20 червня 2012 року 17:36 Справа № 0870/859/12
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Богомаз Г.А. та представників
позивача: Дулова І.А., Бєлової В.М.,
відповідача: Васильєва О.О.,Мамонової В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Комунального підприємства «Приморське житлово-есплуатаційне об'єднання»
до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області
про скасування рішень
02 лютого 2012 року до Запорізького окружного адміністративного суду звернулось Комунальне підприємство «Приморське житлово-експлуатаційне об'єднання» (далі - позивач або КП «ПЖЕО») з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області (далі - відповідач або УПФУ) в якому просить суд:
- скасувати рішення УПФУ №2 від 11.01.2012 про стягнення з КП «ПЖЕО» суми штрафу в розмірі 5644,20 грн.;
- скасувати рішення УПФУ №20 від 11.01.2012 про стягнення з КП «ПЖЕО» суми штрафу в розмірі 15895,66 грн.
В зв'язку з тим, що адміністративний позов було подано з порушенням вимог, встановлених ст.106 КАС України, ухвалою від 06 лютого 2012 року суд зобов'язав позивача усунути недоліки в адміністративному позові в строк до 06 березня 2012 року.
Позивач усунув недоліки позовної заяви, в зв'язку з чим, ухвалою суду від 03 березня 2012 року було відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, справа призначена до судового розгляду на 20 березня 2012 року.
Розгляд справи неодноразово зупинявся та відкладався.
В судових засіданнях представники позивача підтримали заявлені позовні вимоги, зазначили, що приймаючи оскаржувані рішення відповідачем використано лише Акт № 269 від 30.12.2011р. про результати проведення планової перевірки КП «ПЖЕО» з питань дотримання вимог законодавства щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів, контроль за нарахуванням та сплатою яких покладено на Пенсійний фонд України, а також, достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування України за період з 01.06.2009р. по 20.12.2011р. - без перевірки самих матеріалів та первинних документів, за якими було би встановлено відсутність в діях позивача ознак порушення вимог ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 20 Закону України від 09.07.2003р. № 1058-ІV та ст. 9 Закону України від 08.07.2010р. № 2464-VІ. Документальні докази, а саме платіжні документи позивача, як роботодавця та платника страхових внесків, свідчать про своєчасність та сплату страхових внесків в повному обсязі. Зазначені документи, в повному обсязі, не досліджувались при проведенні перевірки. Отже, акт перевірки, на підставі якого були винесені оспорювані рішення, було прийнято без перевірки та урахування всіх первинних документів, що є порушенням вимог чинного законодавства.
Представники відповідача проти заявлених вимог заперечили, зазначили, що за період з 01.01.2011 року по 11.11.2011р. УПФУ було встановлено несплату авансових платежів у сумі 56442,03грн. у зв'язку з чим, до підприємства було застосовано фінансову санкцію у розмірі 10 %, що складає 5644,20грн. Також, за період з 14.01.2009 року по 31.12.2010р. УПФУ було встановлено несплату авансових платежів у сумі 31791,31грн. у зв'язку з чим, до підприємства було застосовано фінансову санкцію у розмірі 50 % від несплаченої суми авансових платежів, що складає 15895,66грн.
Вважають, що в зв'язку з виявленими порушеннями, які відображені в акті перевірки оспорювані рішення винесені обґрунтовано, просять суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».
У судовому засіданні 20.06.2012 на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,
Як встановлено з матеріалів справи, в період з 15.12.2011 по 30.12.2011 на підставі направлення від 13.12.2011 № 61, виданого Управлінням Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області, головним спеціалістом відділу по контрольно-перевірочній роботі за нарахуванням та сплатою платежів Мамоновою Валентиною Борисівною на підставі статті 13 та абзацу шостого пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон) та відповідно до плану проведення перевірок платників єдиного внеску на IV квартал 2011 року (наказ управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізької області від 14.11.2011 № 94) проведена планова перевірка КП «ПЖЕО».
За результатами перевірки було складено Акт «Про результати планової перевірки Комунального підприємства «Приморське житлово-експлуатаційне об'єднання» Приморської міської ради Приморського району Запорізької області від 30.12.2011 за №269 (далі - Акт).
Відповідно до висновків Акту, перевіркою правильності нарахування та сплати страхових внесків встановлено наступні порушення, зокрема:
Порушення вимог ч.6 статті 20 Закону України від 09.07.2003 № 1058 IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» внаслідок неповної сплати авансових платежів із страхових внесків до Пенсійного фонду, України на загальну суму 31791,31 грн.
Порушення вимог ч.8 ст.9 Закону України від 08.07.2010 № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» внаслідок неповної сплати авансових платежів із сум єдиного внеску до Пенсійного фонду України на суму 56442,03 грн. в січні-листопаді 2011року.
На підставі висновків Акту відповідачем були прийняті:
рішення № 2 від 11.01.2012р. про стягнення з КП «ПЖЕО» суми штрафу в розмірі 5644,20 грн., за несплату авансових платежів у сумі 56442,03грн. (фінансова санкція у розмірі 10 %).
