26 липня 2012 р. Справа № н-22а-1575/11/
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Макарика В.Я.
суддів Обрізка І.М.,
Гуляка В.В.
розглянувши в письмовому провадженні в м. Львові заяву про перегляд за нововиявленими обставинами управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова на постанову апеляційного суду Львівської області від 29 червня 2011 року в адміністративній справі №22а-1575/11 за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про визнання дій неправомірними та зобов»язання нарахування і виплати соціальної допомоги дитині війни, -
Оскаржуваною постановою апеляційного суду Львівської області від 29 червня 2011 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова задоволено частково. Зобов»язано Пенсійний фонд України в Личаківському районі м. Львова нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_2 щомісячне підвищення до пенсії дитині війни відповідно до ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 21 грудня 2008 року до 31 грудня 2008 року, з урахуванням ст.. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування» та виплачених сум.
Не погодившись з вказаною постановою її оскаржило управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова, який у апеляційній скарзі просить скасувати постанову апеляційного суду Львівської області від 29 червня 2011 року, та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 в повному обсязі.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що 19.06.2011р. набрав чинності Закон України № 3491-УІ від 14.06.2011р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким передбачено застосування в 2011 році положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в порядку та розмірах, встановлених КМ України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік; на виконання вимог цього Закону прийнято постанову КМ України № 745 від 06.07.2011р. «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011р.
Конституційність вищевказаних норм Закону України № 3491-УІ від 14.06.2011р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» підтверджена рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011р., яке було опубліковано в Офіційному віснику України № 3 від 20.01.2012р.
За таких умов підстави для застосування судами ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» при вирішенні спорів про перерахунок пенсій є відсутніми; при розгляді таких спорів повинні застосовуватися норми постанов КМ України, а прийняття Конституційним Судом України рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011р. є істотною обставиною, що не була і не могла бути відомою заявнику на час розгляду справи.
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, а відтак на підставі п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
30.01.2012р. заявник Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова скерував до суду заяву про перегляд постанови Апеляційного суду Львівської області від 29.06.2011р. у справі № 22а-1575/11 за нововиявленими обставинами; вимоги останнього мотивовані змінами чинного законодавства, а також прийняттям Конституційним Судом України рішення № 20-рп/2011 від 26.12.2011р., яке є істотною обставиною, що не була і не могла бути відомою заявнику на час розгляду справи.
Як слідує із змісту оскаржуваної постанови, підставою для залишення заяви Управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львова про перегляд судового
рішення за нововиявленими обставинами без задоволення слугувало те, що наведені заявником обставини не можна вважати нововиявленими в розумінні ст. 245 КАС України.
Відповідно до приписів ст. 245 КАС України постанова або ухвала суду, що набрала законної сили, може бути переглянута у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості документів або речових доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного або необґрунтованого рішення;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено незаконне або не обгрунтоване рішення;
4) скасування судового рішення, яке стало підставою для прийняття постанови чи постановлення ухвали, що належить переглянути;
5) встановлення Конституційним Судом України неконституційності закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконано.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами в разі прийняття нових законів, інших нормативно-правових актів, якими скасовані закони та інші нормативно-правові акти, що діяли на час розгляду справи, не допускається, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність фізичної особи.
Згідно ст. 253 КАС України суд може скасувати постанову чи ухвалу у справі і прийняти нову постанову чи ухвалу або залишити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення. При ухваленні нового судового рішення суд користується повноваженнями суду відповідної інстанції.
Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленими обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому цим Кодексом для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції. З набранням законної сили новим судовим рішенням в адміністративній справі втрачають законну силу судові рішення інших адміністративних судів у цій справі.
Із змісту вказаних приписів убачається, що не може бути підставою для перегляду справи за нововиявленими обставинами зміна законодавства.
Також під час перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами підлягає дотриманню принцип юридичної визначеності, який вимагає, серед іншого, що якщо
суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не повинне ставитися під сумнів. Юридична визначеність передбачає повагу до принципу res judicata, що є принципом остаточності рішень. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не повинна вимагати перегляду остаточного і обов'язкового судового рішення лише з метою повторного слухання та ухвалення нового рішення у справі. Відхилення від цього принципу можна виправдати лише наявністю обставин суттєвого і непереборного характеру.
Допускається можливість судового перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, але лише у межах, що не порушують принципу юридичної визначеності (рішення Європейського Суду з прав людини від 03.12.2003р. у справі «Рябих проти Росії» та від 18.11.2004р. у справі «Праведная проти Росії»).
Таким чином, покликання апелянта на те, що 19.06.2011р. набрав чинності Закон України № 3491-VI від 14.06.2011р. «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», яким передбачено застосування в 2011 році положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в порядку та розмірах, встановлених КМ України, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік; на виконання вимог цього Закону прийнято постанову КМ України № 745 від 06.07.2011р. «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набрала чинності 23.07.2011р.; не можна вважати нововиявленими обставинами.
Відповідно до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами заявником фактично під істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи, підводиться встановлення Конституційним Судом України конституційності положення правового акта, помилково не застосованого судом в адміністративній справі.
Разом з тим, наведені обставини помилково розцінені заявником в розрізі приписів ст. 245 КАС України, оскільки рішення суду стосується вирішення позовних вимог за період 2007-2008 років; під час розгляду справи ще не існувало Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» та постанови КМ України № 745 від 06.07.2011р. «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», конституційність яких визначена рішенням Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011р.
А відтак підстави для тверджень про помилкове незастосування судом першої інстанції правового акта (постанови КМ України № 530 від 28.05.2008р. «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян») під час вирішення адміністративної справи є відсутніми; при цьому рішення Конституційного Суду України № 20-рп/2011 від 26.12.2011р. не стосується норм зазначеної постанови КМ України.
Доводи апелянта в іншій частині на правомірність прийнятої постанови не впливають та висновків суду не спростовують.
Оцінюючи в сукупності вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
З огляду на викладене, суд першої інстанції підставно і обгрунтовано прийняв рішення про залишення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами без задоволення, судова ухвала відповідає нормам матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків останньої, а тому підстави для її скасування колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 41, 94,160,195-197, п.1 ч.1 ст. 199, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України, суд
Заяву про перегляд за нововиявленими обставинами управління Пенсійного фонду України в Личаківському районі м. Львові залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду Львівської області від 29 червня 2011 року в адміністративній справі №22а-1575/11 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Макарик В.Я.
Судді Гуляк В.В. Обрізко І.М.