Справа № 111/3093/2012 р
Іменем України
19.07.2012
19.07.2012 року смт. Красногвардійське
Красногвардійський районний суд Автономної Республіки Крим у складі: судді Шукальського В.В., при секретарі Петрукович Є.М.,
За участю позивача ОСОБА_1 та представника відповідача Мишевської Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Калінінської сільської ради Красногвардійського району АР Крим про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу, третя особа Калінінський сільський голова Ченксьова Наталя Григорівна,
ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що за розпорядженням Калінінського сільського голови № 04-к від 14.03.2011 року він був прийнятий на роботу до Калінінської сільської ради на посаду водія шкільного автобусу на строк з 14.03.2011 року по 16.06.2011 року. У розпорядженні зазначено, що підставою для прийняття його на роботу є його заява, але він ніякої заяви про прийняття його на роботу на певний період не писав.
Згідно розпорядження від 16.06.2011 року № 26-к він був звільнений з роботи у зв'язку із закінченням строку трудового договору.
Згідно розпорядження від 01.09.2011 року № 39-к він був прийнятий на роботу до Калінінської сільської ради на посаду водія шкільного автобусу на строк з 14.03.2011 року по 16.06.2011 року. У розпорядженні зазначено, що підставою для прийняття його на роботу є його заява, але він ніякої заяви про прийняття його на роботу на певний період не писав, а від пропозиції підписати строковий трудовий договір на зазначений період відмовився.
Згідно розпорядження від 03.10.2011 року № 52-к він був звільнений з роботи у зв'язку із закінченням строку трудового договору.
За його заявою, Територіальною державною інспекцією праці в АРК було проведено перевірку та встановлено, що всі зазначені розпорядження про прийняття та звільнення з роботи були видані із порушеннями законодавства про працю.
Між тим, він весь цей період працював та йому нараховувалася та виплачувалася заробітна плата із розрахунку 1200 грн. на місяць.
Таким чином відповідач уклав з ним безстроковий трудовий договір, а враховуючи відсутність підстав для розірвання трудового договору, вважає, що його звільнення є незаконним. Крім того на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу.
У зв'язку із наведеним просив поновити його на роботі у Калінінській сільській раді на посаді водія автобусу та стягнути на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу 540 грн. за червень 2011 року; 1200 грн. за липень 2011 року; 12000 грн. за серпень 2011 року; 1033,77 грн. за жовтень 2011 року та по 1200 грн. за листопад та грудень 2011 року, а всього 6373 грн. 77 коп.
У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги та пояснив, що він дізнався про наявність роботи водія шкільного автобусу у сільській раді. Він прийшов до сільради та після бесіди із сільською головою, вона йому сказала збирати документи. Він надав трудову книжку, копію водійського посвідчення та медичну довідку. Після чого 14.03.2011 року йому видали ключі та техпаспорт на автобус і він почав працювати. Коли він запитав у сільського голови коли йому писати заяву про прийняття на роботу, вона відповідала, що ще не знає як його оформлювати, а тому він просто працював та про те, що він буде працювати тимчасово йому ніхто не говорив та він ніяких заяв про це не писав. 01.10.2011 року він відмовився виходити на лінію, так як автобус на якому він працював не пройшов технічного огляду, після цього йому сказали, що звільнять його. Потім він отримав трудову книжку та з неї дізнався, що існують по два розпорядження про його прийняття та про звільнення, але ніяких письмових заяв він не писав так як у нього не просили це зробити, а тому він вважає, що його прийнято на роботу на постійній основі. Крім того, дійсно у період літніх канікул він не виїжджав на лінію, але автобус знаходився у нього вдома та він здійснював його мінімальне технічне обслуговування. Так як його звільнили із порушенням законодавства, то просив позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача Калінінської сільської ради Мишевська Т.В. у судовому засідання позов не визнала та пояснила, що хоча звільнення позивача відбулося із деякими порушеннями законодавства, але винні особи за це понесли дисциплінарне стягнення. Позивач відмовлявся підписувати трудову угоду про що є відповідний акт. Він дійсно фактично працював водієм шкільного автобусу, йому видавалися путьові листи та за виконану ним роботу йому оплачувалися гроші, але представник вважає, що позивача було оформлено на роботу не належним чином, так як немає його заяви про прийняття на роботу.
Третя особа Калінінський сільський голова Ченксьова Н.Г. у судове засідання не з'явилася, але надала клопотання в якому вважала, що вона не є стороною по справі, оскільки за кадрову роботу відповідає секретар Калінінської сільради, яка і повинна бути притягнута як належна сторона.
Допитаний як свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснив, що він є батьком позивача та вони проживають у одному будинку. Від жителів села у 2011 році вони із сином дізналися, що у сільраду необхідно водія шкільного автобусу, та його син отримав цю роботу. Шкільний автобус син ставив у них вдома. Потім він дізнався, що його син не подавав заяви про прийняття його на роботу та звернувся із цим питанням до сільського голови, але вона сказала, що не знає як оформляти на роботу його сина.
