Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
01 серпня 2012 р. № 2-а- 7647/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Самойлової В.В.
за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкових повідомлень-рішень,
встановив:
ФОП ОСОБА_1. звернулась до належного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить скасувати податкові повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 19.04.2012 року № 00001732 та від 10.07.2012 року № 0000941732, прийняті відносно неї.
Позивачка обґрунтовує свої вимоги наступним чином.
Так, вона посилається на те, що при проведенні перевірки податковим органом та при оформленні її результатів мало місце не дотримання вимог податкового законодавства, висновки акту перевірки базуються на припущеннях і не підтверджуються об'єктивними даними, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті з порушенням норм діючого законодавства України, що є підставою для їх скасування.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача за довіреністю Таран М.М. проти позову заперечував, посилаючись на те, що під час проведення вказаної перевірки та складанню акту перевірки фахівці відповідного податкового органу діяли згідно до вимог чинного податкового законодавства, а прийняті за результатами перевірки рішення є законними, у зв'язку з тим, що у складеному за результатами перевірки акті були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, за що згідно до Податкового кодексу України позивачу були визначені відповідні податкові зобов'язання на підставі оскаржуваних рішень.
Заслухавши сторони, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що уповноваженими особами Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_1 з питання дотримання вимог податкового законодавства за період з 16.03.2011 р. 30.03.2012 р., за результатами якої 30.03.2012 року було складено акт перевірки № 86/1732, де були зафіксовані порушення вимог податкового законодавства України а саме: п. 288.7 ст. 288, п. 286.2, п. 286.4 ст. 286, п. 287.3, п. 287.4 ст. 287 Податкового кодексу України, ст. 96 Земельного кодексу України, внаслідок чого за користування земельною ділянкою за період з 16.03.2011 р. по 30.03.2012 р. ФОП ОСОБА_1. перевіркою донарахована орендна плата з фізичних осіб у сумі 74784,14 грн.
За наслідками вказаного акту перевірки відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.04.2012 року № 00001732 та за наслідками адміністративного оскарження - від 10.07.2012 року № 0000941732, відповідно до яких позивачеві було збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: орендна плата з фізичних осіб на суму 87 772,86 коп.
Із зазначеними рішеннями суб'єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.
Так, відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В даному випадку відповідач не надав належних доказів правомірності оскаржуваних рішень, оскільки, як вбачається з наявних письмових доказів факти вказаних порушень позивачем вимог податкового законодавства не знайшли свого підтвердження при судовому розгляді та спростовуються наступним.
За матеріалами справи судом встановлено, що згідно зазначеного вище акту перевірки, відповідачем було встановлено, що позивач не надав до податкової інспекції уточнюючу декларацію з плати за землю на 2011 рік, також зазначалось, що починаючи з 16.03.2011 р., згідно з наданих податкових декларацій за землю за 2011-2012 роки нараховувалась і сплачувалась орендна плата за землю у розмірах, які не відповідають розмірам, зазначеним у додатковій угоді до договору оренди землі.
Так, на підставі договору оренди № 240066710046 від 16.08.2006 року, укладеного між Харківською міською радою та ФОП ОСОБА_1., в користуванні останньої знаходиться земельна ділянка площею 0,1540 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1Харківським апеляційним господарським судом була прийнята постанова від 16 березня 2011 р. у справі № 61/319-10, якою суд зобов'язав внести відповідні зміни до договору оренди землі, укладеного між ФОП ОСОБА_1. та Харківською міською радою, у тому числі зміни до розміру орендної плати, відповідно до додаткової угоди за 2010 рік.
Із даним обгрунтуванням відповідачем порушень з боку позивача, що стало підставою для прийняття оскаржуваних рішень, суд не може погодитись, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2012 р. про роз'яснення своєї постанови від 16.03.2011 року у вказаній справі судом зазначено, що додаткова угода до договору оренди землі № 240066710046 від 16.08.2006 р. вважається укладеною лише після її реєстрації в Харківській регіональній філії "Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах" в державному реєстрі земель.
Згідно чинного законодавства України, договір оренди землі підлягає державній реєстрації, отже, додаткова угода до договору оренди також підлягає державній реєстрації.
Відповідно до ст. 640 Цивільного кодексу України, договір, який підлягає державній реєстрації, є укладеним з моменту державної реєстрації.
Згідно положень ст. 18 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач листом від 05.08.2011 р. №1031/Я/17-03 визнав необхідність реєстрації додаткової угоди та просив позивача надати її копію, зареєстровану Управлінням Держкомзему у місті Харкові.
Але суд звертає увагу, що вказана вище додаткова угода, до теперішнього часу не зареєстрована, тому немає ніяких правових підстав вважати, що вона укладена та вступила в дію.
Так, з метою реєстрації угоди ФОП ОСОБА_1. зверталась до Департаменту містобудування, архітектури та земельних відносин з проханням зареєструвати додаткову угоду, але позивача було повідомлено що додаткова угода вважається укладеною з 16.03.2011 р., тобто з моменту винесення апеляційним судом відповідної постанови, наведене підтверджується листом від 21.05.2012 р. № Я-6-64/2/82-12.01.06.
Однак, вищезазначене спростовується ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.04.2012 р. про роз'яснення своєї постанови від 16.03.2011 р.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАСУ обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, що має місце в даному випадку.
Таким чином, суд зазначає, що додаткова угода не може вважатися дійсною, оскільки її не укладено та не зареєстровано в передбаченому законом порядку.
Отже, відповідач помилково вважає додаткову угоду чинною, а тому не вірно визначив розмір орендної плати, яка підлягає сплаті позивачем в порядку донарахування грошового зобов'язання на підставі оскаржуваних рішень.
Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є неправомірними, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Західної міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби від 19.04.2012 року № 00001732 та від 10.07.2012 року № 0000941732, прийняті відносно фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 02.08.2012 року.
Суддя Самойлова В.В.