про відмову у відкритті провадження в адміністративній справі
31 липня 2012 року 2а-3658/12/1070
м. Київ
Суддя Київського окружного адміністративного суду Журавель В.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області, Головного управління Держкомзему у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення №514-18-06 та зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Броварської міської ради Київської області, Головного управління Держкомзему у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення №514-18-06 від 24.01.2012 в частині поновлення договору оренди земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії, а саме: зобов'язати Броварську міську раду Київської області продовжити укладений договір оренди земельної ділянки орієнтовної площі 0,0592 для ведення особистого селянського господарства терміном на 49 років та зобов'язати Головне управління Держкомзему у Київській області здійснити контроль за винесенням рішення Броварською міською радою стосовно продовження укладення договору оренди земельної ділянки орієнтовної площі 0,0592 для ведення особистого селянського господарства терміном на 49 років.
Розглянувши позовну заяву та додані до неї матеріали, суддя дійшов висновку, що цей позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства з таких підстав.
Із позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що 03.10.2011 позивач звернувся до Броварської міської ради Київської області із заявою №9-5-3465.2 про поновлення договору оренди земельної ділянки терміном на 49 років з додатками, до яких входили копія попереднього договору оренди, проект договору про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 26.02.2008 за №040833800024.
Броварською міською радою Київської області винесено рішення від 24.01.2012 за №514-18-06, в якому зазначено, що згідно з рекомендацією постійної комісії з питань розвитку та благоустрою території, земельних відносин, архітектури, будівництва та інвестиції відмовлено у поновленні договору оренди земельної ділянки ОСОБА_1, проживаючій по АДРЕСА_1 на земельну ділянку орієнтовною площею 0,0592 га для ведення особистого селянського господарства по АДРЕСА_2, у зв'язку з тим, що зазначена земельна ділянка знаходиться в землях обмеженого використання - інженерний коридор мережі лінії електропередачі.
У позовних вимогах позивач просить визнати незаконним та скасувати рішення №514-18-06 від 24.01.2012 в частині відмови в поновленні договору оренди земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії, а саме: зобов'язати Броварську міську раду Київської області продовжити укладений договір оренди земельної ділянки орієнтовної площі 0,0592 для ведення особистого селянського господарства терміном на 49 років та зобов'язати Головне управління Держкомзему у Київській області здійснити контроль за винесенням рішення Броварською міською радою стосовно продовження укладення договору оренди земельної ділянки орієнтовної площі 0,0592 для ведення особистого селянського господарства терміном на 49 років.
Спірні правовідносини виникли між сторонами у зв'язку з укладенням договору оренди земельної ділянки та за своїм змістом ґрунтуються на речовому праві найму (оренди) і мають приватноправовий характер.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У ч.1 ст.17 КАС України зазначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Категорії спорів, що складають предмет адміністративної юрисдикції наведені у частині першій статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, але основу правил визначення компетенції адміністративного суду складає категорія «публічно-правового спору».
Правовідносини, з яких виникають публічно-правові спори, завжди побудовані на принципі «влади-підпорядкування». Ознакою публічно-правового спору є участь у ньому з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владну управлінську функцію, тобто, формує волевиявлення держави, яке є обов'язковим для зобов'язаної особи. Воля суб'єктів владних повноважень оформлюється в адміністративних актах (рішеннях), які є обов'язковими до виконання суб'єктами, яким вони адресовані (імперативний припис).
Розпорядження органів державної влади чи рішення органів місцевого самоврядування про передачу у власність чи користування громадян земельних ділянок не містять імперативних приписів і допускають можливість як прийняття, так і відмови у прийняті таких ділянок у власність чи користування. За наявності вільного волевиявлення з боку сторін такі рішення, хоча і прийняті суб'єктами владних повноважень, не можуть вважатися адміністративними актами, а правовідносини, що виникають між сторонами, публічно-правовими.
Земельні відносини поділяються на публічні та приватні. Відповідно і спори в таких відносинах можуть бути як публічно-правовими, так і приватноправовими (цивільними, господарськими).
Згідно з частинами 1, 2 статті 2 Земельного кодексу України земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади.
Згідно з частиною 2 статті 2 Цивільного кодексу України учасниками цивільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб'єкти публічного права.
Броварська міська рада Київської області у ситуації, що розглядається, виступає як суб'єкт цивільних правовідносин і має такий самий правовий статус, що й інші учасники цих відносин. Реалізуючи право розпоряджатися земельною ділянкою, Броварська міська рада відповідно до вимог статті 5 ЗК України має рівні права з громадянами та юридичними особами, з якими вона вступає у відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Тобто, при здійсненні повноважень по розпорядженню землею при наданні її в оренду відповідач є рівноправним суб'єктом земельних відносин, дії якого спрямовані на реалізацію права розпоряджатися землею. У даному випадку відсутня підпорядкованість одних учасників земельних правовідносин іншому, яка має місце під час здійснення органом державної влади, органом місцевого самоврядування владних управлінських функцій.
Отже, правовідносини, які склалися між сторонами, стосуються права та підстав набуття права володіння і користування спірною земельною ділянкою. Броварська міська рада Київської області вільна у виборі суб'єкта щодо надання йому цього права в порядку, встановленому законом.
Позов, пред'явлений ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення №514-18-06 від 24.01.2012 в частині відмови в поновленні договору оренди земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії не є адміністративним, оскільки вимоги позивача не пов'язані із захистом його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади чи місцевого самоврядування.
Не зважаючи на те, що до суду пред'явлено адміністративний позов про скасування рішення та про зобов'язання органу місцевого самоврядування та державного органу вчинити певні дії, основу спору складає спір про право володіння та користування земельною ділянкою, укладання нового договору оренди (продовження дії попереднього договору оренди).
Захист вказаного цивільного права здійснюється шляхом пред'явлення позову в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.
Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду України від 27 квітня 2010 року у справі №21-2328 во 09.
Порушення судом визначеної законом юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення спорів є підставою для скасування судового рішення та закриття провадження у справі.
Наведені обставини виключають можливість розгляду цієї справи за правилами, передбаченими Кодексом адміністративного судочинства України.
Розгляд такої справи повинен здійснюватися у порядку цивільного судочинства, його віднесено до юрисдикції місцевого районного суду згідно з правилами підсудності, визначеними ст.109, ст.114 ЦПК України (у даному випадку - Броварського міськрайонного суду Київської області).
Статтею 114 ЦПК України передбачено виключну підсудність: відповідно до вимог частини першої вказаної статті позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 109 КАС України суд відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому у відкритті провадження слід відмовити.
Керуючись статтями 2, 17, 107, 109, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Броварської міської ради Київської області, Головного управління Держкомзему у Київській області про визнання незаконним та скасування рішення №514-18-06 та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
2. Повернути ОСОБА_1 з Державного бюджету України сплачений нею згідно квитанції №87-1593 від 24.07.2012 судовий збір у сумі 32 (тридцять дві) грн. 19 коп.
3. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими до неї матеріалами, - надіслати позивачу.
4. У порядку виконання вимог частин п'ятої-шостої статті 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя роз'яснює ОСОБА_1, що розгляд цієї справи належить до юрисдикції місцевого районного суду (у даному випадку - Броварського міськрайонного суду Київської області), повторне звернення до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Журавель В.О.