Суд, заслухавши сторони та свідка, вивчивши письмові матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Матеріалами справи встановлено, що згідно із розпорядженням Калінінського сільського голови Ченксьової Н.Г. від 14.03.2011 року № 04-к, ОСОБА_1 було прийнято на роботу водієм шкільного автобусу з 14.03.2011 року по 16.06.2011 року за строковим трудовим договором. Підстава: заява ОСОБА_1 Із зазначеним розпорядженням ОСОБА_1 не ознайомлений.
Згідно із розпорядженням Калінінського сільського голови Ченксьової Н.Г. від 16.06.2011 року № 26-к, ОСОБА_1 було звільнено з роботи у зв'язку із закінченням строку трудового договору. Підстава: заява ОСОБА_1 Із зазначеним розпорядженням ОСОБА_1 не ознайомлений.
Згідно із розпорядженням Калінінського сільського голови Ченксьової Н.Г. від 01.09.2011 року № 39-к, ОСОБА_1 було прийнято на роботу водієм шкільного автобусу з 01.09.2011 року по 03.10.2011 року за строковим трудовим договором. Підстава: заява ОСОБА_1 Із зазначеним розпорядженням ОСОБА_1 не ознайомлений.
Згідно із розпорядженням Калінінського сільського голови Ченксьової Н.Г. від 03.10.2011 року № 52-к, ОСОБА_1 було звільнено з роботи у зв'язку із закінченням строку трудового договору. Підстава: заява ОСОБА_1 Із зазначеним розпорядженням ОСОБА_1 ознайомлений 07.10.2011 року із приміткою, що заяву він не писав.
З копії листа першого заступника інспекції - заступника начальника Головного державного інспектора праці АР Крим від 24.11.2011 року вбачається, що в ході проведеної перевірки дотримання законодавства про працю у Калінінській сільській раді встановлено, що у порушення ст. 23 КЗпП позивача було прийнято на роботу на певний період без його згоди. У порушення законодавства позивача не було ознайомлено під розпис із розпорядженням про прийняття на роботу та не було поінформовано під розписку про умови праці. Згідно письмових пояснень голови сільради заява про прийом на роботу позивача втрачена. Крім того у листі зазначено про нарахування заробітної плати за відпрацьований період. /а.с. 8 - 9/
Відповідно до ст. 23 КЗпП України трудовий договір може бути: безстроковим, що укладається на невизначений строк; на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Але з матеріалів справи не вбачається, що прийняття на роботу позивача ОСОБА_1 було здійснено на визначений строк, так як відповідачем не доведено наявності письмового погодження ОСОБА_1 на такі умови праці, а тому його звільнення, яке фактично відбулося на підставі п.2 ч.1 ст. 36 КЗПП України, є незаконним.
Оскільки судом було встановлено, що звільнення позивача ОСОБА_1 було здійснено із порушенням законодавства і він бажає працювати водієм шкільного автобусу у Калінінській сільській раді Красногвардійського району, то він повинен бути поновлений на попередній роботі, а також на його користь підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Суд не може взяти до уваги твердження представника відповідача про те, що звільнення ОСОБА_1 було здійснене на законних підставах, так як це спростовується матеріалами справи.
Крім того не заслуговують на увагу доводи представника відповідача про те, що адміністрація сільської ради не могла змусити позивача підписати строковий трудовий договір, оскільки в останньому випадку, якщо би сільська рада вважала, що ОСОБА_1 незаконно (без наявності фактичного трудового договору) заволодів транспортним засобом - шкільним автобусом, то це не позбавляло відповідача можливості звернутися до правоохоронних органів із заявою про притягнення ОСОБА_1, до кримінальної відповідальності за незаконне заволодіння транспортним засобом, чого зокрема не відбулося.
Обговорюючи питання про час з якого необхідно поновити на роботі позивача, а також про розмір середнього заробітку який підлягає стягненню, суд приходить до висновку, що поновлення на роботі повинно відбутися саме з 03.10.2011 року, виходячи з наступних міркувань.
Як вбачається з оглянутих вище розпоряджень сільського голови про прийняття та звільнення позивача він був звільнений як 16.06.2011 року так і 03.10.20111 року, але як встановлено судом про своє звільнення 16.06.2011 року позивач не знав, так як не знайомився під розпис із відповідним розпорядженням та вважав себе таким, що продовжує працювати водієм, а про своє звільнення з 03.10.2011 року він дізнався 07.10.2011 року про що свідчить його власноручний підпис у розпорядженні сільського голови.
Саме з цих міркувань, позов в частині стягнення заробітку за час вимушеного прогулу за червень та липень 2011 року, підлягає частковому задоволенню, так як суд вважає ці суми не такими, що підлягають стягненню як за час вимушеного прогулу, а як такі, що є не виплаченою заробітною платою.
