30 липня 2012 р. Справа № 60037/12/9104
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого - судді: Гінди О.М.
суддів: Заверухи О.Б., Ніколіна В.В.
розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці та Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
встановив:
19 вересня 2011 року позивач - ОСОБА_1 звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідачів - Львівської митниці та ДМС України в якому просив: 1) визнати протиправним та скасувати наказ ДМС України № 1821-к від 29.08.2011 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці; 2) поновити його на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці; 3) стягнути з Львівської митниці середній заробіток за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що відповідач безпідставно припинив його перебування на державній службі в митних органах відповідно до п.6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу», вважає своє звільнення незаконним та необґрунтованим. Відповідно до наказу Держмитслужби України від 25.06.2011 року проведено службову перевірку законності дій посадових осіб Львівської митниці під час митного контролю транспортних засобів, що перетнули державний кордон України в зоні діяльності Львівської митниці в період з 01.05.2011 року по 25.06.2011 року. За результатами співставлення інформації, отриманої від митних органів республіки Польща, з даними, що містяться в ЄАІС Держмитслужби, програмно-інформаційному комплексі «Інспектор-2006» та автоматизованій системі «Аркан» були нібито встановлені факти незаконного ввезення в Україну товарів без їх митного оформлення та оподаткування. Зокрема, в оскаржуваному наказі зазначено, що окремі транспортні засоби, які нібито переміщувалися з вантажем, були оформлені, як порожні або з товарами у кількостях, що не перевищують встановлену законом неоподатковану норму переміщення. Під час проведення службової перевірки від митних органів Республіки Польща була отримана інформація про транспортні засоби, які перетинали українсько-польський державний кордон. В результаті співставлення даних щодо проведеного митного контролю та митного оформлення в пункті пропуску «Мостиська», програмних комплексах «Інспектор-2006», даних Митної служби Республіка Польща за період з 01.05.2011 року по 25.06.2011 року, саме під час виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків старшого інспектора відділу митного оформлення № 2 м/п «Мостиська», встановлено 1 епізод, коли транспортний засіб, який по даних Республіки Польща значився з товаром прибув в зону митного контролю пункту пропуску «Медика -Шегині», без товару. Як зазначає позивач, 07.06.2011 року ним було проведено митний огляд автомобіля НОМЕР_1, який перетинав кордон України без вантажу. Водій даного транспортного засобу ОСОБА_3 заявив про відсутність вантажу, що відповідало фактичним обставинам справи. Згідно з проведеним візуальним оглядом автомобіля було проведено фотографування даного транспортного засобу. Даний знімок знаходиться в справах митного поста «Мостиська» і є доказом того, що автомобіль НYNDAI НОМЕР_1 07.06.2011 року переміщувався через митний кордон України без вантажу. Також позивач зазначив, що технічні характеристики даного автомобіля не дозволяють перевозити вантаж з такою масою, що ставить під сумнів достовірність даних польської сторони, згідно з якими зазначений автомобіль перевозив 3 514 кг вантажу, що є неможливим. Позивач вважає, що ним повній мірі були виконані всі вимоги щодо митного оформлення транспортних засобів, а посилання відповідача на дані Республіки Польща є безпідставними. Більше того, у жодному пункті Акту службового розслідування та наказу ДМСУ № 1821-к від 29.08.2011 року не наведено конкретних фактів порушення ОСОБА_1 посадової інструкції, норм чинного законодавства при здійсненні митного контролю і оформлення, зловживань службовим становищем, заподіяння збитків державі, які можна б було тлумачити як порушення Присяги державного службовця.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 13.02.2012 року вказаний вище адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ДМС України № 1821-к від 29 серпня 2011 року «По особовому складу Львівської митниці» в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1 з 30 серпня 2011 року. Поновлено ОСОБА_1 на роботі на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці з 30 серпня 2011 року. Стягнуто з Львівської митниці на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 серпня 2011 року по 13 лютого 2012 року в сумі 22 669,92 грн..
