вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
Іменем України
17 липня 2012 р. (11:38) Справа №2а-4712/12/0170/21
Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Євдокімової О.О., при секретарі судового засідання Івановій Ю.В., розглянувши за участю представника прокуратури -Хамідова К.С., посвідчення № 12052, представника позивача - Долголевої А.В., довіреність № 10/1 від 12.01.2012р., у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Сімферопольського міжрайонного природоохоронного прокурора в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища
до Лівадійської селищної ради, Управління Держкомзему в м.Ялта АР Крим
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3
про визнання незаконним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій.
Обставини справи: Сімферопольський міжрайонний природоохоронний прокурор звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища (далі позивач) до Лівадійської селищної ради (далі відповідач), Управління Держкомзему в м.Ялта АР Крим (далі другий відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення 34 сесії 5 скликання Лівадійської селищної ради № 59 від 23.05.2009р."Про затвердження проекту землеустрою з відведення та надання у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового дома, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, на землях Лівадійської селищної ради", а також зобов'язання Управління Держкомзему в м.Ялта АР Крим вжити дії щодо скасування реєстрації запису про державну реєстрацію документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 731145, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011000700038.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.07.2012р. поновлено пропущений з поважних причин строк звернення до адміністративного суду.
Позовні вимоги мотивовані тим, що вказане рішення прийнято Лівадійською селищною радою з перевищенням повноважень та суперечить нормам чинного законодавства.
Представник прокуратури у судовому засіданні 17.07.2012р. позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.
Представник позивача у судовому засіданні 17.07.2012р. на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав викладених у позовній заяві.
Відповідачі у судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заперечень на позов суду не надали.
Третя особа у судове засідання 17.07.2012р. також не з'явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлена належним чином, про причини неявки суд не повідомила, заперечень на позов суду не надала.
Приймаючи до уваги, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, суд вважає можливим, на підставі ч. 6 ст. 71, ст. 128 КАС України, розглядати справу за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши пояснення представника прокуратури, представника позивача, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
Рішенням 34-ї сесії 5-го скликання Лівадійської селищної ради від 23.05.2009 р. № 59 "Про затвердження проекту землеустрою з відведення та надання у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового дома, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, на землях Лівадійської селищної ради", зокрема затверджено проект землеустрою з відведення земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1500 га. для будівництва та обслуговування житлового дому, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 водосховища, на землях Лівадійської селищної ради.
Вищезазначене рішення прийнято на підставі статей 12, 118 Земельного кодексу України та ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, перевіряючи правомірність та правове обґрунтування прийняття Лівадійською селищною радою рішення № 59 від 23.05.2009р., суд дійшов висновку, про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Так, постановою Ради Міністрів Української РСР від 20.02.1973р. №84 "Про організацію нових природних заповідників і розширення Чорноморського природного заповідника" Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник об'явлено об'єктом природно-заповідного фонду загальнодержавного значення.
Відповідно до п.1.2. Положення про Ялтинський гірсько-лісовий природний заповідник, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 18.12.2000р. № 255, заповідник є природоохоронною, науково-дослідною установою загальнодержавного значення, входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.
Пунктом 1.1. зазначеного Положення визначено, що заповідник створено у 1973 році згідно з постановою Ради Міністрів Української РСР від 20.02.1973 р. №84 на базі Ялтинського лісгоспу на території Ялтинської міської Ради АР Крим, площею 14523 га, що надана заповіднику у постійне користування.
Пунктом 3 Постанови Верховної Ради України від 16.06.1992р. "Про введення в дію Закону України "Про природно-заповідний фонд України" визначено у зв'язку з прийняттям Закону України "Про природно-заповідний фонд України" вважати раніше створені парки-пам'ятки садово-паркового мистецтва республіканського значення - парками-пам'ятками садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення.
Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" природні заповідники - природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження в природному стані типових або унікальних для даної ландшафтної зони природних комплексів з усією сукупністю їх компонентів, вивчення природних процесів і явищ, що відбуваються в них, розробки наукових засад охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки.