Довідкою Калінінської сільської ради від про заробітну плату ОСОБА_1 підтверджується, що йому у травні 2011 року нараховано 1200 грн. заробітної плати; у червні 2011 року 660 грн; у липні та серпні 2011 року нічого не нараховано; у вересні 2011 року нараховано 1200 грн. заробітної плати та у жовтні 2011 року 800 грн.
Як було зазначено вище за результатами перевірки територіальної державної інспекції праці в АР Крим, було перевірено особові рахунки про нарахування заробітної плати позивачу ОСОБА_1 які містять відомості про нарахування та виплату заробітної плати, які дещо відрізняються від тих сум які зазначені у довідці, що надав представник відповідача, а тому з метою недопущення порушення права позивача на оплату праці, суд вважає, що середній заробіток повинно бути розраховано виходячи з того, що у вересні позивачу нараховано 1200 грн., а у серпні нарахувань не було, але так як було встановлено, що позивач фактично працював, то його заробіток повинен також складати 1200 грн. за серпень 2011 року.
Відповідно до Постанови Кабінету міністрів України № 100 від 08.02.1995 року «Про затвердження порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок), цей Порядок застосовується у випадках вимушеного прогулу працівника (підпункт «з» пункту 1 Порядку). У відповідності до ч.3 п.2 Порядку, збереження заробітної плати «у всіх інших випадках» до яких відноситься й випадок вимушеного прогулу, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Порядком не приймаються до уваги календарні місяці, які не були повністю відпрацьовані.
Як вбачається з матеріалів справи перед звільненням останніми календарними місяцями, які повністю відпрацював позивач були серпень та вересень 2011 року. Позивач був звільнений з 03.10.2011 року, тобто з понеділка та з цього числа не працював.
Відповідно до п. 8 Порядку Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів. Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні 2 календарних місяці, що в даному випадку складає 22,5 дні (в серпні 23 дні + 22 дні у вересні - 45:2 = 22,5)
Таким чином, середньоденна заробітна плата позивача складає 53 грн. 34 коп. (2400 грн. 30 коп. за 2 місяці серпня та вересня 2011 року, поділене на 45 днів = 52, 34 грн.) і час вимушеного прогулу з 03.10.2011 року по 30.06.2012 року (9 місяців х 22,5 - середня кількість робочих днів на місяць = 202,5 дні х на 53 грн. 34 коп. = 10801 грн. 35 коп.) а також 19 днів липня 2012 року (19 х 53, 34 грн. = 1013,46 грн.), а всього 11814, 81 грн.
Середньомісячна заробітна плата позивача складає 1200 грн. 15 коп. (22,5 дні х на 53,34 грн. = 1200 грн. 15 коп.)
Крім того, за фактично відпрацьований липень 2011 року підлягають стягненню заробітна плата розмірі 1120,14 грн., (21 день Х 53,34 = 1120.14 грн.) та за серпень 2011 року заробітна плата у розмірі 1226,82 грн. (23 дні Х 53.34 грн.)
Зазначені суми підлягають стягненню з відповідача без врахування податків і інших платежів, оскільки їх відрахування відноситься до компетенції власника чи уповноваженого ним органу при виплаті заробітної плати.
Відповідно до ст. 235 ч.5 КЗПП України та пунктів 2 та 4 ч.1 ст. 367 ЦПК України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого, та про присудження суми заробітної плати, але не більше ніж за один місяць, підлягає негайному виконанню.
Згідно з ч. 3 ст. 88 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
На підставі ст.ст. 23, 36, 235 КЗпП України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 197, 209, 213 - 215, 367 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1, задовольнити частково.
Поновити ОСОБА_1 на посаді водія шкільного автобуса в Калінінській сільській раді Красногвардійського району АР Крим, з 03.10.2011 року.
Стягнути з Калінінської сільської ради Красногвардійського району АР Крим на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 03.10.2011 року по 19.07.2012 року у розмірі 10801 грн. 35 коп.
Стягнути з Калінінської сільської ради Красногвардійського району АР Крим на користь ОСОБА_1 заробітну плату за липень 2011 року у розмірі 1120,14 грн. та за серпень 2011 року у розмірі 1226 грн. 82 коп.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути з Калінінської сільської ради Красногвардійського району АР Крим у дохід держави судовий збір у розмірі 94 грн. 10 коп., зарахувавши гроші до державного бюджету Красногвардійського району на р/рахунок 31218206700130 у банк ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, МФО 824026, код за ЄДРПОУ 37668678, отримувач коштів УДКСУ в Красногвардійському районі АР Крим, призначення платежу: судовий збір, Красногвардійський районний суд, код ЄДРПОУ 02897193, пункт 1.1.
Рішення про поновлення на роботі, та стягнення суми заробітної плати в межах платежу за один місяць у розмірі 1200 грн. 15 коп., підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Красногвардійський районний суд в 10-денний строк з дня проголошення рішення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В.Шукальський