Постанова від 24.07.2012 по справі 2а/0370/2141/12

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2012 року Справа № 2а/0370/2141/12

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Лозовського О.А.,

при секретарі судового засідання Шепталовій А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2012 року №0002231700 та №0002241700,

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся з позовом до Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 19.06.2012 року №0002231700 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 252973,00 грн. за жовтень та листопад 2011 року та №0002241700 про зменшення розміру бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 252973,00 грн. за листопад та грудень 2011 року та нарахування штрафних санкцій у розмірі 197229,75 грн.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вказані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі Акту від 07.06.2012 року №130/17-НОМЕР_11 про результати документальної позапланової виїзної перевірки підприємця ОСОБА_1 з питань правильності визначення суми податку на додану вартість за жовтень, листопад 2011 року та достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад, грудень 2011 року, зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах, у висновку якого вказано на порушення позивачем підпункту 2 пункту 198.3 статті 198 та підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (ПК України), в результаті чого позивач завищив суму податкового кредиту з податку на додану вартість в жовтні, листопаді 2011 року та суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад, грудень 2012 року на 262373,00 грн.

Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями від 19.06.2012 року №0002231700 та №0002241700, вважає, що висновки, зроблені Ковельською МДПІ в акті перевірки є помилковими та суперечать законодавству з огляду на таке.

Зокрема зазначає, що згідно поданої до Ковельської ОДПІ декларації з податку на додану вартість за жовтень, листопад 2011 року, уточненого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та розрахунку бюджетного відшкодування ОСОБА_1 задекларовано суму податкового кредиту з податку на додану вартість у жовтні 2011 року у сумі 214364,00 грн. та у листопаді 2011 року у розмірі 48609,00 грн.

Згідно поданої до Ковельської ОДПІ декларації з податку на додану вартість за листопад, грудень 2011 року, уточненого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок та розрахунку бюджетного відшкодування ОСОБА_1 задекларовано суму податку на додану вартість, яка підлягає зарахуванню у рахунок зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних періодах, у розмірі 214364,00 грн. за листопад 2011 року та у розмірі 48 609,00 грн. за грудень 2011 року.

Разом з тим, вказує, що підставою для висновків, зроблених в акті перевірки є неправильне трактування норм права, пов'язаних з придбанням, державною реєстрацією та використання в господарській діяльності транспортних засобів. Придбання транспортних засобів (спецтехніки) здійснювалося позивачем у межах його господарської діяльності, на підставі укладених контрактів, у ВМД при ввезенні транспортних засобів на митну територію України в повному обсязі проведені розрахунки з державним бюджетом згідно з ВМД при розмитненні транспортних засобів. Використання автомобілів у господарській діяльності позивача підтверджується належними та допустимими доказами: актами приймання в експлуатацію транспортних засобів, шляховими листами на вказані транспортні засоби, заявками на надання транспортних послуг, рахунками, актами виконаних робіт та податковими накладними, які підтверджують виконання послуг з перевезення вантажів, здавання техніки в оренду, витратами на утримання і використання транспорту.

При цьому, державна реєстрація придбаних транспортних засобів проводилася за позивачем як за фізичною особою, а не як суб'єктом господарювання, оскільки Правилами державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року, передбачена державна реєстрація транспортних засобів лише за фізичною або юридичною особою. В зв'язку з наведеним просить визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення від 19.06.2012 року №0002231700 та №0002241700.

Позивач в судове засідання не прибув, 24.02.2012 року на адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відповідач не повідомив суд про причини неприбуття, заперечення на позов не надав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №4500803919280.

Відповідно до частини 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З врахуванням наведеного справу судом розглянуто та вирішено на підставі наявних у ній доказів.

На підставі частини 1 статті 41 КАС України у зв'язку з неявкою осіб, які беруть участь у справі фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю із наступних підстав.

