"31" липня 2012 р. № 124031/11
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Гулида Р.М., Матковської З.М.
при секретарі судового засідання: Дутка І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Львові апеляційну скаргу Волинського обласного центру зайнятості на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Волинського обласного центру зайнятості про зобов'язання виплатити грошову допомогу,-
встановила:
У серпні 2011 року позивач звернувся з позовом до Волинського обласного центру зайнятості про зобов'язання виплатити грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».
На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 06.06.2011 року позивач був звільнений з посади заступника начальника відділу надання соціальних послуг Ківерцівського районного центру зайнятості у зв'язку із невідповідністю займаній посаді за станом здоров'я, що перешкоджає продовженню даної роботи, на підставі п. 2 ст. 40 КЗпП України. На день звільнення стаж державної служби у позивача становив більше 18 років. Статтею 37 Закону України «Про державну службу» встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. В зв'язку із звільненням позивач звернувся із заявою до Управління Пенсійного фонду України в Ківерцівському районі Волинської області про призначення пенсії і вказаним управлінням позивачу була призначена пенсія відповідно до статті 37 Закону України «Про держави у службу».
Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 року адміністративний позов задоволено. Зобов'язано Волинський обласний центр зайнятості виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».
Постанову суду оскаржив відповідач. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в позові відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач звертався до Волинського обласного центру зайнятості із заявою щодо виплати 10 місячних посадових окладів відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» проте листом відповідача від 04.08.2011 року № 2838/04-5 було повідомлено про відмову у виплаті такої допомоги.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» державним службовцям у разі виходу на пенсію при наявності стажу державної служби не менше 10 років виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
З аналізу даної норми вбачається, що виплата грошової допомоги пов'язана з двома умовами: виходом на пенсію (тобто, призначенням пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу») і стажем державної служби не менш як 10 років. Крім того, з конструкції цієї правової норми також слідує, що вона є імперативною, передбачає право державного службовця (за умови виходу на пенсію і наявності стажу державної служби не менш як 10 років) на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, і таке право реалізується за останнім місцем проходження державної служби перед виходом на пенсію.
Статтею 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» від 16.12.1993 року (з наступними змінами та доповненнями) передбачено, що особам предпенсійного віку, трудовий договір з якими було розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу в зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров'я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку, якщо вони мають потрібний загальний трудовий стаж, у тому числі і на пільгових умовах. Підпунктом 3 пункту 22 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року стаття 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» була виключена, проте рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року зміни, внесені підпунктом З пункту 22 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними).
Як слідує із ст. 21 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці га інших громадян похилого віку в Україні», цією нормою Закону встановлена додаткова соціальна гарантія з боку держави для певної категорії громадян, а саме право на достроковий вихід на пенсію за півтора року до встановленого законодавством строку за певних умов. При цьому, на думку суду, використання особою такої додаткової гарантії не може бути підставою для позбавлення особи інших належних їй соціальних гарантій, установлених іншими законами, в тому числі права на встановлену статтею 37 Закону України «Про державну службу» грошову допомогу в розмірі 10 місячних посадових окладів у разі виходу такої особи на пенсію за наявності стажу державної служби 10 років.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що після звільнення позивача йому призначена та виплачується пенсія відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу», при цьому стаж державного службовця, з якого вирахувана пенсія, становить більше 10 років, а саме 18 років і 3 дні.
Встановивши обставини справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач має право на отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу». При цьому, на думку суду, підстава звільнення позивача не має правового значення для вирішення питання щодо виплати йому зазначеної грошової допомоги, тим більше, що формальне звільнення позивача за пунктом 2 статті 40 КЗпП України не позбавило його права на призначення та подальше отримання пенсії державного службовця. Відтак відмова відповідача у виплаті такої допомоги є протиправною, в зв'язку з чим адміністративний позов підлягає до задоволення.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивач довів законність своїх дій, доводи апеляційної скарги є безпідставними і не обґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Волинського обласного центру зайнятості залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 14.09.2011 року у справі №2а-2443/11/0370 - без змін.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: Р. Гулид
З. Матковська
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 02.08.2012 року