ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
19 липня 2012 р. № 2а-5140/11/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Мартинюка В.Я.
з участю секретаря судових засідань Макар Г.В.
представників:
від позивача -Гулін Ю.О.;
від відповідача -Томашівський О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватної фірми (надалі ПФ) «Авіта»до Державної податкової інспекції (надалі ДПІ) у Личаківському районі м.Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
ПФ «Авіта»звернулося в суд з адміністративним позовом до ДПІ у Личаківському районі м.Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення за №0001342320/9498 від 21.04.2011 року.
Позивач вважає, що ним у відповідності до вимог підп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»включено до складу валових витрат відсотки за користування кредитними коштами. Також позивач вважає, що ним у відповідності до норм чинного законодавства, скориговано валові витрати, а саме збільшено рядок 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів»на суму 725000 грн. 00 коп., що наростаючим підсумком становило 1005000 грн. 00 коп. за три квартали 2008 року.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить позов задовольнити.
Представник відповідача вважає, що позивач не повинен був включати до складу валових витрат відсотки за користування кредитними коштами, оскільки такі не пов'язані з господарською діяльністю. Також, представник зазначає про те, що позивачем без достатніх на те правових підстав було скориговано валові витрати за три квартали 2008 року, оскільки попередньою перевіркою підтверджено правильність формування таких за попередній податковий період.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
За результатами планової виїзної перевірки Приватної фірми «Авіта»з питань дотримання вимог податкового законодавства, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 31.12.2010 року, органом державної податкової служби складено акт від 01.04.2011 року за №218/23-2/19161817 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.04.2011 року за №0001342320/9498, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 1130476 грн. 25 коп., в тому числі основний платіж 890781 грн. 00 коп. та штрафні (фінансові) санкції (штрафи) -222695 грн. 25 коп.
Перевіркою встановлено порушення товариством п.1.32 ст.1, п.5.1, підп.5.2.1 п.5.2, підп.5.3.9 п.5.3, підп.5.5.1 п.5.5 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР, з наступними змінами та доповненнями, чинного на момент вчинення господарських операцій, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 890781 грн. 00 коп.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд врахував наступні обставини справи та норми чинного законодавства.
В акті перевірки зазначено, що платником податків безпідставно включено у ІІІ кварталі 2008 року суму витрат минулих податкових періодів в розмірі 725000 грн. 00 коп., оскільки в акті попередньої планової перевірки від 31.10.2008 року №442/23-2/19161817 не встановлено заниження валових витрат за І півріччя 2008 року.
В матеріалах справи наявна декларація з податку на прибуток підприємств за ІІІ квартали 2008 року, де в рядку 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів»визначено суму 1005000 грн. 00 коп.
Дана сума, як зазначено позивачем, була сформована наступним чином.
Позивачем була подана декларація з податку на прибуток підприємств за півріччя 2008 року 10.07.2008 року, яка відправлена поштою, що підтверджується квитанцією поштового відділення. Однак, дана декларація не була прийнята відповідачем, у зв'язку з тим, що об'єкт оподаткування в рядку 08 при розрахунку одержав від'ємне значення.
У зв'язку з чим, продовжує позивач, ним було подано за цей самий період декларацію, у якій сума в рядку 04.1 «витрати на придбання товарів (робіт, послуг)»була зменшена на 725000 грн. 00 коп., як наслідок рядок 08одержав плюсове значення.
Згідно підп.5.2.7 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми витрат, не враховані у минулих податкових періодах у зв'язку з допущенням помилок та виявлених у звітному податковому періоді у розрахунку податкового зобов'язання.
Відтак зменшена сума 725000 грн. 00 коп. рядку 04.1 була відображена шляхом збільшення суми рядка 05.2 «самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів», що наростаючим підсумком становило 1005000 грн. 00 коп. за три квартали 2008 року.
Судом з метою обґрунтованості зазначеної суми документами фінансової звітності та первинними бухгалтерськими документами судом було призначено судову економічну експертизу, за наслідками якої було отримано висновок №4578 від 11.05.2012 року.
Згідно даного висновку сума валових витрат Приватної фірми «Авіта»в розмірі 1005000 грн. 00 коп., яка відображена у рядку 05 «коригування валових витрат»Декларації з податку на прибуток за ІІІ квартал 2008 року відповідає сумі валових витрат відображених у документах фінансової звітності та первинних бухгалтерських документах за період І-ІІ квартал 2008 року.