Згідно з ст. 7 Закону на землях природоохоронного та історико-культурного призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може негативно впливати на стан природних та історико-культурних комплексів та об'єктів чи перешкоджає їх використанню за цільовим призначенням.
Таким чином, Ялтинський гірсько-лісовий природній заповідник входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання.
Згідно зі ст. 14 КУ земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.
Порядок регулювання земельних відносин встановлений у Земельному кодексі України.
Землями природно-заповідного фонду визнаються ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об'єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом (ст. 43,45 ЗК України в редакції чинній на момент прийняття оскаржуваного рішення).
Відповідно до ст.150 ЗК України до особливо цінних земель відносяться, зокрема землі природно-заповідного фонду. Вилучення особливо цінних земель для несільськогосподарських потреб не допускається, за винятком випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Земельні ділянки особливо цінних земель, що перебувають у державній або комунальній власності, можуть вилучатися (викуплятися) для будівництва об'єктів загальнодержавного значення, доріг, ліній електропередачі та зв'язку, трубопроводів, осушувальних і зрошувальних каналів, геодезичних пунктів, житла, об'єктів соціально-культурного призначення, нафтових і газових свердловин та виробничих споруд, пов'язаних з їх експлуатацією, за постановою Кабінету Міністрів України або за рішенням відповідної місцевої ради, якщо питання про вилучення (викуп) земельної ділянки погоджується Верховною Радою України (ч.2 ст.150 ЗК України).
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЗК України погодження матеріалів вилучення (викупу) земельних ділянок особливо цінних земель, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, провадиться Верховною Радою України за поданням Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, Київської і Севастопольської міських рад.
Таким чином, погодження Верховної Ради України у випадках прийнятті рішень щодо вищевказаних категорій земель, є обов'язковими. Доказів на підтвердження такого погодження відповідачами суду не надано.
Як вже було зазначено раніше, рішенням 34-ї сесії 5-го скликання Лівадійської селищної ради від 23.05.2009р. № 59 "Про затвердження проекту землеустрою з відведення та надання у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового дома, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, на землях Лівадійської селищної ради", зокрема затверджено проект землеустрою з відведення земельної ділянки та передано у власність ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0,1500 га. для будівництва та обслуговування житлового дому, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1 водосховища, на землях Лівадійської селищної ради.
Сімферопольською міжрайонною природоохоронною прокуратурою із залученням спеціалістів Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища АР Крим проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок на території Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника.
Зазначеною перевіркою встановлено, що оскаржуваним рішенням затверджено проект землеустрою з відведення та надання у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового дома, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) із земель, віднесених до об'єкту природно-заповідного фонду загальнодержавного значення - Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника.
Пунктом 5 розд. VIII Перехідних положень Лісового кодексу України передбачено, що до одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування.
Так, до матеріалів справи долучено висновок судової будівельно-технічної експертизи № 770/771/772 від 02.04.2012р. у кримінальній справі № 12012011530020, проведеної з використанням матеріалів лісоустрою Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника 1987 року.
Як вбачається з висновку судової будівельно-технічної експертизи № 770/771/772 від 02.04.2012р., земельна ділянка надана у власність гр. ОСОБА_3 увійшла до меж Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника, згідно матеріалів лісоустрою 1987 року.
При судовому розгляді предметом доказування є факти,які становлять основу заявлених вимог і заперечень проти них або мають інше значення для правильного розгляду справи і підлягають встановленню для прийняття судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб,які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
В свою чергу, частиною 4 статті 72 КАС України закріплено, що вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.
Так, до матеріалів справи долучено постанову Ялтинського міського суду АР Крим від 15.06.2012р. по кримінальній справі № 1/0124/42/2012 відносно посадової особи Ялтинського гірсько-лісового заповідника, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367, ч. 1 ст. 364, ч. 1-2 ст. 366 КК України про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі Закону України "Про амністію в 2011 році" від 08.06.2011р. та припинення провадження по кримінальній справі.
