вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
09 липня 2012 р. 16:49 Справа №2а-2785/12/0170/21
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Говорун М.Ф., розглянувши за участю представника прокуратури Аледінова Н.Е. - посвідчення № 12031, третьої особи (ОСОБА_2.) - ОСОБА_2 НОМЕР_1, представника відповідача - Трушкова Є.І. - посвідчення № 192, дов. № 24/01-55/1687 від 02.03.2011р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Заступника прокурора м. Сімферополя
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2
до Сімферопольської міської ради АР Крим
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4, ОСОБА_5, Управління земельних ресурсів Сімферопольської міської ради АР Крим
про скасування пункту рішення.
Обставини справи: Заступник прокурора м. Сімферополь (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом, в якому просив скасувати п. 6.8. рішення 49 сесії Сімферопольської міської ради (далі відповідач) 5 скликання № 820 від 23.07.2009р. про надання громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,0240 га по АДРЕСА_1 з будівництвом пристрою під офісні приміщення.
Позовні вимоги мотивовані тим, що п. 6.8 зазначеного рішення Сімферопольської міської ради "Про надання громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,0240 га по АДРЕСА_1 з будівництвом пристрою під офісні приміщення", прийнятий з порушенням вимог чинного законодавства України, а саме без проведення земельних торгів (аукціону). Також позивач зазначає, що третя особа - ОСОБА_4 не оформивши у встановленому законом порядку правовстановлюючі документи на земельну ділянку самовільно зайняв земельну ділянку та здійснив самочинне будівництво окремої трьохповерхової будівлі, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в АР Крим від 14.09.2009р.
Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим у справі №2а-3905/10/16/0170 від 02.09.2010р. позовні вимоги Заступника прокурора м. Сімферополя задоволено, скасований п. 6.8 рішення 49 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради від 23.07.09 року № 820 "Про надання громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,0240 га по АДРЕСА_1 для реконструювання квартири №1 з будівництвом пристрою під офісні приміщення"..
Постановою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011р. постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.09.2010р. скасоване, прийнято нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.02.2012р. постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.09.2010р. та Постанову Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 29.03.2011р. скасовано, а адміністративну справу направлено на новий розгляд до Окружного адміністративного суду АР Крим.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.03.2012р. адміністративну справу № 2а-2785/12/0170/21 прийнято до провадження суддею Окружного адміністративного суду АР Крим Євдокімовою О.О. та призначене до розгляду у судовому засіданні.
Під час розгляду справи представник позивача наполягав на незаконності п. 6.8. рішення відповідача № 820 від 23.07.2009р. та просив суд задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача проти позову заперечував, позиція відповідача викладена у письмових запереченнях на позов, які залучені до матеріалів справи, зокрема зазначив, що оскаржуваний пункт рішення № 820 від 23.07.2009р. є підготовчим етапом для проведення земельних торгів, земельна ділянка третім особам - ОСОБА_4, ОСОБА_5 не надана, проект відведення земельної ділянки не затверджений, у зв'язку з чим, на стадії надання згоди на складання проекту відведення земельної ділянки права позивача не порушені.
Третя особа - ОСОБА_2 підтримав заявлені позовні вимоги прокурора з підстав, викладених у позові та неодноразово ним були надані письмові пояснення про його позицію.
У судове засідання треті особи - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, явку своїх представників не забезпечили, про час, день та місце розгляду справи сповіщені належним чином - судовими повістками.
Третя особа - Управління земельних ресурсів Сімферопольської міської ради АР Крим у судове засідання явку свого представника не забезпечила, під час розгляду справи надані письмові пояснення, які залучені до матеріалів справи, в яких третя особа проти позову заперечує з підстав, що викладені в запереченні відповідача.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представника позивача, відповідача, третьої особи, суд -
23.07.2009р. відповідач на 49 сесії Сімферопольської міської ради 5 скликання прийняв рішення № 820, в якому згідно з п. 6.8 надано громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дозвіл на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,0240 га по АДРЕСА_1 з будівництвом пристрою під офісні приміщення.
Заступником прокурора м. Сімферополя 23.09.2009 р. винесений протест №344 вих./03 на п. 6.8 рішення 49 сесії 5 скликання відповідача № 820, згідно з яким третім особам надано дозвіл на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,0240 га по АДРЕСА_1 з будівництвом пристрою під офісні приміщення. У вказаному протесті заступник прокурора м. Сімферополя вимагав скасувати значений пункт рішення з причин того, що вирішення питання про надання дозвілу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки здійснювалось без проведення аукціону, в порушення містобудівної документації.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, перевіряючи правомірність та правове обґрунтування позовних вимог та відповідність законодавству п. 6.8 рішення відповідача № 820 від 23.07.2009р., суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
На органи прокуратури відповідно до п.5 ст.121 Конституції України покладено функцію нагляду за додержанням прав і свобод людини і громадянина, додержанням законів з цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами.