Даний висновок спростовує інформацію викладену в акті попередньої планової перевірки від 31.10.2008 року №442/23-2/19161817, щодо не встановлення заниження валових витрат за І півріччя 2008 року, та підтверджує правомірність включення позивачем у ІІІ кварталі 2008 року суми витрат минулих податкових періодів в розмірі 725000 грн. 00 коп.
В акті перевірки також зазначено, що ПФ «Авіта»в договорах купівлі-продажу не передбачало нарахування процентів при умовах відстрочення кінцевих розрахунків. При цьому, також встановлено, що позивачем укладались кредитні договори згідно яких він отримував кредити. Дані обставини, на думку органу державної податкової служби, вказують на те, що надання безпроцентних товарних кредитів ПФ «Авіта»не є основним видом діяльності підприємства, а є ознакою нецільового використання кредитних коштів, і як наслідок сплата відсотків по кредиту не пов'язані з господарською діяльністю платника податків.
В матеріалах справи наявні кредитний договір від 17.10.2007 року №374/2007 укладений ПФ «Авіта»(позичальник) та ВАТ Банк «Надра», згідно якого банк на умовах договору надає позичальнику кредитну лінію з вільним режимом кредитування в сумі 8000000 грн. 00 коп.
Також, позивачем укладено кредитний договір №4-К/10/16 від 28.09.2010 року з ПАТ «Терра Банк», згідно якого банк на умовах цього договору надає позивальнику кредит в сумі 7000000 грн. 00 коп.
Крім того, сторонами спору не заперечується факт укладення договорів купівлі-продажу ПФ «Авіта»(продавець) з юридичними та фізичними особами з відтермінуванням оплати за поставлений товар від 12 до 18 місяців.
Статтею 42 Господарського кодексу України (надалі ГК України) визначено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
У відповідності до ч.4 ст.12 ГК України, обмеження щодо здійснення підприємницької діяльності, а також перелік видів діяльності, в яких забороняється підприємництво, встановлюються Конституцією України та законом.
Згідно ч.1 ст.19 цього ж Кодексу, суб'єкти господарювання мають право без обмежень самостійно здійснювати господарську діяльність, що не суперечить законодавству.
Зі змісту підпункту 1.32 статті 1 згаданого Закону вбачається, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Крім того, підпунктом 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 цього ж Закону передбачено, що до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
Пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Зазначені обставини, вказують на те, що позивач при укладенні договорів купівлі-продажу з фізичними та юридичними особами мав на меті отримання прибутку і здійснював свою діяльність у відповідності з визначеними цілями, однак його діяльність не дала очікуваного результату з незалежних від підприємства причин, що спростовує висновки відповідача про здійснення ПФ «Авіта»негосподарської діяльності, тобто такої що не передбачає мети отримання прибутку. Збитковість господарської діяльності не може бути підставою для визначення такої діяльності, як негосподарської. Неотримання підприємством доходу від окремої господарської операції не свідчить про те, що така операція не пов'язана з господарською діяльністю позивача, оскільки при здійсненні господарських операцій існує звичайний комерційний ризик не отримати дохід від конкретної операції.
Також суд, при застосування підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», на виконання вимог ч.1 ст.244-2 КАС України, керувався Постанова Верховного Суду України від 28 лютого 2011 року у справі №21-13а11).
Таким чином, ПФ «Авіта»обгрунтовано включило до складу валових витрат суму відсотків за користування кредитними коштами. Такі дії відповідають приписам підпункту 5.5.1 пункту 5.5 статті 5 зазначеного Закону.
Оскільки правомірність визначення відповідачем основного платежу не знайшло свого підтвердження, суд вважає застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) безпідставним.
З огляду на викладене суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає до задоволення.
Окрім того, з врахуванням вимог ст.162 КАС України, суд вважає за необхідне в резолютивній частині постанови зазначити про протиправність та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки саме такі юридичні терміни вживаються законодавцем.
Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст.94 КАС України, такі належить присудити на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 21, 69, 70, 160-163 КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати, прийняте Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м.Львова, податкове повідомлення-рішення від 21.04.2011 року за №0001342320/9498.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватної фірми «Авіта»(код ЄДРПОУ 19161817), що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Зелена, 20, кв.9, 7053 грн. 40 коп. судових витрат.
4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
5. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 19 липня 2012 року.
Суддя В.Я.Мартинюк