Судом встановлено, що в період з 29.05.2012 року протягом 5 днів Ковельською МДПІ Волинської області ДПС була проведена документальна позапланова виїзна перевірка фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 з питань правильності визначення суми податку на додану вартість за жовтень, листопад 2011 року та достовірність нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість за листопад, грудень 2011 року, зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в наступних звітних (податкових) періодах. За результатами даної перевірки складено акт від 07.06.2012 року №130/17-НОМЕР_11, яким встановлено порушення позивачем підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивач в декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року завищив суму бюджетного відшкодування на суму 214364,00 грн., в декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року завищив суму бюджетного відшкодування на суму 48609,00 грн., а також порушення підпункту 2 пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого фізична особа - підприємець безпідставно включив до складу податкового кредиту в жовтні 2011 року податок на додану вартість в сумі 214634,00 грн., в листопаді 2011 року податок на додану вартість в сумі 48609,00 грн.

Позивач, не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки від 07.06.2012 року №130/17-НОМЕР_11, подав в Ковельську МДПІ Волинської області ДПС заперечення на вказаний акт.

Листом від 19.06.2012 року №3649/10/17-НОМЕР_11 про результати розгляду заперечення до акту перевірки позивача повідомлено, що ним порушено вимоги підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 та підпункту 2 пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, а висновки, викладені в акті перевірки, зроблені податковим органом з урахуванням фактичних обставин та у відповідності до норм діючого законодавства

На підставі акту перевірки Ковельською МДПІ Волинської області ДПС 19.06.2011 року винесені податкові повідомлення-рішення №0002231700, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 252973,00 грн. за жовтень та листопад 2011 року та №0002241700, яким позивачу зменшено розмір бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 252973,00 грн. за листопад та грудень 2011 року та нараховано штрафні санкції у розмірі 197229,75 грн.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) регламентовано статтею 200 Податкового кодексу України.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 статті 200 ПК України, мас від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Проведеною перевіркою встановлено, що згідно вантажно-митної декларації №205060001/2011/006657 від 05.10.2011 року з вартості приидбаного у фірми "A/S TRIMEN TRACTORS" грейдера самохідного з регульованим планувальним відвалом марки «Q&K F 156A», серійний номер НОМЕР_10, колір зелений, б/в, рік випуску 1997, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, придбаного згідно контракту №ТТ-00599

від 23.08.2011 року, сплачено податку на додану вартість 82 101,47 грн.

Крім того, Згідно вантажно-митної декларації №205000021/2011/016583 від 07.10.2011 року з вартості придбаної у фірми «СОМСО Autoleasing GmbH & Co.KG" напівпричепа, низькорамної відкритої платформи з гідравлічно-розчіпним гусаком зі змінною механічною довжиною, марки «NOOTEBOOM», модель EURO 38-02, шассі НОМЕР_3, колір червоний, б/в рік випуску 2009, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, придбаного згідно контракту №011812306 від 19.08.2011 pоку, сплачено податку на додану вартість 132 262,57 грн.

Згідно вантажно-митної декларації №205000021/2011/018861 від 02.11 2011 року з вартості придбаного у фірми "LNV-Trucks" напівпричепа-відкритої низькорамної платформи з механічно змінною довжиною марки "FAYMONVILLE", модель STBN-2A, шассі НОМЕР_5, колір жовтии, б/в, рік виготовлення 1999, державний реєстраційний номер НОМЕР_6 придбаного згідно контракту №147/11 від 12.07.2011 pоку, сплачено податку на додану вартість 13 076, 78 грн.

Згідно вантажно-митної декларації №205000021/2011/020390 від 17.11.2011 року з вартості придбаного у фірми "LNV-Trucks" напівпричепа -відкритої низькорамної платформи з механічно змінною довжиною марки "FAYMONVILLE", модель STBN-2A, шассі НОМЕР_7, колір жовтий, б/в, рік випуску 2001, державний реєстраційний номер НОМЕР_8 придбаного згідно контракту №156/11 від 09.08.2011 pоку, сплачено податку на додану вартість 15 059, 48 грн.