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, Львівська митниця оскаржила її в апеляційному порядку. Вважає, що дана постанова ухвалена з неповним з'ясуванням усіх обставин, що мають значення для справи, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування апеляційних вимог апелянт посилається на те, що підставою для видання наказу про припинення перебування позивача на державній службі стали результати службової перевірки, проведеної Держмитслужбою з метою перевірки законності дій посадових осіб Львівської митниці при здійсненні митного контролю під час перетину державного кордону України транспортними засобами у період з 01.05.2011 року по 25.06.2011 року. Під час проведення зазначеної службової перевірки встановлено транспортні засоби, що перетинали державний кордон без вантажу. З урахуванням фактів перетину державного кордону цими транспортними засобами, ваги, технічних характеристик був визначений перелік переміщень, законність яких викликала сумнів. З метою встановлення фактичних даних щодо технічних характеристик, кількості та номенклатури товарів, що переміщувались вказаними транспортними засобами, скеровано запити в МРЕВ ДАІ ГУ МВС України у Львівській області та до митних органів Республіки Польща та отримано відповіді. В результаті систематизації отриманих даних виявлено суттєві розбіжності щодо номенклатури і кількості товарів, ввезених на митну територію України та встановлено систематичні правопорушення з боку посадових осіб відділів митного оформлення митних постів «Краковець», «Мостиська», «Смільниця» Львівської митниці. Перевіркою встановлено, що інспектором відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ОСОБА_1 здійснено митний контроль транспортного засобу, який переміщував товари у кількості, що підлягали оподаткуванню, під виглядом такого, що перетнув митний контроль України без вантажу та без відповідного оподаткування. Також апелянт вказує на те, що при здійсненні пропуску транспортних засобів щодо яких здійснювалась перевірка, через пункт пропуску «Шегині -Медика» інспектором відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці ОСОБА_1 не здійснено справляння єдиного збору.
Позивач в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про його дату, час та місце.
Від представника позивача та представника відповідача поступило клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Разом з тим, 30.07.2012 року на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду поступила заява представника позивача ОСОБА_4, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 04.10.2011 року, у якій він на підставі ст. 194 КАС України відмовляється від адміністративного позову, у зв'язку з тим, що його на підставі рішення суду першої інстанції поновлено на роботі, з 11.04.2012 року звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, внаслідок чого оскаржуваний позивачем наказ втратив для нього актуальність.
Враховуючи те, що усі особи, які беруть участь у справі в судове засідання не з'явилися, хоча були належним чином повідомлені про його дату, час та місце та не подали клопотань про розгляд справи за їх участі чи про відкладення розгляду справи на іншу дату, у відповідності до п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами.
Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вважає, що клопотання представника позивача ОСОБА_4 підлягає до задоволення.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказом Львівської митниці від 29.08.2011 року № 735-к «Про оголошення наказу Державної митної служби України» позивачу ОСОБА_1 був оголошений наказ Державної митної служби України від 29.08.2011 року № 1821-к «По особовому складу Львівської митниці».
Наказом Державної митної служби України від 29.08.2011 року № 1821-к «По особовому складу Львівської митниці» за порушення Присяги державного службовця, відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» припинено 29.08.2011 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці.
Виданню даного наказу слугували результати проведеної на підставі наказу Держмитслужби України від 25.06.2011 року № 544 службової перевірки законності дій посадових осіб Львівської митниці під час митного контролю транспортних засобів, що перетнули державний кордон України через міжнародні пункти пропуску для автомобільного сполучення (МППАС) на українсько-польському кордоні в зоні діяльності Львівської митниці в період з 01.05.2011 року по 25.06.2011 року. Так, під час службової перевірки встановлені вантажні та вантажно-пасажирські транспортні засоби, які відповідно до даних ЄАІС Держмитслужби, переміщувалися без вантажу або з незначною кількістю товарів. За результатами співставлення інформації, отриманої від митних органів Республіки Польща, з даними, що містяться в ЄАІС Держмитслужби України, програмно-інформаційному комплексі «Інспектор 2006» та автоматизованій системі «Аркан» були встановлені факти незаконного ввезення в Україну товарів без їх митного оформлення та оподаткування. Зокрема, окремі транспортні засоби, якими через державний кордон України переміщувалися товари, що підлягали обов'язковому декларуванню та оподаткуванню, були оформлені, як порожні або з товарами у кількості, що не перевищують встановлену законом неоподатковану норму переміщення.
На підставі вказаних вище обставин, в наказі зроблено висновок, що в діяльності особового складу митних постів «Краковець», «Смільниця» Львівської митниці (в т.ч. і ОСОБА_1 наявні системні порушення вимог ст.ст. 40, 42 Митного кодексу України, що призвело до пропуску на митну територію України без належного митного контролю транспортних засобів з товарами без їх оподаткування.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги позивача виходив з того, що викладені в доповідній записці висновки про те, що позивач здійснив митний контроль одного транспортного засобу (вантажний автомобіль НОМЕР_2), який переміщував товари в кількості 3514 кг., що підлягали оподаткуванню, під виглядом такого, що перетнув митний кордон України без вантажу, є безпідставними, оскільки згідно листа УДАІ ГУ МВС України у Львівській області від 09.11.2011 року повна маса автомобіля марки Хюндай Н200НОМЕР_2 становить 2850 кг., що в силу технічних характеристик даного автомобіля виключає можливість перевезення вантажу вагою 3514 кг.. Крім того, суд посилається на те, що згідно листа прокуратури Мостиського району від 17.10.2011 року № 3890 вих. 11 в ході проведеної прокуратурою перевірки не здобуто доказів перетину транспортними засобами у період з 01.05.2011 року по 25.06.2011, що вказано в доповідній записці ДМС України через митний пост «Мостиська» Львівської митниці з порушенням чинного законодавства. Також суду першої інстанції звернув увагу щодо відсутності у листі Департаменту Митно-Акцизного Контролю та Контролю Ігрової Діяльності посилань на будь-які посилання на товарно-супровідні документи. На підставі викладених вище обставин справи суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем у повному об'ємі були виконані вимоги щодо митного оформлення транспортних засобів, а відповідачем не доведено порушення позивачем своїх посадових обов'язків чи вчинення дій які б порочили його як державного службовця, дискредитували державний орган чи свідчили про порушення ним присяги державного службовця.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і суд апеляційної інстанції, виходячи з наступних підстав.
