Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
26 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/8400/2012
Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 10.00
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Грищенко Є.І.
при секретарі Столяренко Г.С.
за участю:
представника позивача Кузєнковій Н.М.
представник відповідача не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» про стягнення заборгованості зі сплати пені у сумі 898,37 грн.,-
Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» про стягнення заборгованості зі сплати пені у сумі 898,37 грн. В обґрунтування позову зазначило, що Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві є некомерційною, самоврядною організацією, яка провадить збір та акумулювання страхових внесків і фінансується за рахунок страхових внесків страхувальників. Відповідачем не виконаний обов'язок щодо своєчасної і повної сплати страхових внесків до ФСС за період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року, у зв'язку із чим на несплачену суму недоїмки нарахована пеня в сумі 898,37 гривень. На підставі ст.ст. 121, 124 Конституції України, ст. 45, 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, розділу VIII п. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» просив стягнути з відповідача заборгованість зі сплати пені у сумі 898,37 грн.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.
Представник відповідача до судового засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду надіслав письмові заперечення, в яких просив в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Свою позицію мотивує тим, що на момент притягнення до відповідальності норм, тобто підстав для відповідальності не існувало, що доводить протиправність (незаконність) Акту та відсутність підстав для стягнення з відповідача незаконно нарахованої пені у розмірі 898, 37 грн. Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд зазначає наступне.
Відокремлений підрозділ «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» Державного підприємства «Макіїввугілля» взятий на облік як платник страхових внесків у Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області з 10 квітня 2001 року (а.с. 21) .
Згідно Акту перевірки № 72 від 22.06.2012 року (а.с. 7), встановлені факти порушення відповідачем сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання у період з 01.04.2011 року по 31.03.2012 року, за що нарахована пеня в сумі 898,37 грн.
Статтею 92 Конституції України встановленою, що виключно законами України визначаються, зокрема, засади цивільно-правової відповідальності; діяння, які є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.
Пунктом 1.1 рішення Конституційного Суду України від 30.05.2001 № 7-рп/2001 «У справі за конституційним зверненням відкритого акціонерного товариства «Всеукраїнський Акціонерний Банк» щодо офіційного тлумачення положень пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України, частин першої, третьої статті 2, частини першої статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про відповідальність юридичних осіб) роз'яснено, що положення пункту 22 частини першої статті 92 Конституції України треба розуміти так, що ним безпосередньо не встановлюються види юридичної відповідальності. За цим положенням виключно законами України визначаються засади цивільно-правової відповідальності, а також діяння, що є злочинами, адміністративними або дисциплінарними правопорушеннями як підстави кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності, та відповідальність за такі діяння. Зазначені питання не можуть бути предметом регулювання підзаконними нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 150 Конституції України до повноважень Конституційного Суду України належить, зокрема, офіційне тлумачення Конституції України та законів України. З питань, передбачених цією статтею, Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.
Згідно з ч.1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Суд вважає, що в задоволені заявлених позовних вимог необхідно відмовити, оскільки частина 2 статті 52 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23 вересня 1999 року №1105-XIV,яка передбачала, що за прострочення сплати страхового внеску до Фонду соціального страхування від нещасних випадків з страхувальника стягується пеня згідно закону з 01.01.2011 року виключена та з огляду набрання чинності Законом №2464, яким не передбачено право Фонду стягнення заборгованості зі страхових внесків, строк сплати яких настав після 01.01.2011 року.
В період, який перевірявся, не існувало закону, який передбачав порядок нарахування та стягнення пені за несплату (несвоєчасну сплату) внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Таким чином, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення пені з відповідача.
Враховуючі викладене, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» про стягнення заборгованості зі сплати пені у сумі 898,37 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 8-11; 17-20; 69-72; 86; 94; 158-164; 167; 254 Кодексу адміністративного судочинства України,
У задоволенні адміністративного позову Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області до Державного підприємства «Макіїввугілля» в особі відокремленого підрозділу «Управління технічного контролю якості вугілля та стандартів» про стягнення заборгованості зі сплати пені у сумі 898,37 грн. - відмовити.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 26 липня 2012 року в присутності представника позивача.
Повний текст постанови складений 31 липня 2012 року.
Дана постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Зазначена постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Грищенко Є.І.