Згідно вантажно-митної декларації №205000021/2011/020379 від 17.11 2011 року з вартості придбаного у фірми «Truck-Center Gunzburg GmbH» напівпричепа тентованого, марки MEUSBURGER, модель MPS 3, шассі НОМЕР_9, колір червоний, б/в, рік випуску 2004, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, придбаного згідно контракту №71-101111 від 03.11.2011 року, сплачено податку на доану вартість 20472,53 грн.

Таким чином, фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 дотримані вимоги чинного законодавства щодо визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню, так як дані, внесені ним у декларацію по ПДВ за жовтень, листопад та грудень 2011 року, в уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку виправленням самостійно виявлених помилок, розрахунки бюджетного відшкодування відображають господарську діяльність і є достовірними, що підтверджується даними, відображеними у ВМД 205060001/2011/006657 від 05.10.2011 року, №205000021/2011/016583 від 07.10.2011 року, №205000021/2011/018861 від 02.11.2011 року, №205000021/2011/020390 від 17.11.2011 року та №205000021/2011/020379 від 17.11.2011 року

Суд не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки про те, що до складу податкового кредиту приватного підприємця можливе включення сум податку на додану вартість по транспортним засобам, зареєстрованим лише на суб'єкта господарювання (а не на приватну особу) за умови використання їх в оподатковуваних операціях з наступних підстав.

Відповідно до пункту 6 Правил державної реєстрації та обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок моделей, причепів, напівпричепів та мотоколясок, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року, передбачено реєстрацію транспортних засобів лише за юридичними або фізичними особами, тому у свідоцтвах про реєстрацію транспортних засобів не може зазначатися як їх власник фізична особа -підприємець. При цьому, неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами - підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів, якщо були дотримані умови його формування, визначені Податковим кодексом України.

Статтею 2 Господарського Кодексу України передбачено, що учасниками відносин у сфері господарювання є суб'єкти господарювання.

Згідно статті 55 ГК України: громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці.

Таким чином, право власності на майно повинно реєструватись за фізичною особою, а не за фізичною особою - підприємцем.

Частиною 1 статті 52 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 128 Господарського Кодексу України встановлено, що громадянин - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, на яке відповідно до Закону може бути звернено стягнення.

Таким чином, до податкового кредиту фізичних осіб - суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку на додану вартість, можливе включення сум податку на додану вартість, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням транспортних засобів (тягачів, причепів, напівпричепів), за умови використання таких транспортних засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності та наявності належним чином документального оформлення та підтвердження відповідних витрат і відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку.

Загальний порядок формування податкового кредиту з податку на додану вартість як для юридичних осіб, так і для фізичних осіб, зареєстрованих платниками ПДВ, регламентується статтею 198 Податкового кодексу України.

При цьому, особливих умов для формування податкового кредиту та визначення дати податкового кредиту для фізичних осіб - суб'єктів господарювання, зареєстрованих платниками податку, вищезазначеним Законом не передбачено.

Разом з цим, включення до податкового кредиту сум податку, нарахованих (сплачених) у зв'язку з придбанням транспортних засобів, можливе за умови використання таких транспортних засобів в оподатковуваних операціях у межах їх господарської діяльності та наявності належним чином документального оформлення та підтвердження відповідних витрат та відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку.

З матеріалів справи вбачається, що використання придбаного транспортного засобу у господарській діяльності підприємцем ОСОБА_1 підтверджується належними та допустимими доказами: договорами найму (оренди) транспортного засобу, актами прийняття-передачі в найм транспортного засобу, які підтверджують здавання техніки в оренду.