Згідно із п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
З аналізу даної статті випливає, що будь-яка державна служба є публічною.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року3723-XII (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Згідно із статтею 408 Митного кодексу України, правовий статус посадових осіб митної служби України, їх права та обов'язки визначаються Конституцією України, цим Кодексом, а в частині, що не регулюється ним, - Законом України «Про державну службу».
Підстави припинення державної служби визначені статтею 30 Закону України «Про державну службу», де вказано, що крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба також припиняється у разі порушення державним службовцем Присяги, передбаченої статтею 17 цього Закону.
Частиною 1 статті 413 Митного кодексу України передбачено обов'язок осіб, які вперше зараховуються на посади державної служби у митних органах, спеціалізованих митних установах та організаціях, приймати Присягу державного службовця.
Текст присяги державного службовця визначений статтею 17 Закону України «Про державну службу».
Статтею 10 цього Закону визначено основні обов'язки державних службовців, відповідно до якої, основними обов'язками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обов'язків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обов'язків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обов'язків, ініціатива і творчість в роботі.
Таким чином, з наведених вище правових положень випливає, що правовідносини щодо проходження та звільненням зі служби державних службовців, в тому числі працівників митниці, врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про державну службу». При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Дія Закону України «Про державну службу» поширюється на державних службовців митних органів України, де статтею 30 цього Закону передбачено спеціальні підстави припинення державної служби, зокрема за порушення Присяги державного службовця. Припинення державної служби у зв'язку із порушенням Присяги державного службовця не є дисциплінарним стягненням, а є спеціальною підставою припинення державної служби.
Вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, з якими обставинами пов'язане припинення державної служби позивача.
Як вбачається із матеріалів справи підставною для винесення ДМС України наказу № 1821-к від 29.08.2011 року «По особовому складу Львівської митниці» яким за порушення присяги державного службовця на підставі п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України «Про державну службу» припинено 29.08.2011 року перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1 на посаді інспектора відділу митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці, слугували матеріали перевірки проведеної на виконання наказу ДМС України від 25.06.2011 року № 544. Відповідно до висновків доповідної записки на ім'я голови Держмитслужби України, позивачем допущено порушення присяги державного службовця, що виявилось в здійснені 07.06.2011 року митного оформлення одного транспортного засобу марки Хюндай Н200 НОМЕР_2, який переміщував товари у кількості 3514 кг., що підлягали оподаткуванню, під виглядом того, що перетинав митний кордон України без товару та не стягнуто Єдиний збір.
Підставою для таких висновків слугувало отримання інформації, наданої листом 05 серпня 2011 року Департаментом Митно-Акцизного Контролю та Контролю Ігрової Діяльності (на лист Державної митної служби України від 25.07.2011 року № 11.1/1-20/10828) про те, що транспортний засіб НОМЕР_1 який виїхав 07.06.2011 року з території Республіки Польща, мав вантаж, а саме: акумулятори, запчастини до акумуляторів вагою 3514 кг..
Однак, як вбачається із долученого до матеріалів справи листа УДАІ ГУ МВС України у Львівській області від 09.11.2011 року автомобіль марки «Хюндай Н200» до 01.07.2011 року був зареєстрований за ОСОБА_5 і з вказаної дати знятий з обліку для реалізації; 24.05.2011 року громадянину ОСОБА_3 видавалось свідоцтво про реєстрацію ТЗ для поїздки за кордон та 01.07.2011 року знято з обліку при поверненні з-за кордону по дорученню. Згідно з карткою особистого транспортного засобу автомобіля марки «Хюндай Н200» д.н.з. НОМЕР_1 повна маса навантаження транспортного засобу складає 2850 кг..
