Україна ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
17 липня 2012 р. Справа № 2а/0570/7180/2012
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардейської дивізії, 17
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Циганенка А.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 3027,24 грн., -
14 червня 2012 року управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі у Донецькій області (далі «позивач» або «УПФУ») звернулося до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі «відповідач» або «ФОП ОСОБА_1.») про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску за період січень-грудень 2011 року. Правовою підставою стягнення позивач вважає норми Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування». Позивач просив стягнути з ФОП ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного внеску в розмірі 3027,24 грн.
Представник позивача до судового засідання не прибув, надав заяву № 7565/04 від 17.07.2012 про розгляд справи без його участі.
У судове засідання представник позивача не прибув, надав заяву про слухання справи у відсутність представника позивача.
Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив, заяви про відкладення розгляду справи не надавав.
Оскільки сторони в судове засідання не прибули, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, тому справа відповідно до вимог частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розглядається в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 зареєстрований як фізична особа-підприємець Тельманівською районною державною адміністрацією Донецької області 01.04.2009, номер запису про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 2 250 000 0000 000956, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. ФОП ОСОБА_1 є платником єдиного внеску.
27 березня 2012 року відповідачем до управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі у Донецькій області був поданий «Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2011 рік».
В таблиці №2 «Нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне пенсійне страхування фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (єдиний податок, фіксований податок)» відповідач власноручно повідомив, що він є платником єдиного податку і у 2011 році встановлений розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування становить 4010,30 гривень. За даними таблиці №2 єдиний внесок у встановленому розмірі не був сплачений відповідачем в період січень-грудень 2011 року.
Як вбачається з картки особового рахунку, ФОП ОСОБА_1 сплачено 983,06 грн. страхового внеску. Заборгованість, яка не сплачена на момент подачі позову, становить 3027,24 грн. (4010,30 грн. - 983,06 грн.)
3 квітня 2012 року управлінням Пенсійного фонду України в Тельманівському районі у Донецькій області була винесена вимога про сплату боргу № Ф82У (далі - вимога). Згідно вимоги УПФУ вимагав від відповідача сплатити заборгованість зі сплати єдиного внеску в сумі 3027,24 гривень, яка утворилася на 03.04.2012.
18.04.2012 вказана вимога була направлена відповідачу. Відповідачем вимога № Ф82У від 03.04.2012 не оскаржена.
При прийнятті постанови суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.
Позивач, управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі у Донецькій області, є органом виконавчої влади, який у спірних правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010, «Положенням про Пенсійний фонд України», затвердженим Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №384/2011.
Статтею 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються, зокрема, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, і виключно законами України встановлюються, зокрема, система оподаткування, податки і збори.
З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (далі - Закон № 2464), яким введено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та який визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку вказаного внеску, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Пунктом 2.1 «Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, серед основних завдань управління визначено збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення.
Пунктом 2.3 вказаного Положення управлінню надано право, зокрема, стягувати несплачені суми єдиного внеску, страхових внесків та інших платежів з їх платників.
Відповідно до пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464 з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Частиною 2 статті 6 Закону №2464 встановлено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.
Статтею 25 вказаного Закону встановлені заходи впливу та стягнення в разі своєчасно не сплачених сум страхових внесків.
Відповідно до частини 4 вказаної статті Закону №2464 територіальний орган Пенсійного фонду у порядку, за формою і в строки, встановлені Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.
У разі незгоди з розрахунком суми недоїмки платник єдиного внеску узгоджує її з органом Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.
Абзацом 6 частини 4 статті 25 Закону № 2464 визначено, що у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.
У випадках, зазначених в абзаці шостому цієї частини, територіальний орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки. При цьому заходи досудового врегулювання спорів, передбачені законом, не застосовуються.
Суб'єктом владних повноважень на суму недоїмки, яка відображена в картці особового рахунку платника, правомірно виставлено вимогу про сплату боргу.
Виходячи з вимог законодавства несплачені суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування підлягають стягненню з відповідача.
З урахуванням встановлених обставин у справі суд прийшов до висновку, що позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі у Донецькій області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в розмірі 3027,24 грн. підлягають задоволенню.
Питання розподілу судових витрат вирішити у відповідності до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 2, 8-12, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-164, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ІПН НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Тельманівському районі у Донецькій області заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 3027 (три тисячі двадцять сім) гривень 24 копійки.
Постанова набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Циганенко А.І.