вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
26 липня 2012 р. Справа №2а-2853/11/0170/15
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., за участю секретаря судового засідання Кисельової А.Є., представників сторін :
від позивача - не з'явився,
від відповідача - не з'явився,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі»
до Державної податкової інспекції у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Суть спору: Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» (далі позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування прийнятих ДПІ в м. Керчі АР Крим податкових повідомлень - рішень №0003161502/0 від 11.11.2010 р., №0003161502/1 від 10.12.2010 р. та №0003161502/2 від 19.01.2011 р. про застосування до Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» штрафних санкцій в сумі 148250,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що податковим органом було безпідставно змінено призначення платежу, яке визначене у платіжних документах, чим порушені вимоги діючого на той час законодавства, в наслідок чого штучно змінено дату (створено затримку) сплати позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з чим, у подальшому були нараховані штрафні санкції.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.03.2011 року було відкрито провадження в адміністративний справі, закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.05.2011 року у справі призначена експертиза, зупинено провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.09.2011 року провадження у справі поновлено.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.10.2011 року у справі призначена експертиза, зупинено провадження у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 21.06.2012 року провадження у справі поновлено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.07.2012 року здійснена заміна відповідача на правонаступника - Державну податкову інспекцію у м. Керчі АР Крим Державної податкової служби.
Позивач у судове засідання, призначене на 26.07.2012 р., явку представника не забезпечив, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача та підтримання позовних вимог.
Відповідач у судове засідання, призначене на 26.07.2012 р., явку представника не забезпечив, від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутністю представника відповідача.
Під час розгляду справи представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених в письмових запереченнях, зазначивши, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті з дотриманням вимог податкового законодавства. Представник відповідача підкреслив, що відповідно до приписів Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зараховують кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
В обґрунтування правової позиції представник відповідача надав письмові заперечення на адміністративний позов та заперечення на висновок експертизи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, вислухавши представників сторін, суд
Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» зареєстровано Виконавчим комітетом Керченської міської ради АР Крим як юридична особа (ЄДРПОУ 19195199), що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію серії АОО №641891, та є платником податків та зборів, в тому числі податку на додану вартість.
Посадовими особами відповідача з 02.11.2010 р. по 03.11.2010 р. була проведена невиїзна документальна перевірка з питання своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість Кримського республіканського підприємства «Виробничого підприємства водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» за грудень 2008 р.
За результатами перевірки був складений акт від 03.11.2010 р. №1551/15-2/19195199, за висновками якого встановлено, що Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» несвоєчасно здійснювало сплату узгоджених податкових зобов'язань з ПДВ за грудень 2008 р. на суму 296500,00 грн., у зв'язку з чим до нього повинні бути застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 148250,00 грн. (296500,00х50%) на підставі п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17. Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
На підставі акту перевірки податковим органом 11.11.2010 р. прийнято податкове повідомлення-рішення №0003161502/0 щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 148250,00 грн. за порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість.
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням №0003161502/0 від 11.11.2010 р. Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» оскаржило вказане рішення до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим в порядку апеляційного узгодження за п.5.2. ст.5. Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
За результатами розгляду скарги податковим органом прийнято рішення, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0003161502/0 від 11.11.2010 р., а скаргу позивача - без задоволення. Крім того, за результатом розгляду скарги Державною податковою інспекцією в м. Керчі АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення №0003161502/1 від 10.12.2010 р. щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 148250,00 грн. за порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ.
Не погодившись з податковим повідомленням-рішенням №0003161502/1 від 10.12.2010 р. Кримське республіканське підприємство «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» оскаржило вказане рішення до Державної податкової адміністрації в АР Крим в порядку апеляційного узгодження за п.5.2. ст.5. Закону України від 21.12.2000 р. №2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За результатом розгляду скарги позивача Державною податкової адміністрацією в АР Крим прийнято рішення від 14.01.2001 р. вих. № 74/10/25-023, яким залишено без змін податкове повідомлення-рішення №0003161502/1 від 10.12.2010 р., а скаргу позивача - без задоволення
За результатами оскарження податкового повідомлення-рішення №0003161502/1 від 10.12.2010 р. Державною податкової інспекцією в м. Керчі АР Крим прийнято податкове повідомлення-рішення №0003161502/2 від 19.01.2011 р. щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 148 250,00 грн. за порушення термінів сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ.
Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду.
Перевіряючи обґрунтованість нарахування податкового зобов'язання з податку на додану вартість за спірними податковими повідомленнями-рішеннями, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно.
Тому, вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, суд зобов'язаний перевірити, чи є правомірними дії відповідача у зв'язку прийняттям такого повідомлення - рішення, яким позивачеві визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість.
Суд зазначає, що порядок та строки надання податкової звітності, сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2008 року були врегульовані Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", Законом України "Про систему оподаткування", Законом України «Про податок на додану вартість», у зв'язку з чим, суд вважає за необхідним керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Згідно зі статтею 4 Закону України "Про систему оподаткування", платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні особи, на яких відповідно до Законів України покладений обов'язок сплачувати податки і збори.
Таким чином, позивач який є платником податків і зборів, зобов'язаний у строки, встановлені чинним законодавством, подавати до податкових органів податкову звітність та своєчасно сплачувати самостійно визначені податкові зобов'язання.
Пунктом 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку вказує у податковій декларації. Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації (п.5.1. ст. 5 Закону).
Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України " Про податок на додану вартість " №168/97-ВР від 03.04.1997 р. податковим періодом є один календарний місяць. Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
Позивачем в порядку податкової звітності до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим була надана декларація з податку на додану вартість за грудень 2008 року від 19.01.2009 р. №48828, відповідно до якої платником податків визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за звітний період грудня 2008 року у сумі 296500 грн.
Відповідно до абз. 1 пп. 5.3.1. п. 5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Статтею 9 Закону України "Про систему оподаткування" встановлено, що платники податків зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Відповідно до пункту 10.2 статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 р. платники податку, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.
Таким чином, граничний строк сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2008 року встановлений до 30.01.2009 року.
Судом встановлено, що податкове зобов'язання з ПДВ в сумі 296 500,00 грн., узгоджене КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» шляхом подання податкової декларації за грудень 2008 р. фактично сплачено позивачем за період з 12.01.09 р. по 17.02.09 р. в грошовій безготівковій формі в сумі 140000,00 грн., що підтверджується належними платіжними дорученнями та виписками банку, а саме: платіжним дорученням №12 від 12.01.2009 р. на суму 100000 грн., призначення платежу «ПДВ за грудень 2008 р.», №98 від 05.02.2009 р. на суму 20000 грн., призначення платежу «ПДВ за грудень 2008 р.», №115 від 10.02.2009 р. на суму 10000 грн., призначення платежу «ПДВ за грудень 2008 р.», № 137 від 17.02.2009 р. на суму 10000 грн., призначення платежу «ПДВ за грудень 2008 р.».
Таким чином, судом встановлено, що фактична сплата податкового зобов'язання за грудень 2008 року була здійснена КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» лише частково в сумі 140 000,00 грн., у т.ч.: 100000,00 грн. - 12.01.09 р. - у межах встановленого строку (до 30.01.09 р.); 40 000,00 грн. - 5-17.02.09 р. - з простроченням 6-18 днів (тобто до 30 днів).
Згідно даних облікової картки платника КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» за січень-лютий 2009 р. Державна податкова інспекція в м. Керчі АР Крим не розподіляла платежі в сумі 140 000,00 грн. на погашення пені.
При визначенні несплаченої суми податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2008 р. встановлено, що станом на 03.11.2010 р. (дата складання акту) не погашеними є узгоджені податкові зобов'язання КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» з податку на додану вартість за грудень 2008 р. (податковий борг) в сумі 156500,00 грн.
Зазначені обставини підтверджуються матеріалами справи та висновком №265/11 судово-економічного експерта по адміністративній справі № 2а-2853/11/0170/15 від 14.06.2012 р.
Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги або заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 70 КАС України передбачено, що докази повинні відповідати ознакам належності та допустимості.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору (ч.4 ст. 70 КАС України).
Відповідач наполягав на тому, що кошти, сплачені позивачем відповідно до платіжних доручень № 12 від 12.01.2009 р. на суму 100000 грн., призначення платежу «ПДВ за грудень 2008 р.», №98 від05.02.2009 р. на суму 20000 грн., призначення платежу «ПДВ за грудень 2008 р.», №115 від 10.02.2009 р. на суму 10000 грн., призначення платежу «ПДВ за грудень 2008 р.», № 137 від 17.02.2009 р. на суму 10000 грн., призначення платежу «ПДВ за грудень 2008 р.», були перераховані в рахунок погашення попередньої заборгованості позивача в порядку календарної черговості, що є правомірним відповідно до Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р..
У зв'язку з чим, дати сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2008 року були визначені податковим органом з урахуванням погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення, що відображено в додатку до акту перевірки, а саме, відповідно до платіжних доручень №986 від 27.05.2010 р.; №1020 від 02.06.2010 р.; №1051 від 08.06.2010 р.; №1259 від 17.06.2010 р.; №1262 від 17.06.2010 р.; №154/597 від 22.06.2010 р.; №1281 від 23.06.2010 р.; №1343 від 02.07.2010 р.; №154/619 від 05.07.2010 р.; №2234 від 30.08.2010 р.
Суд не погоджується з таким твердженням відповідача з наступних підстав.
Згідно з п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р., який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.
Проте порядок такого стягнення в Законі не визначений, та не зазначено про те, що вказана заборгованість може погашатися за рахунок інших платежів платника податків.
Разом з тим, аналіз норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. та Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.2005 № 276, свідчить, що контроль за справлянням податкових зобов'язань, що здійснюється органами державної податкової служби України, не передбачає прав податкового органу змінювати призначення платежу, визначеного платником податку у платіжних документах, та направляти ці суми на погашення податкового боргу попередніх податкових періодів при веденні оперативного обліку платежів до бюджету.
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 05.04.2001 р. №2346-III кошти існують у готівковій формі (формі грошових знаків) або у безготівковій формі (формі записів на рахунках у банках).
Згідно ст. 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" 05.04.2001 р. №2346-III банк виконує доручення клієнта у точній відповідності з інформацією, що міститься в розрахунковому документі.
Частиною 1 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на свій власний розсуд. Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, що встановлено ст. 391 ЦК України. Відповідно до ст. ст. 22, 41 Конституції України захист права власності гарантується державою. Кожен має право володіти, користуватись та розпоряджуватися своєю власністю. Відповідно до ч. 3 ст. 47 Господарського кодексу України держава гарантує недоторканість майна і забезпечує захист майнових прав.
Згідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Таким чином, сплата позивачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2008 року частково підтверджується первинними документами, у яких чітко вказані дата проведення розрахунку, сума та призначення платежу.
Ці документи суд приймає у якості належних доказів здійснення позивачем розрахунків по сплаті податкових зобов'язань, які крім іншого, підтверджують своєчасність здійснення таких розрахунків відповідно до вимог Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р..
При цьому суд зазначає, що матеріали справи свідчать про те, що відповідачем взагалі не надана оцінка вказаним вище первинним документам під час проведення перевірки.
Суд підкреслює, що Закон України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. не пов'язує факт сплати податку з внесенням відомостей про це до автоматизованої системи податкового органу.
Разом з тим, при визначенні факту та дати сплати КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2008 р. податковий орган здійснював розподіл платежів, отриманих від КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» в погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, без врахування реквізиту «призначення платежу».
Так, відповідно до акту перевірки від 03.11.2010 р. №1551/15-2/19195199 податковим органом встановлені факти несвоєчасного погашення КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 296500,00 грн., узгоджених шляхом подання податкової декларації за грудень 2008 р.
За даними відповідача прострочення в погашенні податку на додану вартість за грудень 2008 р. складає більше 90 днів, що є підставою для застосування до платника (КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі») штрафних (фінансових) санкцій за п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р.у розмірі 50% від несвоєчасно погашеної суми податкового боргу.
Сума штрафної (фінансової) санкції, що застосована податковим органом за вказане порушення, складає 148250,00 грн. = 296 500,00х50% (розрахунок, наведений у додатку до акту).
В акті перевірки вказано, що до платежів, які несвоєчасно сплачені КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» у рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 296500,00 грн., узгоджених за грудень 2008 р., Державна податкова інспекція в. м. Керчі АР Крим віднесла суми оплат за наступними платіжними дорученнями:
- 11 151,88 грн. сплачено за платіжним дорученням №986 від 27.05.2010 р.;
- 16 591,61 грн. сплачено за платіжним дорученням №1020 від 02.06.2010 р.;
- 16 580,23 грн. сплачено за платіжним дорученням №1051 від 08.06.2010 р.;
- 12 417,67 грн. сплачено за платіжним дорученням №1259 від 17.06.2010 р.;
- 16 568,68 грн. сплачено за платіжним дорученням №1262 від 17.06.2010 р.;
- 2 613,85 грн. сплачено за платіжним дорученням №154/597 від 22.06.2010 р.;
- 16 546,15 грн. сплачено за платіжним дорученням №1281 від 23.06.2010 р.;
- 8 310,18 грн. сплачено за платіжним дорученням №1343 від 02.07.2010 р.;
- 3 510,05 грн. сплачено за платіжним дорученням №154/619 від 05.07.2010 р.;
- 148 188,10 грн. сплачено за платіжним дорученням №1687 від 28.07.2010 р.;
- 44 021,60 грн. сплачено за платіжним дорученням №2234 від 30.08.2010 р.
При дослідженні наведених платіжних доручень, виписок банку та картки особистого рахунку платника податку на додану вартість - позивача у справі, встановлено, що зарахування вказаних платежів в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 296500,00 грн., узгоджених шляхом подання податкової декларації за грудень 2008 р., здійснювалось податковим органом без врахування реквізиту «призначення платежу».
При аналізі реквізиту «призначення платежу» наведених вище платіжних документів встановлено, що жоден з них не був спрямований на погашення податкових зобов'язань за грудень 2008 р.
Так, платежі в сумі 290376,10 грн. спрямовані на погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за квітень-липень 2010 р., а платежі в сумі 6123,90 грн. отримані Державною податкової інспекцією в м. Керчі АР Крим в результаті реалізації активів платника в рахунок погашення податкового боргу (дані картки обліку платника податку на додану вартість) та повинні зараховуватись в погашення податкового боргу в календарній черговості його виникнення (п.7.7. ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р.) - на погашення податкового боргу, що виник до 01.07.2008 р.
Зазначені обставини встановлені висновком №265/11 судово-економічного експерта по адміністративній справі №2а-2853/11/0170/15 та підтверджуються матеріалами справи.
Суд зауважує, що обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку (ч. 3 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування"). Податок, збір (обов'язковий платіж) вважається зарахованим в дохід державного бюджету лише з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету (ч. 5 ст. 50 Бюджетного кодексу України). Відповідно зазначена норма не встановлює право чи обов'язок саме контролюючого органу якимось чином змінювати податкові зобов'язання, в рахунок сплати яких платник податків самостійно спрямував власні кошти.
Таким чином, суд дійшов висновку, що змінюючи призначення платежу, визначеного позивачем у платіжних дорученнях на сплату узгодженої суми податкових зобов'язань, відповідачем штучно змінено дату (створено затримку) сплати позивачем податкових зобов'язань з податку на додану вартість.
А відтак, факти, які наведені ДПІ в обґрунтування порушень за актом перевірки від 03.11.2010 р. №1551/15-2/19195199, не підтверджуються документами бухгалтерського та податкового обліку та звітності КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» у повному обсязі.
Зазначені обставини підтверджується висновком №265/11 судово-економічного експерта по адміністративній справі №2а-2853/11/0170/15. Суд погоджується з висновком експерта, оскільки він підтверджується матеріалами справи та встановленими судом обставинами.
Суд зауважує, що не врахування податковим органом реквізиту «призначення платежу» платіжних доручень КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» при розрахунку штрафних (фінансових) санкцій за п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. привело до не вірного визначення дат и сум погашення податкових зобов'язань, розміру (%) і суми штрафних (фінансових) санкцій.
Як було зазначено вище, фактична сплата податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2008 року у сумі 296500 грн. була здійснена КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» лише частково в сумі 140000,00 грн., у т.ч. - 100000,00 грн. - 12.01.09 р. - у межах встановленого строку (до 30.01.09 р.), 40000,00 грн. - 5-17.02.09 р. - з простроченням 6-18 днів (тобто до 30 днів).
Станом на 03.11.2010 р. (дата складання акту) не погашеними є узгоджені податкові зобов'язання КРП «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» з податку на додану вартість за грудень 2008 р. (податковий борг) в сумі 156500,00 грн.
Таким чином, щодо податкових зобов'язань в сумі 100000,00 грн., сплачених у межах встановленого Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. строку, - відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій за п.п.17.1.7. п.17.1 ст.17. цього Закону.
Щодо податкових зобов'язань в сумі 40000,00 грн., сплачених з порушенням встановленого Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р. строку на 6-18 днів, - є підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій за п.п.17.1.7. п.17.1 ст.17. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у розмірі 10% від суми погашеного податкового боргу - прострочення до 30 днів, сума штрафних санкцій повинна складати 4000,00 грн.
Між цім, суд звертає увагу відповідача, що згідно акту перевірки та відповідно до спірних податкових повідомлень рішень податковим органом була застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 50%, при цьому визначені інші суми та дати сплати податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2008 р., тобто визначена інша база для нарахування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених п.п.17.1.7. п.17.1 ст.17. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р.
Розмір штрафних санкції, які накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства, та порядок їх застосування визначені у ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 р.
Відповідно до п. 17.1.7 ст. 17 вказаного Закону у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим законом, він зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів - у розмірі 10% погашеної суми податкового боргу,
при затримці від 31до 90 календарних днів - у розмірі 20 % погашеної суми податкового боргу;
при затримці більш 90 календарних днів - у розмірі 50% погашеної суми податкового боргу.
Таким чином, судом встановлено, що податковим органом невірно застосовані норми п.п. 17.1.7. п. 17.1. ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року та невірно визначена штрафна санкція, яка підлягає застосуванню, та, відповідно, сума штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість за грудень 2008 р.
Суд зауважує, що визначення штрафної (фінансової) санкції, яка підлягає застосуванню за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у даному випадку, приведе до зміни бази для нарахування таких санкцій - зміни суми та дати погашення податкового боргу та, відповідно, приведе до зміни розміру (%) і суми штрафних (фінансових) санкцій.
Разом з тим, суд зазначає, що визначення та нарахування податкових зобов'язань з штрафних санкцій відноситься до виключної компетенції податкового органу, а відтак, у суду відсутні повноваження щодо самостійного визначення штрафної санкції, яка підлягає застосуванню у разі несвоєчасної сплати податкового зобов'язання.
Щодо можливості застосування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2008 р. у сумі 156500,00 грн., які станом на 03.11.2010 р. (дата складання акту) є не погашеними, то суд зазначає, що штрафні (фінансові) санкції за п.п.17.1.7. п.17.1. ст.17. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000р. не можуть бути визначені (нараховані) до моменту їх погашення у зв'язку з відсутністю бази для нарахування таких санкцій - погашеного податкового боргу.
Аналогічної думки додержується ДПАУ у Наказі №348 та ВАСУ в Ухвалі від 17.05.2011 р. по справі №2-10/303-2007А, Ухвалі від 23.02.2012 р. по справі №2-5/1713-2006А, Ухвалі від 15.12.2011 р. по справі №2-19/487.1-2007А.
А відтак, враховуючи встановлені судом обставини та наведені норми діючого законодавства, суд дійшов висновку, що штрафна санкція, вказана в спірних податкових повідомленнях-рішеннях, до позивача застосована неправомірно.
Суд вважає, що жодна норма податкового законодавства, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, не наділяла органи державної податкової служби правом розпоряджатися коштами платника податків всупереч його волі, вираженій у призначеннях платежів на платіжних дорученнях, на свій власний розсуд.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача повноважень змінювати призначення платежу, визначене платником податків в платіжних документах та зараховувати платежі, які визначенні платником податку в рахунок погашення податкових зобов'язань за інші податкові періоди, зокрема, за квітень - липень 2010 року в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2008 року. Крім того, неправомірним є зарахування 6123,90 грн., отриманих податковим органом в результаті реалізації активів платника в рахунок погашення податкового боргу (дані картки обліку платника податку на додану вартість) в рахунок погашення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за грудень 2008 р., оскільки відповідно до п.7.7. ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р останні повинні зараховуватись в погашення податкового боргу в календарній черговості його виникнення - на погашення податкового боргу, що виник до 01.07.2008 р.
Відповідно до ст. 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не надав суду доказів визначеної законом компетенції самостійно визначати цільове призначення платежу та зарахування коштів платника на свій розсуд.
Враховуючи наведені норми діючого законодавства та встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що податкові повідомлення - рішення №0003161502/0 від 11.11.2010 р., №0003161502/1 від 10.12.2010 р. та №0003161502/2 від 19.01.2011 р. прийняті відповідачем з порушенням основних принципів адміністративної процедури, встановлених ст. 2 КАС України, у зв'язку з чим, адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі.
Під час прийняття постанови суд, зокрема, вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати (стаття 161 КАС України).
Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа) (частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до підпункту 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) Державна казначейська служба України відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.
Водночас пунктом 19 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ встановлено, що безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів і їх перерахування на рахунок, зазначений у виконавчому документі про стягнення надходжень бюджету та/або заяві про виконання рішення про стягнення надходжень бюджету, здійснюються органами Казначейства з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховані, шляхом оформлення розрахункових документів.
З огляду на викладене та з урахуванням принципу пріоритетності законів над підзаконними актами суд вважає необхідним стягнути судові витрати із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.
У судовому засіданні, яке відбулось 26.07.2012 року, оголошено вступну та резолютивну части постанови.
Відповідно до вимог ст. 163 КАС України постанову оформлено та підписано 30.07.2012 року.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим №0003161502/0 від 11.11.2010 р., №0003161502/1 від 10.12.2010 р. та №0003161502/2 від 19.01.2011 р.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» судовій збір у сумі 3,40 грн. шляхом їх безспірного списання із рахунка суб'єкта владних повноважень - відповідача.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання уразі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Тоскіна Г.Л.