Таким чином, з наведеного вбачається, що автомобіль марки «Хюндай Н200» НОМЕР_1 не міг здійснювати транспортування товару в кількості 3514 кг., оскільки повна маса навантаження такого автомобіля складає 2850 кг..
Як вбачається із наявного у матеріалах справи листа прокуратури Мостиського району Львівської області 07.10.2011 року № 3890 вих. 11, прокуратурою проведено перевірку за матеріалами ДМС України щодо встановлення законності дій посадових осіб митного поста «Мостиська» Львівської митниці при здійсненні митного контролю транспортних засобів за період з 01.05.2011 року по 25.06.2011 року. Згідно із даним листом, в ході перевірки проведено огляд файлового сервера митного поста «Мостиська», на якому знаходяться фотографії транспортних засобів, стосовно яких в червні 2011 року проводились митні процедури, в ході якого встановлено, що дані автомобілі перетинали митний кордон України без вантажу. Таким чином вказано, що в ході проведення перевірки не здобуто доказів перетину транспортними засобами у період з 01.05.2011 року по 25.06.2011 року, що вказано в доповідній записці ДМС України через митний пост «Мостиська» Львівської митниці з порушенням чинного законодавства.
Крім того, в суді першої інстанції гр. ОСОБА_3 підтверджено, що він перетинав державний кордон без вантажу, інспектором здійснювалось фотографування багажних відсіків автомобіля. Проведення митного огляду транспортного засобу, яким він керував здійснювалося дуже ретельно, зокрема, з участю працівника відділу контрабанди та прикордонника, оглядалася обшивка автомобіля, оскільки автомобіль їхав без вантажу.
Таким чином, відповідачами не доведено того, що позивач 07.06.2011 року здійснив митне оформлення одного транспортного засобу марки Хюндай Н200 НОМЕР_2, який переміщував товари у кількості 3514 кг., що підлягали оподаткуванню, під виглядом того, що перетинав митний кордон України без товару.
Проаналізувавши вищенаведені норми законодавства, а також представлені суду до розгляду матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що жодних дій, які б свідчили про порушення або невиконання позивачем службових обов'язків передбачених посадовою інструкцією позивач не вчиняв, діяв у відповідності до своїх службових обов'язків.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно та обґрунтовано поновив позивача на посаді інспектора митного оформлення № 2 митного поста «Мостиська» Львівської митниці та у відповідності до ст. 235 КЗпП України стягнув з відповідача на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу, оскільки відповідачами не надано доказів на підтвердження порушення позивачем своїх посадових обов'язків чи вчинення позивачем дій, які є порушенням Присяги державного службовця, а також не доведено правомірності дій ДМС України щодо припинення перебування позивача на службі в митних органах.
Разом з тим, 30.07.2012 року на адресу Львівського апеляційного адміністративного суду поступила заява представника позивача ОСОБА_4, який діє на підставі договору про надання правової допомоги від 04.10.2011 року, у якій він на підставі ст. 194 КАС України відмовляється від адміністративного позову, у зв'язку з тим, що його на підставі рішення суду першої інстанції поновлено на роботі, з 11.04.2012 року звільнено за угодою сторін на підставі п. 1 ст. 36 КЗпП України, внаслідок чого оскаржуваний позивачем наказ втратив для нього актуальність.
Відповідно до ст. 194 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а сторони можуть примиритися у будь-який час до закінчення апеляційного розгляду. У разі відмови від адміністративного позову або примирення сторін суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу відповідно до вимог статей 112 і 113 цього Кодексу.
Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для відмови у прийнятті заяви про відмову від адміністративного позову, оскільки така відмова не суперечить закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, а тому вважає, що заяву слід задовольнити та прийняти відмову від адміністративного позову.
Частиною 2 ст. 112 КАС України визначено, що про прийняття відмови від адміністративного позову суд постановляє ухвалу, якою закриває провадження у справі.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України, якщо позивач відмовився від адміністративного позову і відмову прийнято судом, суд закриває провадження у справі.
Відповідно до ч. 2 ст. 203 КАС України, якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а обставини, які стали підставою для закриття провадження у справі, виникли після його ухвалення, суд апеляційної інстанції визнає таке рішення нечинним і закриває провадження у справі.
Враховуючи те, що оскаржувана постанова ухвалена з додержанням норм матеріального і процесуального права, тобто є законною та обґрунтованою, однак позивач у справі відмовився від адміністративного позову, яка судом прийнята, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржувану постанову слід визнати нечинною, а провадження у справі закрити.
Керуючись ст.ст. 11, 157, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -
ухвалив:
прийняти відмову від позову представника позивача ОСОБА_4
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2012 року у справі № 2а-10268/11/1370 - визнати нечинною, а провадження у справі закрити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий: О.М. Гінда
Судді: О.Б. Заверуха
В.В. Ніколін