"31" липня 2012 р. № 136470/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Матковської З.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ДПІ у Сихівському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2011 року у справі за позовом ЗАТ «Львівський ізоляторний завод» до ДПІ у Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-
встановила:
У квітні 2011 року ЗАТ «Львівський ізоляторний завод» до ДПІ у Сихівському районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення.
Позивач зазначав, що в період з 22.02.2011 року по 09.03.2011 року ДПА у Львівській області проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Львівський ізоляторний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року за результатами якої складено акт №34/23-7/00111159 від 15.03.2011 року.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем п. 5.1. п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.5.4 п. 5.5 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у зв'язку із чим занижено податок на прибуток у сумі 397 967,00 грн.
На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000862321 від 31.03.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 497 458,75 грн., вт ому числі 397 967,00 грн. за основним платежем та 99 491,75 грн. за штрафними санкціями.
Вважаючи прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення незаконним, позивач звернувся до суду.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2011 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Сихівському районі м. Львова від 31.03.2011 року №0000862321.
Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Відповідач просить скасувати оскаржену постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційна скарга апелянта задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що в період з 22.02.2011 року по 09.03.2011 року ДПА у Львівській області проведено планову виїзну перевірку ЗАТ «Львівський ізоляторний завод» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 року по 31.12.2010 року за результатами якої складено акт №34/23-7/00111159 від 15.03.2011 року.
Актом перевірки встановлено порушення позивачем 5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.5.2, п.п. 5.5.4 п.5.5 ст. 5, п. 6.1 ст. 6, п.22.4 ст.22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Встановлено заниження податку на прибуток в сумі 397967 грн. за рахунок його зниження в 4 кварталі 2009 року в сумі 108190 грн., 2 кварталі 2010 року в сумі 232703 грн., в 3 кварталі 2010 року в сумі 85506 грн., за рахунок його завищення в 4 кварталі 2010 року на суму 28432 грн., встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2009 рік в сумі 1069419 грн., що призвело до завищення значення р.04.09 декларації за 3 квартали 2010 року в сумі 213884 грн., та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік в сумі 1105006 грн.
На підставі даного акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000862321 від 31.03.2011 року про збільшення суми грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 497 458,75 грн., вт ому числі 397 967,00 грн. за основним платежем та 99 491,75 грн. за штрафними санкціями.
Висновок про порушення зазначених вище положень закону зроблено податковим органом у звязку з віднесенням ЗАТ «Львівський ізоляторний завод» до складу валових витрат відсотків за користування позикою отриманою від нерезидента UNAKO Direct & Portfolio Investment Ltd на суму 3552405 грн. за договором позики №1 від 10 квітня 2007 року, який зареєстровано Управлінням Національного Банку України у Львівській області \реєстраційне свідоцтво №582\
Відповідно до пп. 5.5.1 п.5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»до складу валових витрат відносяться будь-які втрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами або у вигляді орендної плати) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
У відповідності до вимог пп. 5.5.2 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»для платника податку, 50 та більше відсотків статутного капіталу (акцій, інших корпоративних прав) якого перебуває у власності або управлінні нерезидента (нерезидентів), віднесення до складу валових витрат, витрат на виплату або нарахування процентів за кредитами та іншими борговими зобов'язаннями на користь таких нерезидентів та пов'язаних з ними осіб дозволяється у сумі, що не перевищує суму доходів такого платника податку, отриману протягом звітного періоду у вигляді процентів від розміщення власних активів, збільшену на суму, що дорівнює 50 відсоткам оподатковуваного прибутку звітного періоду, без урахування суми таких отриманих процентів.
Отже обмеження, передбачене п.п 5.5.2 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»застосовується лише у тому випадку коли виплата процентів за кредитами здійснюється на користь нерезидентів які володіють 50 та більше відсоткам статутного капіталу платника податку та пов'язаних з ним осіб.
Судом встановлено, що UNAKO Direct & Portfolio Investment Ltd не є акціонером ЗАТ «Львівський ізоляторний завод», а також не є пов'язаною особою по відношенню до акціонерів товариства, що підтверджується довідкою ТОВ ДКК «Український реєстратор» №252 від 19 квітня 2011 року .Таким чином UNAKO Direct & Portfolio Investment Ltd не має контролюючих функцій щодо позивача.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем не подано доказів правомірності прийняття податкового повідомлення рішення від 31.03.2011 року №0000862321.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними і необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому оскаржену постанову слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ДПІ у Сихівському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.10.2011 року у справі №2а-4142/11/1370 - без змін.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
З. Матковська