Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
26 липня 2012 р. № 2-а- 7985/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді - Горшкової О.О.,
при секретарі судового засідання - Чепурній Т.В.,
за участю представників сторін: прокуратура - Суходубова І.В., позивач - Колеснік О.Г., відповідач - не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові адміністративну справу за позовом Прокуратури Шевченківського району Харківської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі Харківської області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Прокуратура Шевченківського району Харківської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі Харківської області звернулась до суду із позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість зі сплати эдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3 290 грн. 77 коп.
У судовому засіданні 26.07.2012 року представники позивача та прокуратури підтримали правову позицію по справі.
Представник відповідача у судове засідання 26.07.2012 року не з'явився, причини неявки суду не повідомив, письмових заперечень проти позову не надав. Враховуючи те, що відповідно до ст. 35 КАС України відповідача було належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, суд дійшов висновку розглядати справу за наявними в ній матеріалами, без участі зазначеної сторони.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з такого.
Відповідно до положень п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Зазначений закон набрав чинності з 01.01.2011 року.
Відповідно до п.8.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року №21-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 22.10.2010 р. N 25-1, яка набрала чинності з 1 січня 2011 року) стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.
Відповідно до п.2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України №8-2 від 30 квітня 2002 року (у редакції постанови Правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року №209/14900 одним з основних завдань управління є облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку; призначення (перерахунок) пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці та підготовка документів для їх виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.
Відповідно до п.п. 4 п. 8 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.
Судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 зареєстрований як платник єдиного внеску в Управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі Харківської області.
Як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, відповідач зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі, як то передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року № 64/8663 (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин).
Згідно п. 6 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV страхувальник зобов'язаний сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Частиною 12 статті 20 Закону передбачена сплата страхових внесків страхувальниками незалежно від фінансового стану платника.
У встановлений строк Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не сплатив страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до поданого ним розрахунку.
Управлінням Пенсійного фонду України в Шевченківському районі районі Харківської області на адресу відповідача була направлена вимога від 09.04.2012 року № Ф-20 про сплату боргу в сумі 3290,77 грн., яка була направлена на адресу відповідача та вручена, що підтверджується копією зворотного повідомлення про вручення поштового відправлення.
На даний час загальна сума заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 становить 3290,77 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідач вимог суду не виконав, доказів оплати спірної суми заборгованості чи доказів відсутності обов'язку оплачувати спірну суму заборгованості не надав, заявлених до нього адміністративних позовних вимог не спростував.
За таких обставин, суд знаходить позов обґрунтованим, доведеним і таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень,а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 9, 11, 94, 128, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Прокуратури Шевченківського району Харківської області в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі Харківської області (63601, Харківська обл., смт. Шевченкове, вул. Лермонтова, буд.7) заборгованість зі сплати єдиного соціального внеску в сумі 3290 (три тисячі двісті девяносто) грн. 77 коп.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Повний текст виготовлено31.07.2012 року.
Суддя Горшкова О.О.