З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що транспортні засоби - грейдер самохідний з регульованим планувальним відвалом марки «Q&K F 156A», серійний номер НОМЕР_10, колір зелений, б/в, рік випуску 1997, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, напівпричіп низькорамної відкритої платформи з гідравлічно-розчіпним гусаком зі змінною механічною довжиною, марки «NOOTEBOOM», модель EURO 38-02, шассі НОМЕР_3, колір червоний, б/в рік випуску 2009, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, напівпричіп відкритої низькорамної платформи з механічно змінною довжиною марки "FAYMONVILLE", модель STBN-2A, шассі НОМЕР_5, колір жовтии, б/в, рік виготовлення 1999, державний реєстраційний номер НОМЕР_6, напівпричіп відкритої низькорамної платформи з механічно змінною довжиною марки "FAYMONVILLE", модель STBN-2A, шассі НОМЕР_7, колір жовтий, б/в, рік випуску 2001, державний реєстраційний номер НОМЕР_8, напівпричіп тентованого, марки MEUSBURGER, модель MPS 3, шассі НОМЕР_9, колір червоний, б/в, рік випуску 2004, державний реєстраційний номер НОМЕР_2, які придбані фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 у нерезидентів та ввезені на митну територію України в жовтні - листопаді 2011 року згідно з ВМД 205060001/2011/006657 від 05.10.2011 року, №205000021/2011/016583 від 07.10.2011 року, №205000021/2011/018861 від 02.11.2011 року, №205000021/2011/020390 від 17.11.2011 року та №205000021/2011/020379 від 17.11.2011 року (у всіх документах на придбання транспортного засобу та ВМД зазначено покупцем суб'єкта господарювання), використовується позивачем у його господарській діяльності.

В акті перевірки зазначено, що формування податкового кредиту та бюджетного відшкодування по зазначених господарських операціях не відповідає вимогам підпункту «а» пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, в результаті чого фізичною особою - підприємцем в декларації з податку на додану вартість за листопад 2011 року завищено суму бюджетного відшкодування на 214364,00 грн., в декларації з податку на додану вартість за грудень 2011 року завищив суму бюджетного відшкодування на 48609,00 грн. та підпункту 2 пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого СПД ОСОБА_1 безпідставно включено до складу податкового кредиту в жовтні 2011 року податок на додану вартість в сумі 214364,00 грн., в листопаді 2011 року - в сумі 48609,00 грн.

Судом встановлено, що позивач з 19.09.2003 року зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, що стверджується випискою з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців серії ААА №008930, перебуває на обліку як платник податків у Ковельській МДПІ, є платником податку на додану вартість відповідно до виданого 05.04.2006 року Ковельською МДПІ Свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 53435135. Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 14.02.2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_1 серед іншого здійснює такі види діяльності, як організація перевезення вантажів, діяльність автомобільного вантажного транспорту, оренда будівельної техніки з оператором, оренда будівельних машин та устаткування.

З матеріалів справи вбачається, що господарські операції відображені позивачем у бухгалтерському обліку як придбання основних засобів з присвоєнням інвентаризаційних номерів, що підтверджується інвентарними картками обліку основних засобів № 123, №124, №125, №126 та №127 . Для обліку вводу транспортних засобів, дорожньо - будівельної техніки в експлуатацію позивачем оформлено приймання основних засобів актами приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів на кожний окремий транспортний засіб.