рішення № 20 від 11.01.2012р. про стягнення з КП «ПЖЕО» суми штрафу в розмірі 15895,66 грн., за несплату авансових платежів у сумі 31791,31грн. (фінансова санкція у розмірі 50 %).
Не погодившись з висновками Акту, КП «ПЖЕО» звернулось з заявою (вих..№12 від 13.01.2012) до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізькою області.
У відповідь на заяву, за вих.№242/03 від 17.01.2012, відповідач повідомив КП «ПЖЕО», що Акт складено обґрунтовано, а його висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Не погодившись з відповіддю Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі Запорізькою області позивач звернувся до суду.
Розглянувши надані матеріали та заслухавши пояснення представників сторін суд вважає висновки Акту не обґрунтованими, а оспорювані рішення такими, що підлягають скасуванню виходячи з наступних обставин.
Відповідно до абз.5 та 6 ч. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Статтею 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-IV від 09.07.2003, зі змінами та доповненнями, (далі - Закон № 1058-IV) визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону № 1058-IV, страхувальниками є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.
Частиною 3 ст. 15 зазначеного вище Закону передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.
У ч. 2. ст. 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що виключно цим Законом визначається порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, стягнення заборгованості за цими внесками.
Відповідно до ч.6 ст.20 Закону № 1058-IV, страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Базовим звітним періодом є:
для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць;
для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.
При цьому в разі здійснення протягом базового звітного періоду виплат (виплати доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески, страхувальники одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати авансові платежі у вигляді сум страхових внесків, що підлягають нарахуванню на зазначені виплати (дохід).
У разі недостатності у страхувальника коштів для здійснення в повному обсязі виплати заробітної плати (доходу) та одночасної сплати відповідних авансових платежів виплата зазначених сум та сплата страхових внесків здійснюється в пропорційних розмірах у порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду.
У разі несплати авансових платежів до страхувальників застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом.
Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг). При цьому фактичним одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу) вважається одержання відповідних сум готівкою, зарахування на банківський рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, одержання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей в рахунок зазначених виплат (доходу), фактичне здійснення із цих виплат (доходу) відрахувань, передбачених законодавством або за виконавчими документами, чи будь-яких інших відрахувань.
Відповідно до ч. 8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ, платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 28 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.
При цьому платники, зазначені у пункті 1 частини першої статті 4 цього Закону, під час кожної виплати заробітної плати (доходу, грошового забезпечення), на суми якої (якого) нараховується єдиний внесок, одночасно з видачею зазначених сум зобов'язані сплачувати нарахований на ці виплати єдиний внесок у розмірі, встановленому для таких платників (авансові платежі). Винятком є випадки, якщо внесок, нарахований на ці виплати, вже сплачений у строки, встановлені абзацом першим цієї частини, або за результатами звірення платника з територіальним органом Пенсійного фонду за платником визнана переплата єдиного внеску, сума якої перевищує суму внеску, що підлягає сплаті, або дорівнює їй. Кошти перераховуються одночасно з отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі. При цьому фактичним отриманням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплату доходу, грошового забезпечення) вважається отримання відповідних сум готівкою, зарахування на рахунок одержувача, перерахування за дорученням одержувача на будь-які цілі, отримання товарів (послуг) або будь-яких інших матеріальних цінностей у рахунок зазначених виплат, фактичне здійснення з таких виплат відрахувань згідно із законодавством або виконавчими документами чи будь-яких інших відрахувань.
Базовим звітним періодом є календарний місяць, а для платників, зазначених в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, - календарний рік.
КП «ПЖЕО», в терміни визначені в ст.14 Закону № 1058-IV та в ст.9 Закону №2464-VІ, сплачувались внески нараховані за відповідний період, при нарахуванні заробітної плати, тому, при її виплаті вони не підлягають повторної сплати. Вказаний факт підтверджується: копіями розрахункових платіжних відомостей по нарахуванню заробітної плати і сплату внесків КП «ПЖЕО» до Фонду за період 2009-2011 років, копіями звітів з операцій по банківському рахунку КП «ПЖЕО» за період 2009 - 2011 років, відомості щодо руху коштів на рахунках КП «ПЖЕО» та не заперечувався представниками відповідача в судових засіданнях.
Стосовно посилання відповідача, що КП «ПЖЕО» не сплачувались авансові платежі у вигляді сум внесків, що підлягають нарахуванню на виплачену заробітну плату (дохід, грошове забезпечення) працівникам відповідача то воно є не обґрунтованим з огляду на наступні обставини.
Судом встановлено, що відповідно до наданих копій видаткових ордерів КП «ПЖЕО» про сплату внесків до Фонду за 2009-2011 роки (про виплату заробітної плати) та інших відомостей, які були надані позивачем та досліджені в судовому засіданні, у позивача постійно існувала заборгованість перед працівниками по заробітній платі, КП «ПЖЕО» виплачувало заробітну плату своїм працівникам за попередні періоди, за які внески, з нарахованих сум, вже були сплачені.
