вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
18 липня 2012 р. 12:38 Справа №2а-4619/12/0170/21
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі колегії суддів: головуючого судді Євдокімової О.О., суддів Ольшанської Т.С., Аблякимова Е.Е., при секретарі судового засідання Івановій Ю.В. розглянувши за участю позивача - ОСОБА_1 - НОМЕР_1, у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за адміністративним позовом ОСОБА_1
до Міністерства праці та соціальної політики України
про визнання рішення, бездіяльність неправомірними, спонукання до виконання певних дій.
Обставини справи: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Міністерства праці та соціальної політики України (далі відповідач) про визнання рішення, бездіяльність неправомірними та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач безпідставно відмовив у визначенні заробітної плати та видачі довідки про доходи, у зв'язку з чим проявив бездіяльність в прийнятті необхідних мер для виконання вимог позивача та прийняття обґрунтованого рішення.
Заявою від 29.05.2012р. позивач змінив позовні вимоги та просить суд визнати неправомірним рішення про відмову визнання заробітної плати та видачі довідки про доходи; визнати бездіяльність відповідача по встановленню посадових окладів та в прийнятті необхідних мер по виясненню всіх обставин; зобов'язати відповідача звернутись до Міністерства оборони Російської Федерації із запитом про підтвердження наданих позивачем відомостей про грошове забезпечення військовослужбовців, визнати їх правомочність, або через Міністерство соціальної політики АР Крим зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради на підставі наданих документів визначити щомісячний розмір його заробітної плати за період військової служби у м. Севєтська Гавань Хабаровського краю з 1 травня 1974 року по 31 січня 1975 року та в м. Магадан з 1 січня 1978 року по 30 червня 1979 року, та видати довідку за вказані періоди.
У судовому засіданні 18.07.2012р. позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив їх задовольнити, зокрема зазначив, що рішення про відмову визнання заробітної плати та видачі довідки про доходи оформлено Листом відповідача від 13.12.2011р. вих. № 9375/039/161-11.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час, день та місце розгляду справи сповіщений належним чином, 17.07.2012 року відповідача надійшли заперечення на адміністративний позов в яких останній заперечує проти позову, зокрема зазначив, що пенсію позивачу обчислено виходячи із заробітної плати за період військової служби з 01.02.1975 по 31.01.1980 та з 01.07.2000 по 30.11.2006р на підставі архівних довідок Тихоокеанського та Чорноморського флотів Російської Федерації від 2010 та 2011 років. Також відповідач зазначив, що у позивача є заробітна плата за 60 календарних місяців страхового стажу (з 1979-1985р.р.) підряд до 1 липня 2000 року, підстав для видачі йому довідки про заробітну плату не має. Відповідач вказує на те, що Головному управлінню ПФУ в АР Крим дано доручення щодо надання допомоги позивачу в отриманні довідки про заробітну плату за період його роботи (служби) з 1974-1975 та з 1978-1979 роки.
Розглянувши матеріали справи, надані сторонами докази, заслухавши пояснення позивача, суд -
Заявою від 08.11.2011р. позивач звернувся до відповідача із проханням роз'яснити: чому Управлінням праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради проігнорований та не прийнятий до виконання документ, що підтверджує розміри посадових окладів та виданий у визначеному порядку; правомірно лі рішення Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради про відмову у видачі довідки про доходи, і видача яких покладена на місцевий орган з питань праці та соціального захисту населення. Також, у зазначеній заяві позивач просив відповідача звернутися до Департаменту соціальних гарантій Міністерства оборони РФ про підтвердження відомостей про діючі норми грошового забезпечення військовослужбовців за період проходження військової служби у м. Севєтська Гавань Хабаровського краю з травня 1974 року по січень 1975 року та в м. Магадан з січня 1978 року по червень 1979 року (а.с.32-33).
Листом від 13.12.2011р. вих. № 9375/039/161-11 позивачу надана відповідь на вищезазначене звернення, яка отримана позивачем, що не оскаржувалось під час розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіряючи правомірність та правове обґрунтування дій відповідача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Законом, що регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об'єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів, що забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення є Закон України «Про звернення громадян».
У ст. 1 зазначеного Закону визначено, що Громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності (ст. 3 Закону).
