про закриття провадження у справі
01 серпня 2012 рокум. ПолтаваСправа № 2а-1670/4777/12
Колегія суддів Полтавського окружного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Головка А.Б.,
суддів - Кукоби О.О., Шевякова І.С.,
при секретарі - Ковальові Д.О.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України про визнання дій неправомірними, -
18 липня 2012 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Генерального прокурора України про визнання незаконними дій щодо направлення скарги ОСОБА_1 від 12.06.2012 року прокурору Полтавської області.
Згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати протиправними дії Генерального прокурора України щодо направлення скарги позивача до прокуратури Полтавської області про ненадання інформації по прийнятих процесуальних рішеннях відповідно до ст. 97 Кримінально-процесуального кодексу України.
Тобто, фактичним предметом позовних вимог є визнання незаконними дій органів прокуратури.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2001 від 23.05.2001 р. (справа щодо конституційності статті 248-3 Цивільного процесуального кодексу України) врегульована Кримінально-процесуальним кодексом України діяльність посадових осіб прокуратури має свої особливості та не належить до управлінської сфери.
Згідно статті 97 Кримінально - процесуального кодексу України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, в тому числі і в справах, які не підлягають їх віданню. По заяві або повідомленню про злочин прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з таких рішень: 1) порушити кримінальну справу; 2) відмовити в порушенні кримінальної справи; 3) направити заяву або повідомлення за належністю.
Положеннями статті 236 Кримінально - процесуального кодексу України передбачено, що скарга на дії прокурора при проведенні ним досудового слідства або окремих слідчих дій у справі подається вищестоящому прокуророві, який її розв'язує в порядку і в строки, що передбачені статтями 234 і 235 цього Кодексу. Дії прокурора можуть бути оскаржені до суду.
Отже, спірні правовідносини, які виникли між прокуратурою та позивачем не є адміністративним спором, оскільки прокуратура в даному випадку законодавчо не уповноважена владно керувати поведінкою позивача, не приймала щодо нього обов'язкових для виконання рішень, а її повноваження щодо порядку прийняття заяв і повідомлень та їх розгляду регламентовані Кримінально-процесуальним кодексом України.
З огляду на зазначене, цей спір не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки розгляд таких справ Кримінально-процесуальним кодексом України віднесений до повноважень загального суду.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись статтею 157 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора України про визнання дій неправомірними.
Роз'яснити позивачеві, що повторне звернення до суду з цією самою позовною заявою не допускається.
Копію ухвали направити особам, які беруть участь у справі.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі якщо ухвалу було постановлено в письмовому провадженні або складення ухвали у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали виготовлено 02 серпня 2012 року.
Головуючий суддя суддя суддя А.Б. Головко І.С. Шевяков О.О. Кукоба