Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
01 серпня 2012 р. № 2-а- 7308/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Самойлової В.В.
за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинказвидобування" до Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області, третя особа: Державне підприємство "Красноградське лісове господарство" про визнання протиправним та скасування розпорядження,
встановив:
Позивач звернувся до належного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати розпорядження Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області від 22.12.2012 року № 755 " Про затвердження "Акту розрахунку та встановлення розміру збитків, які були нанесені лісовим насадженням ДП "Красноградське лісове господарство" при тимчасовому зайнятті земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт на території Старовірівського лісництва ДК "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинказвидобування".
Позивач обґрунтовує свої вимоги наступним чином.
Так, він посилається на те, що оскаржуване рішення Нововодолазької райдержадміністрації є необгрунтованим та такими, що не узгоджується з приписами чинного законодавства України, а тому підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача за довіреністю Заболотний А.М. позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідача за довіреністю Товстик О.М. та представник третьої особи Татаринцева О.В. проти позову заперечували, посилаючись на те, що при винесенні розпорядження від 22.12.2012 року № 755 Нововодолазькою районною державною адміністрацією Харківської області від 22.12.2012 року № 755 жодних порушень норм діючого законодавства допущено не було.
Заслухавши сторони та третю особу, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Встановлено, що 14 грудня 2011 року комісією у складі першого заступника голови Нововодолазької райдержадміністрації Руднева О.О., заступника начальника, начальника фінансового відділу управління АП розвитку райдержадміністрації Животченко А.В., завідувача сектору землеустрою, моніторингу, охорони, оцінку та ринку земель відділу Держкомзему Циганенко Л.М., начальника відділу містобудування, архітектури та ЖКГ Бондар С.Д., начальника юридичного відділу апарату райдержадміністрації Товстик О.М., головного державного санітарного лікаря Нововодолазького району Попович О.А., спеціаліста 2-ї категорії Меліховської сільської ради Копитова Н.М., в.о. директора ДП "Красноградське ЛГ" Свид О.О. було складено акт розрахунку та встановлення розмірів збитків, які були нанесені лісовим насадженням ДП "Красноградське лісове господарство" при тимчасовому зайнятті земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт на території Старовірівського лісництва ДК "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі ГПУ "Шебелинкагазвидобування".
Зазначеним актом комісія визначила розмір збитків в сумі 209 280,00 гривень, з яких вартість лісових насаджень склала 136 960,00 гривень, неодержаний дохід - 72 320,00 гривень.
Акт від 14.12.2011 року було затверджено розпорядженням голови Нововодолазької райдержадміністрації № 755 від 22 грудня 2011 року.
Із зазначеним рішенням суб"єкта владних повноважень суд не погоджується, виходячи з наступного.
За матеріалами справи судом встановлено, що 10 березня 2004 року між ДК "Укргазвидобування" в особі ГПУ "Шебелинкагазвидобування" (сторона-1) та Красноградським державним лісогосподарським підприємством Харківського ДЛГО "Харківліс" (сторона-2) був укладений договір № 20/43, згідно якого сторона-2 проводить очистку від лісу земельної ділянки площею 4,6 га, що знаходиться в кварталі - 46, ділянка-8 Старовірівського лісництва та дозволяє стороні-1 тимчасово займати дану ділянку.
Згідно п. 2.2 Договору з урахуванням додаткової угоди № 1 від 14.11.2007 року договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 30 жовтня 2006 року, а у разі отримання припливу газу в свердловинах, договір діє до 30 грудня 2010 року, при цьому стороні-1 дозволяється займати земельну ділянку площею 0,7 га. під свердловинами.
На виконання цього договору, 22 жовтня 2004 року позивачем був отриманий лісорубний квиток № 50, яким оформлено право на спеціальне використання лісових ресурсів, а саме вирубку лісових насаджень.
На підставі зазначеного лісорубного квитка Красноградським державним лісогосподарським підприємством Харківського ДЛГО "Харківліс" відповідно до умов договору було проведено вирубку лісових насаджень.
Згідно акту приймання-передачі рекультивованих земель від 09 лютого 2007 року рекультивовані землі площею 4,3 га передані ДП "Красноградське лісове господарство".
Згідно п. 1.3 "Інструкції про механізм справляння збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового зонду", затвердженої Наказом Державного комітету лісового господарства України № 91/241/129/236/565 від 15.10.1999 р. та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15.11.1999 р., за № 785/4078 збір за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісової фонду є формою реалізації економіко-правових відносин між власником лісові ресурсів та земельних ділянок лісового фонду в особі держави лісокористувачами, яким надані в постійне чи тимчасове користування земель ділянки лісового фонду в тому числі на умовах оренди.
Відповідно до п. 1.5 Інструкції спеціальне використання лісових ресурсів і користування земельними ділянками лісового фонду є платними.
Згідно п. 1.6 Інструкції збір за спеціальне використання лісових ресурсі справляється за лісові ресурси державного та місцевого значення.
У п. 1.7 Інструкції передбачено, що спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду здійснюються на наданій земельній ділянці лісового фонду суб'єкту господарювання за спеціальним дозволом - лісорубним квитком (ордером) або лісовим квитком (далі-дозвіл). Лісорубний квиток видається на рубки головного користування, рубки, пов'язані: веденням лісового господарства, інші рубки та заготівлю живиці. У ньому зазначаються обсяги (кількість) дозволеної для заготівлі деревини і живиці, ї таксова вартість, строки заготівлі та вивезення. Лісорубні квитки (ордери) на рубки, пов'язані з веденням лісового господарства, та інші рубки видають лісогосподарські підприємства (далі - підприємства).
Відповідно до п. 2.1 Інструкції платниками збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є юридичні і фізичні особи, яким надані в постійне або тимчасове користування земельні ділянки лісового фонду (далі - лісокористувачі). Земельна ділянка лісового фонду може надаватися одному або кільком лісокористувачам для спеціального використання різних видів лісових ресурсів.
Згідно п. 3.1 Інструкції об'єктом обчислення збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду є деревина, що відпускається на пні, живиця, другорядні лісові матеріали, продукти побічного користування та окремі земельні ділянки лісового фонду.
Згідно п. 4.1 Інструкції такси збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду встановлюються для відпуску будь-яким заготівельникам деревини лісових порід на пні в порядку рубок головного користування, інших рубок (розчищення земельних ділянок лісового фонду, вкритих лісовою рослинністю, у зв'язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, доріг тощо) і на заготівлю живиці. Вони наведеш у розділах до постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року N 44.
Відповідно 5.1 Інструкції сума збору за спеціальне використання лісових ресурсів та користування земельними ділянками лісового фонду обчислюється постійними лісокористувачами і проставляється у лісорубних квитках (ордерах) та лісових квитках.
Як вбачається з матеріалів справи, філією ДК "Укргазвидобування" ГПУ "Шебелинкагазвидобування" було сплачено власнику лісових насаджень (державі) таксову вартість деревини на пні (спеціальний збір за використання лісових ресурсів) в розмірі 4819 гривень - платіжне доручення № 7162 від 25.10.2004 року, а також Красноградському державному лісогосподарському підприємству Харківського ДЛГО "Харківліс" за очистку від лісу земельної ділянки було сплачено 158 584,33 грн.
Таким чином, позивач, сплативши збір за спеціальне використання лісових ресурсів став тимчасовим користувачем відповідної земельної ділянки та отримав право заготівлі деревини і став її власником (п. 3 ст. 21 Лісового кодексу України).
Суд звертає увагу, що спірні лісові насадження належать до лісового фонду, що є державною власністю, відповідно до ст. 8 Лісового кодексу України, а у Красноградського державного лісогосподарського підприємства знаходяться лише у постійному користуванні (ст. 17 Лісового кодексу України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі мають право власності лише на заготовлену ним деревину в результаті спеціального використання лісових ресурсів і не має права власності на лісові насадження. Право на спеціальне використання лісових ресурсів (заготівлю деревини) виникає лише після оформлення лісорубного квитка та сплати спеціального збору (п. 7 ст. 19, ст. ст. 67, 69 Лісового кодексу України).