Процедура державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів здійснюється відповідно до вимог Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1388 від 07.09.1998 року (з наступними змінами та доповненнями). Згідно із пунктом 6 цього Порядку транспортні засоби реєструються за юридичними та фізичними особами в реєстраційно-екзаменаційних підрозділах Державтоінспекції; транспортні засоби, що належать фізичним особам -підприємцям, реєструються за ними як за фізичними особами. За такими правилами Ковельським ВРЕР ВДАІ УМВС України у Волинській області зареєстровані за фізичною особою ОСОБА_1 грейдер самохідний з регульованим планувальним відвалом марки «Q&K F 156A», серійний номер НОМЕР_10, колір зелений, б/в, рік випуску 1997, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, напівпричіп низькорамної відкритої платформи з гідравлічно-розчіпним гусаком зі змінною механічною довжиною, марки «NOOTEBOOM», модель EURO 38-02, шассі НОМЕР_3, колір червоний, б/в рік випуску 2009, державний реєстраційний номер НОМЕР_4, напівпричіп відкритої низькорамної платформи з механічно змінною довжиною марки "FAYMONVILLE", модель STBN-2A, шассі НОМЕР_5, колір жовтий, б/в, рік виготовлення 1999, державний реєстраційний номер НОМЕР_6, напівпричіп відкритої низькорамної платформи з механічно змінною довжиною марки "FAYMONVILLE", модель STBN-2A, шассі НОМЕР_7, колір жовтий, б/в, рік випуску 2001, державний реєстраційний номер НОМЕР_8, напівпричіп тентованого, марки MEUSBURGER, модель MPS 3, шассі НОМЕР_9, колір червоний, б/в, рік випуску 2004, державний реєстраційний номер НОМЕР_2.

Таким чином, у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, свідоцтві про реєстрацію машини не може зазначатися як їх власник фізична особа -підприємець, оскільки чинним законодавством чітко передбачено, що за фізичною особою -підприємцем транспортні засоби та машини реєструються як за фізичною особою.

Статтею 51 Цивільного кодексу України встановлено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Отже, неможливість державної реєстрації транспортних засобів за фізичними особами -підприємцями не позбавляє права таких осіб на податковий кредит по операціях з придбання транспортних засобів (машин), якщо були дотримані умови його формування, визначені нормами Податкового кодексу України та не позбавляє права такого платника податків на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість.

Враховуючи встановлені обставини справи, та виходячи зі змісту наведених норм законодавства, суд приходить до висновку, що відповідачем Ковельською МДПІ Волинської області ДПС помилково зроблені висновки про те, що позивач безпідставно включив до складу податкового кредиту в жовтні 2011 року податок на додану вартість в сумі 214634,00 грн., в листопаді 2011 року податок на додану вартість в сумі 48609,00 грн., а також завищив бюджетне відшкодування з податку на додану вартість у листопаді 2011 року на суму 214364,00 грн. та у грудні 2011 року на суму 48609,00 грн.

Зважаючи на те, що суд визнав відсутність факту завищення позивачем бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за листопад та грудень 2011 року, а тому застосування до нього штрафних санкцій є необґрунтованим.

Отже, податкові повідомлення - рішення від 19.06.2012 року №0002231700 про зменшення розміру від'ємного значення з податку на додану вартість в сумі 252973,00 грн. за жовтень та листопад 2011 року та №0002241700 про зменшення розміру бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 252973,00 грн. за листопад та грудень 2011 року та нарахування штрафних санкцій у розмірі 197229,75 грн. є протиправними та підлягають скасуванню.

Відповідно до частини першої статті 94 КАС України, якщо судове рішення увалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Таким чином, з Державного бюджету України на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 4292,00 грн., сплачений згідно платіжного доручення №108229 від 02.07.2012 року .

Керуючись статтями 11, 17, 158, частиною 3 статті 160, статтями 162, 163, 186 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Ковельської об'єднаної державної податкової інспекції від 19.06.2012 року №0002231700 та №0002241700.

Стягнути з Державного бюджету України на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 4292 (чотири тисячі двісті дев'яносто дві) грн. 00 коп. понесених витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 30 липня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий О.А.Лозовський

Попередній документ
25469299
Наступний документ
25469301
Інформація про рішення:
№ рішення: 25469300
№ справи: 2а/0370/2141/12
Дата рішення: 24.07.2012
Дата публікації: 29.08.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Волинський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації податкової політики та за зверненнями податкових органів із деякими видами вимог, зокрема зі спорів щодо:; адміністрування окремих податків, зборів, платежів у тому числі: