
Крім того, приходжу до висновку про задоволення позовних вимог щодо зобов*язання Управління Пенсійного фонду України у Чернівецькому районі в подальшому здійснювати нарахування та виплату позивачу щомісячної надбавки до пенсії як дитині, з огляду на наступне.
Так, частиною 3 статті 162 КАС України встановлено право суду прийняти постанову, яка б гарантувала захист прав людини і громадянина від порушень зі сторони суб'єктів владних повноважень, зміст даної статті повністю узгоджується з приписами ст. 13 Конвенції «Про захист прав людини і основоположних свобод», оскільки реалізовує право на ефективний засіб юридичного захисту.
Оскільки, позивачу, як інваліду війни 1 групи, передбачено довічну щомісячну законну надбавку до пенсії в розмірі 400% мінімальної пенсії за віком, яка обмежена або скасована бути не може, відповідачем вона у межах шестимісячного строку позовної давності виплачувалась і виплачується в неповному обсязі, тому задля захисту законних прав позивача, суд визнає за необхідне щомісячно здійснювати нарахування і виплату йому надбавки до пенсії, передбаченої 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»- 400% мінімальної пенсії за віком, починаючи з дня звернення до суду і по день припинення такого права. Зазначена правова позиція в повній мірі реалізовує право позивача на ефективний засіб юридичного захисту, тому що позбавляє його необхідності регулярно в межах строку позовної давності звертатися до суду у разі захисту ним порушеного права лише за минулий час.
Заперечення відповідача підтверджують також тривалість, сталість і безстроковість протиправної бездіяльності УПФУ у Чернівецькому районі і саме ці її ознаки визначили зміст обраного судом способу гарантованого (ефективного) захисту порушеного права інваліда війни 1 групи зобов'язанням відповідача щомісячно виконувати Закон до дня припинення права, при цьому, зважаючи на можливість майбутніх законодавчих змін підстав і порядку встановлення розміру мінімальної пенсії за віком, відповідач має нараховувати і виплачувати позивачеві надбавку в розмірі 400% мінімальної пенсії за віком з визначеного чинним законодавством на час виконання цієї постанови її розміру.
Судові витрати, здійснені позивачем при зверненні до суду, які документально підтверджені, у відповідності до ч.1, ч.3 ст.94 КАС України підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України відповідно до задоволених вимог.
У відповідності до положень п.8 ч.6 ст.183-2, ст.256 КАС України відповідач зобов*язаний виконати постанову негайно.
На підставі Конституції України, Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту " від 22.10.1993 року, №3551-ХІІ, Закону України "Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування", керуючись ст., ст.6, 11, 18, 19, 99, 100, 104, 105, 106, 183-2, 256 КАС України, -
Позов задоволити частково.
Зобов*язати Управління Пенсійного фонду у Чернівецькому районі нарахувати та виплатити ОСОБА_1 в повному обсязі недоплачену йому як інваліду війни 1 групи щомісячну державну соціальну надбавку до пенсії в розмірі 400% мінімальної пенсії за віком, передбачену 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», починаючи з 22.12.2010 року по день припинення такого права, враховуючи при цьому проведені попередні виплати та виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ст.28 Закону України "Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування" та розміру прожиткового мінімуму, встановленого Законом України «Про державний бюджет України на відповідний рік.
Адміністративний позов в частині, поданій поза межами шестимісячного строку звернення до суду, - залишити без розгляду.
Присудити з Державного бюджету України на користь позивача 1,70 грн. понесених судових витрат по сплаті судового збору.
Відповідно до п.8 ч.6 ст.183-2, ст.256 КАС України допустити негайне виконання постанови.
Апеляційна скарга на постанову подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Чернівецький районний суд протягом десяти днів з моменту отримання її копії.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків ї оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя: Суперсон С.П.