Отже, ДК "Укргазвидобування" в особі ГПУ "Шебелинкагазвидобування" відшкодувало вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень їх власнику-державі сплативши збір за спеціальне використання лісових ресурсів, а ДП "Красноградське лісове господарство" ніяких збитків нанесено не було, так як, воно не є власником лісових насаджень, оскільки не набуло право на спеціальне використання лісових ресурсів.
Згідно ч. 2 ст. 224 Господарського кодексу України під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Крім того, відповідно до п. 6 Постанови КМУ від 19.04.1993 р. № 284 при тимчасовому зайнятті земельних ділянок для розвідувальних робіт збитки визначаються за угодою між власниками землі або землекористувачами та підприємствами, установами й організаціями - замовниками розвідувальних робіт з обумовленням розмірів збитків і порядку їх відшкодування в договорі.
Таким чином, укладений між зазначеними сторонами договір № 20/43 від 10 березня 2004 року на право зайняття земельної ділянки не передбачає відшкодування позивачем збитків ДП "Красноградське лісове господарство", а останнє не заявляло вимог про відшкодування збитків ні під час проведення вирубки лісових насаджень (2004-2005 роки), ні при підписанні акту приймання-передачі рекультивованих земель від 09 лютого 2007 року.
Згідно п. 1 Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 284 від 19 квітня 1993 р. власникам землі та землекористувачам відшкодовуються збитки, заподіяні вилученням (викупом) та тимчасовим зайняттям земельних ділянок, встановленням обмежень щодо їх використання, погіршенням якості ґрунтового покриву та інших корисних властивостей земельних ділянок або приведенням їх у непридатний для використання стан та неодержанням доходів у зв'язку з тимчасовим невикористанням земельних ділянок.
Відповідно до п. 3 Порядку відшкодуванню підлягають вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень; інші збитки власників землі і землекористувачів, у тому числі орендарів, включаючи і неодержані доходи, якщо вони обґрунтовані.
Отже, позивачем було відшкодовано вартість лісових і деревно-чагарникових насаджень їх власнику-державі сплативши збір за спеціальне використання лісових ресурсів, а ДП "Красноградське лісове господарство" ні яких збитків нанесено не було.
Відповідно до п. 2 Постанови КМУ від 19.04.1993 р. № 284 розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими комітетами міських (міст обласного значення) рад.
Результати роботи комісій оформляються відповідними актами, що затверджуються органами, які створили ці комісії.
В даному випадку відсутні дані про те, що Нововодолазька райдержадміністрація належним чином повідомила позивача про створення такої комісії із залученням до її роботи його представника та включення його до складу комісії з метою об"єктивного вирішення спірного питання.
Результати роботи зазначеної комісії були оформлені актом від 27.07.2010 року, який і було затверджено оскаржуваним розпорядженням.
При прийняття даного рішення відповідач не врахував вимоги закону, а саме: воно повинно бути законним і обгрунтованим, оскільки останнє грунтувалось на акті від 27.07.2010 року, який було складено без урахування вищезазначеного та при наявності доводів однієї сторони - ДП "Красноградське лісове господарство", яке надало свої розрахунки без обгрунтування та належного їх оформлення, був відсутній підпис посадової особи.
А від так, суд не може вважати оскаржуване рішення суб'єкта владних повноважень правомірним.
Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Таким чином, в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її рішення як суб'єкта владних повноважень є протиправним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.
Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -
постановив:
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати розпорядження Нововодолазької районної державної адміністрації Харківської області від 22.12.2012 року № 755 " Про затвердження "Акту розрахунку та встановлення розміру збитків, які були нанесені лісовим насадженням ДП "Красноградське лісове господарство" при тимчасовому зайнятті земельної ділянки для проведення розвідувальних робіт на території Старовірівського лісництва ДК "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинказвидобування".
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня отримання копії постанови, шляхом подачі апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції.
Повний текст постанови виготовлено 01.08.2012 року.
Суддя Самойлова В.В.