Згідно зі ст. 123 Конституції України організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.
Так, статтею 21 Закону України "Про прокуратуру" встановлено, що протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним.
Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.
Порядок регулювання земельних відносин встановлений у Земельному кодексі України (далі ЗК України).
Серед передбачених ст. 12 ЗК України повноважень сільських, селищних, міських рад в галузі земельних відносин є передача земельних ділянок комунальній власності у власність громадянам та юридичним особам, надання їх у користування відповідно до вимог цього кодексу.
Статтею 140 Конституції України визначає, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади -мешканців села, селища, міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в рамках Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальною громадою у порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради і їх органи.
Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ст. 144 Конституції України).
Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Порядок обрання органів місцевого самоврядування, їх функціонування та повноваження передбачено в Законі України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, які представляють відповідні територіальні громади і здійснюють від їх імені та у їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, іншими законами (ст. 10 Закону).
Стаття 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" встановлює, що сільські, селищні, міські, районні в місті, районні, обласні ради проводять свою роботу сесійно. Рада в межах своїх повноважень приймає нормативні й інші акти у формі рішень, що доводяться до відома населення. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ст. 59 Закону). Згідно зі ст. 73 Закону акти ради, прийняті в межах її повноважень, є обов'язковими для виконання.
Прокурор м.Сімферополя, діючи відповідно до вимог Закону України "Про прокуратуру", після відхилення відповідачем протесту або його не розгляду, має право звернутись до суду з позовом про скасування акту, на який такий протест виносився.
За таких обставин суд вважає, що підставою звернення до суду з позовом про скасування рішення відповідача є його невідповідність чинному законодавству саме з тих причин, які визначені у протесті.
Підставою для винесення протесту було непроведення аукціону відповідачем та самовільне заняття земельної ділянки і проведення самочинного будівництва третіми особами - ОСОБА_4 та ОСОБА_5
Відповідно до вимог частини 2 ст. 124 Земельного Кодексу України, що діяла на час прийняття рішення, оскаржуваний пункт якого є предметом спору, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 і 3 ст. 134 Земельного Кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі, крім випадків відмови власника розташованого на земельній ділянці нерухомого майна від її викупу або укладення договору оренди; використання земельних ділянок для користування надрами та спеціального водокористування відповідно до отриманих спеціальних дозволів (ліцензій); використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями; перебування в користуванні земельних ділянок або розташованих на них будівель підприємств, установ та організацій, що належать до державної та комунальної власності, підприємств і громадських організацій у сферах культури і мистецтв (у тому числі національних творчих спілок); розміщення дипломатичних та прирівняних до них представництв іноземних держав і міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України; будівництва та обслуговування лінійних об'єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, газопроводів, водопроводів, ліній електропередачі, аеропортів, нафто - та газових терміналів, електростанцій тощо); проведення комплексної реконструкції кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду відповідно до закону; будівництва соціального та доступного житла.
Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу.
Судом встановлено, що рішенням № 1383 від 03.06.09 року надано дозвіл гр. ОСОБА_4 і ОСОБА_5 на отримання первинних даних на виконання проектних робіт для реконструювання квартири АДРЕСА_1 під офісні приміщення та затверджено акт вибору і обстеження земельної ділянки.
Не погодившись с таким рішенням заступником прокурора м. Сімферополя був внесений протест (№343 від 23.09.09 року) на рішення №1383 від 03.06.09 року, у якому прокурор вимагав скасувати зазначене рішення виконкому з підстав невідповідності рішення № 1383 від 03.06.09 року діючому законодавству, а саме ст. 124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України "Про оренду землі" відповідно до яких право оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюються винятково на аукціонах (торгах). Крім того зазначено, що третіми особами здійснено самочинно будівництво трехповерхового офісного центру без отримання усіх необхідних дозвільних документів та набуття права оренди земельної ділянки у встановленому законом порядку.
Розглянувши протест прокурора м. Сімферополя виконавчий комітет Сімферопольської міської ради АР Крим прийняв рішення № 21 від 22.01.10 року яким протест прокурора задоволений та рішення виконавчого комітету міської ради від 03.06.09 року № 1383 "Про внесення пропозицій сесії Сімферопольської міської ради 5 скликання про надання дозволу гр. ОСОБА_4 і ОСОБА_5 виконання проекту землеустрою з відведення земельної ділянки для реконструювання квартири АДРЕСА_1 під офісні приміщення" скасовано.
Крім того, судом встановлено, що протести заступника прокурора № 343 вих/09 та 344 вих/09, які внесено на відповідні рішення Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 1383 від 03.06.09 року та п. 6.8 рішення Сімферопольської міської ради №820 від 23.07.2009р. надійшли до виконавчого комітету Сімферопольської міської ради одночасно 24.09.09 року, що підтверджується відповідною відміткою у книзі обліку документів Прокуратури м. Сімферополя направлених кур'єром у 2009 році, копія відповідного аркуша долучена до матеріалів справи.
Підставою для внесення протестів прокурора № 343 вих/09 та 344 вих/09 на рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 1383 від 03.06.09 року та п. 6.8 рішення Сімферопольської міської ради №820 від 23.07.2009р. стали такі самі порушення земельного законодавства. Однак лише протест прокурора № 343 вих/09 був розглянутий та задоволений виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим.
Суд зауважує, що оскаржуваний п. 6.8. рішення №820 від 23.07.2009р. Сімферопольської міської ради прийняте саме на підставі рішення виконавчого комітету № 1383 від 03.06.09 року, скасованого за результатами розгляду протесту прокурора № 343вих/09 від 23.09.09 року.
Судом встановлено, що не оформивши у встановленому законом порядку документи на земельну ділянку, третя особа ОСОБА_4 самовільно зайняв земельну ділянку приблизною площею 0,0240 га та здійснив самочинне будівництво окремої трьохповерхової будівлі на землях житлової та громадської забудови по АДРЕСА_1 Зазначені факти підтверджуються актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель в АР Крим від 14.09.2009 року, який є у матеріалах справи.
Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що ст. 42 ЗК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) закріплено, що земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками. У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників. Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками. Розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.
Крім того, ст. 2 Житлового кодексу Української РСР визначено, що завданнями житлового законодавства Української РСР є регулювання житлових відносин з метою забезпечення гарантованого Конституцією СРСР і Конституцією Української РСР права громадян на житло, належного використання і схоронності житлового фонду, а також зміцнення законності в галузі житлових відносин.
Порядок переведення жилих будинків і жилих приміщень у будинках державного, громадського, відомчого житлового фонду в нежилі врегульовано статтями 7, 8 Житлового кодексу Української РСР.
Згідно Листа Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 21.09.2010р. вих. № 7/15-10473, який залучений до матеріалів справи, останнє зазначило, що єдиною умовою переведення житлових будинків і житлових приміщень у нежитлові є непридатність вказаних будинків і приміщень для проживання.
Отже, згідно з приписами ст. 42 ЗК України та ст.ст. 7,8 Житлового кодексу Української РСР відповідач не мав правових підстав надавати третім особа - ОСОБА_4 і ОСОБА_5 дозвіл на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,0240 га по АДРЕСА_1 з будівництвом пристрою під офісні приміщення, оскільки ця земельна ділянка є прибудинковою територією багатоквартирного будинку, а зазначена квартира є жилим приміщенням житлового фонду.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади (суб'єкта владних повноважень), який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачем на надано доказів правомірності прийняття оскаржуваного пункту рішення.
Частиною 1 статті 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
§ на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
§ з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
§ обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
§ безсторонньо (неупереджено);
§ добросовісно;
§ розсудливо;
§ з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
§ пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
§ з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
§ своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури. Критерій прийняття рішення, вчинення (невчинення) дії обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значен ня для прийняття рішення або вчинення дії, відо бражає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, об ґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які на справді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішен ня повинно бути вмотивованим.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.
В позові позивач просить суд скасувати оскаржуваний пункт рішення без вимоги про визнання його протиправним.
В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивача, суд вважає необхідним визнати протиправними та скасувати п. 6.8 рішення 49 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради від 23.07.09 року № 820 "Про надання громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,0240 га по АДРЕСА_1 для реконструювання квартири №1 з будівництвом пристрою під офісні приміщення"
Таким чином, з огляду на вищевикладене, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності в порядку статей 69,70,86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
В судовому засіданні 09.07.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У повному обсязі постанову складено та підписано 16.07.2012року.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 11, 69-71, ст.ст. 94, 98, 160-163, 167 КАС України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати п. 6.8 рішення 49 сесії 5 скликання Сімферопольської міської ради від 23.07.09 року № 820 "Про надання громадянам ОСОБА_4 та ОСОБА_5 дозволу на розробку проекту землеустрою по відводу земельної ділянки площею 0,0240 га по АДРЕСА_1 для реконструювання квартири №1 з будівництвом пристрою під офісні приміщення".
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Євдокімова О.О.