Відповідачем при проведенні перевірки первинні документи про виплату заробітної плати не досліджувались, а отже зазначені факти не перевірялись.
Чинне законодавство не передбачає повторну сплату внесків з тих сум та за ті періоди за які вони вже були сплачені.
Суд погоджується з точкою зору відповідача, що нарахування та виплата заробітної плати здійснювалось позивачем з певними порушенням вимог чинного законодавства, але, на думку суду, за данні порушення не може бути застосовані види відповідальності передбачені п.6 ч.11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п.7 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на які посилається позивач в оспорюваних рішеннях.
Крім того, суд звертає увагу відповідача на наступні обставини.
Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до Преамбули Закону України від 05.04.2007 № 877-V «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі Закон № 877-V), цей Закон визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно з абз.1 ст. 1 Закону № 877-V, державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Відповідно до ч.1 ст.5 Закону № 877-V, планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, які затверджуються органом державного нагляду (контролю) до 1 грудня року, що передує плановому, або до 25 числа останнього місяця кварталу, що передує плановому.
Згідно з ч.6 ст.7 Закону № 877-V, за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю), у разі виявлення порушень вимог законодавства, складає акт, який повинен містити такі відомості:
дату складення акта;
тип заходу (плановий або позаплановий);
вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
предмет державного нагляду (контролю);
найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається суб'єкту господарювання або уповноваженій ним особі, а другий - зберігається в органі державного нагляду (контролю).
В екземплярі Акту наданого позивачем відсутній детальний опис виявлених порушень, крім того, даний екземпляр Акту не містить підпису особи, що проводила перевірку.
Відповідно до вимог статті 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», постановою Кабінету Міністрів України від 09.03.2011 №233 було затверджено Порядок проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами планових та позапланових перевірок платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - Порядок).
Відповідно до п.1 Порядку, цей Порядок визначає механізм проведення Пенсійним фондом України та його територіальними органами (далі - органи Пенсійного фонду України) планових та позапланових перевірок на підприємствах, в установах та організаціях, фізичних осіб - підприємців, які відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" є платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - платники єдиного внеску), щодо правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, контроль за сплатою якого покладено на Пенсійний фонд України, а також достовірності відомостей, поданих до Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з абз.2 п.2 Порядку, планові та позапланові перевірки проводяться на підставі бухгалтерських книг, звітів, кошторисів та інших документів.
В абз.2 п.1 розділу ІІІ Акту «Описова частина», перевіряючим зазначено, що «Документи для проведення перевірки надані не в повному обсязі головним бухгалтером Кононовою І.В.», однак в Акті не зазначено, які саме документи витребувались, але не були надані на перевірку та з чим була пов'язана відмова в наданні (ненадання) витребуваних документів.
В судовому засіданні представником позивача були надані та судом досліджені:
- відомості щодо руху коштів на рахунках КП «ПЖЕО»;
- відомості щодо видачі заробітної плати працівникам за період 2009 - 2011 року;
- копії розрахункових платіжних відомостей по нарахуванню заробітної плати і сплату внесків КП «ПЖЕО» до Фонду за період 2009-2011 років;
- копії видаткових ордерів КП «ПЖЕО» про сплату внесків до Фонду за 2009-2010 роки;
- копії видаткових ордерів КП «ПЖЕО» про сплату внесків до Фонду за 2011 рік;
- копії звітів з операцій по банківському рахунку КП «ПЖЕО» за період з грудня 2009 по грудень 2011 років включно;
- копії звітів операцій по банківському рахунку КП «ПЖЕО».
Вказані документи долучені до матеріалів справи.
Як зазначив представник позивача при проведенні перевірки документи щодо виплати заробітної плати (у тому числі розрахункові платіжні відомості по нарахуванню заробітної плати і сплату внесків КП «ПЖЕО» до Фонду за період 2009-2011 років) перевіряючим не витребовувались та не досліджувались. Представник відповідача зазначену обставину не спростував.
Також, в наданому до суду екземплярі Акту відсутні розділ VІ «Підписи осіб, які брали участь в перевірці» та розділ VІІ «Нормативно-правові акти (далі - НПА), на підставі яких складено та яким відповідають питання, передбачені цим Актом перевірки», які є обов'язковими для заповнювання відповідно до вимог зазначених в Переліку.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі вищенаведені обставини, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов Комунального підприємства «Приморське житлово-експлуатаційне об'єднання» задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій Управління Пенсійного фонду в Приморському районі Запорізької області від 11 січня 2012 року №2 та від 11 січня 2012 року №20.
3. Повернути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства «Приморське житлово-експлуатаційне об'єднання» судовий збір у розмірі 215,40 грн. (двісті п'ятнадцять гривень сорок копійок).
Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя (підпис) Ю.П.Бойченко