Зі змісту статей 14, 15 Закону вбачається, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду, а також зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Статтею 20 Закону визначені терміни розгляду звернень громадян. Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Матеріали справи свідчать про те, що звернення позивача від 08.11.2011р. отримано відповідачем та розглянуто, про що свідчить Лист від 13.12.2011р. вих. № 9375/039/161-11.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Лист відповідача від 13.12.2011р. вих. № 9375/039/161-11 не є рішенням суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України.
Але суд звертає увагу на те, що зазначеним Листом відповідач не в повному обсязі відповів позивачу на прохання, що викладені у вищезазначеному зверненні останнього не роз'яснено правомірно лі Управлінням праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради проігнорований та не прийнятий до виконання документ, що підтверджує розміри посадових окладів та виданий у визначеному порядку; правомірно лі рішення Управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради про відмову у видачі довідки про доходи, і видача яких покладена на місцевий орган з питань праці та соціального захисту населення.
Разом з тим, відповідач не зазначив в цьому Листі щодо необхідності звернення до Департаменту соціальних гарантій Міністерства оборони РФ про підтвердження відомостей про діючих нормах грошового забезпечення військовослужбовців за період проходження військової служби у м. Севєтська Гавань Хабаровського краю з травня 1974 року по січень 1975 року та в м. Магадан з січня 1978 року по червень 1979 року.
Посилання відповідача на те, що Головному управлінню ПФУ в АР Крим дано доручення щодо надання допомоги позивачу в отриманні довідки про заробітну плату за період його роботи (служби) з 1974-1975 та з 1978-1979 роки, суд вважає безпідставним та неспроможним, оскільки такий Лист направлений ГУ ПФУ в АР Крим лише 10.07.2012р. вих. № 812/0/039/98-12 та він не стосується звернення саме до Міністерства оборони РФ щодо підтвердження відомостей про діючих нормах грошового забезпечення військовослужбовців за період проходження військової служби у м. Севєтська Гавань Хабаровського краю з травня 1974 року по січень 1975 року та в м. Магадан з січня 1978 року по червень 1979 року.
Таким чином, суд вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не розгляду в повному обсязі заяви позивача від 08.11.2011р. (вх. № А-25363/01 від 15.11.2011р.) та вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 08.11.2011р. (вх. № А-25363/01 від 15.11.2011р.) та надати відповідь.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади (суб'єкта владних повноважень), який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем не надані суду докази щодо належного розгляду заяви позивача від 08.11.2011р. в повному обсязі.
Згідно вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 08.11.2011р. (вх. № А-25363/01 від 15.11.2011р.) та надати відповідь, позовні вимоги щодо зобов'язання відповідача звернутись до Міністерства оборони Російської Федерації із запитом про підтвердження наданих позивачем відомостей про грошове забезпечення військовослужбовців, визнати їх правомочність, або через Міністерство соціальної політики АР Крим зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Євпаторійської міської ради на підставі наданих документів визначити щомісячний розмір його заробітної плати за період військової служби у м. Севєтська Гавань Хабаровського краю з 1 травня 1974 року по 31 січня 1975 року та в м. Магадан з 1 січня 1978 року по 30 червня 1979 року, та видати довідку за вказані періоди не підлягають задоволенню, у зв'язку з тим, що це питання викладене позивачем у заяві від 08.11.2011р., яку належним чином відповідачем не роглянуто.
Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України (частина 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України).
Враховуючи вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази у їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем достатніх доказів обґрунтованості позовних вимог, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.
Таким чином, на користь позивача з Державного бюджету України підлягають витрати зі сплати судового збору в розмірі 16,09 грн.
В судовому засіданні 18.07.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У повному обсязі постанову складено та підписано 23.07.2012 року.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 69-71, ст.ст. 94, 98, 158-159, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Міністерства праці та соціальної політики України щодо не розгляду в повному обсязі заяви ОСОБА_1 від 08.11.2011р. (вх. № А-25363/01 від 15.11.2011р.)
Зобов'язати Міністерство праці та соціальної політики України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 08.11.2011р. (вх. № А-25363/01 від 15.11.2011р.) та надати відповідь.
В задоволенні іншій частині позову - відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 16,09 грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Головуючий суддя Євдокімова О.О.
судді Ольшанська Т.С.
Аблякимов Е.Е.
Суддя Євдокімова О.О.