Справа 120/1279/12 року
31 липня 2012 року Судацький міський суд Автономної Республіки Крим в складі:
Головуючого, судді Сича М.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Дем'яненко Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Судаку цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія» (далі - ТОВ «Українська дистрибуційна компанія») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором постачання в сумі 100411,48 грн. та судових витрат.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 01 грудня 2011 року між сторонами було укладено договір постачання №56, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідачу роздрібну партію товару, а відповідач прийняти товар та оплатити його на умовах договору. Згідно з накладною №999 від 26 грудня 2011 року відповідач отримав товар на загальну суму 100411,48 грн., проте всупереч вимог договору, не сплатив вказані грошові кошти.
У судове засідання представник позивача не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином. Від представника ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача та про підтримання позовних вимог.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи за місцем реєстрації, про причини неявки не повідомив.
З письмової згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Приписами ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Судом встановлено, що 01 грудня 2011 року між ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» та ОСОБА_1 було укладено договір постачання №56, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача, як фізичної особи, роздрібну партію товару, відповідач як кінцевий споживач прийняти товар для власного використання без наміру подальшого продажу та оплатити його на умовах даного договору (арк. справи 3).
Відповідно до накладної №999 від 26 грудня 2011 року ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Українська дистрибуційна компанія» товар на підставі договору постачання №56 від 01 грудня 2011 року на загальну суму 100411,48 грн. (арк. справи 4-7).
Згідно умов договору постачання №56 від 01 грудня 2011 року, оплата товару здійснюється на поточний рахунок постачальника або у касу постачальника у продовж 7 календарних днів з моменту отримання товару за накладною від постачальника.
Відповідачем отриманий товар сплачено не було.
Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, у відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Стаття 629 ЦК України встановлює, що договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Таким чином, з умов укладеного договору постачання та зі змісту наведених правових норм вбачається, що вимоги позивача заявлені у відповідності з чинним законодавством, а отже є обґрунтованими.
З урахуванням встановлених обставин, щодо наявності вини відповідача у невиконанні зобов'язання перед позивачем, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати - судовий збір у розмірі 1004,11 грн., оскільки підстав для звільнення відповідача від судових витрат судом не встановлено.
Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 629 ЦК України, ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська дистрибуційна компанія» заборгованість за договором постачання в сумі 100411,48 грн. та судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1004,11 грн., а всього 101415,59 (сто одна тисяча чотириста п'ятнадцять гривень 59 копійок) грн.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Судацький міський суд шляхом подання апеляційної скарги в десятиденний строк з дня проголошення рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя М. Сич