У мотивувальній частині зазначеної постанови встановлено, що посадовою особою Ялтинського гірсько-лісового заповідника з порушенням норм чинного законодавства було погоджено проект відводу земельної ділянки площею 0,1500 га., переданої у власність оскаржуваним рішенням Лівадійської селищної ради ОСОБА_3, яка згідно координатам її меж повністю розташована в межах Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника.
Зважаючи на приписи ч.4 ст.72 КАС України, суд приходить до висновку, що обставини, встановлені постановою Ялтинського міського суду АР Крим від 15.06.2012р. по кримінальній справі № 1/0124/42/2012, що набрала законної сили, не потрібно доводити в даній справі, оскільки постанова має преюдиціальне значення. Наділення преюдиціальною силою судового рішення засновано на презумпції істинності судового рішення, що набрало законної сили. Законна сила судового рішення забезпечує дію преюдиції. В силу преюдиції встановлені судовим рішенням факти та правовідносини мають сприйматися як безспірні, до того часу, доки рішення суду не буде скасоване у передбаченому законом порядку, доки факти та правовідносини не будуть визнані такими, що не відповідають дійсності. Обставини вважаються встановленими в іншому судовому рішенні, якщо про це зазначено у мотивувальній чи резолютивній частинах цього рішення.
З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку про те, що Лівадійська селищна рада не мала повноважень та законних підстав на прийняття рішення № 59 від 23.05.2009р., яким було затверджено ОСОБА_3 проект землеустрою з відведення земельної ділянки та передано у власність земельну ділянку площею 0,1500 га. для будівництва та обслуговування житлового дома, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, на землях Лівадійської селищної ради, оскільки Лівадійська селищна рада розпорядилася не належними їй землями в порушення вимог ст.150 ЗК України, чим сприяла незаконному отриманню у власність земельної ділянки природно-заповідного фонду Ялтинського гірсько-лісового природного заповідника.
Стаття 19 КУ встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 зазначеної статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Так зокрема, принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України є одночасно і орієнтиром при реалізації повноважень владного суб'єкта, який вимагає від останнього діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, з дотриманням встановленої законом процедури.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що відповідачем - Лівадійською селищною радою, порушений принцип прийняття рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, оскільки оскаржуване рішення прийнято Лівадійською селищною радою з перевищенням повноважень.
Стосовно позовних вимог про зобов'язання Управління Держкомзему в м.Ялта АР Крим вжити дії щодо скасування реєстрації запису про державну реєстрацію документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 731145, який зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011000700038, суд дійшов висновку, що в задоволенні цій частині позовних вимог необхідно відмовити, у зв'язку з тим, що таки вимоги є передчасними, оскільки ані прокурор, ані позивач ще не звертались до Управління Держкомзему в м.Ялта АР Крим про скасування запису про державну реєстрацію та в скасуванні запису їм відмовлено не було.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині визнання незаконним та скасування рішення 34 сесії 5 скликання Лівадійської селищної ради № 59 від 23.05.2009р."Про затвердження проекту землеустрою з відведення та надання у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового дома, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, на землях Лівадійської селищної ради", тому що не суперечать чинному законодавству та підтверджуються матеріалами справи.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
З наведеного слідує, що скасування рішення суб'єкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.
В адміністративному позові прокурор просить суд визнати незаконним рішення Лівадійської селищної ради № 59 від 23.05.2009р., без вимоги про визнання його протиправним.
В свою чергу, частиною 2 ст.11 КАС України передбачено право суду вийти за межі позовних вимог, тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Враховуючи необхідність повного захисту прав та інтересів позивачів, суд вважає необхідним визнати протиправним та скасувати рішення Лівадійської селищної ради № 59 від 23.05.2009р."Про затвердження проекту землеустрою з відведення та надання у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового дома, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, на землях Лівадійської селищної ради".
В судовому засіданні 17.07.2012р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
У повному обсязі постанову складено та підписано 23.07.2012 року.
Керуючись ст. ст. 7, 9, 11, 69-71, ст.ст. 94, 98, ст.ст.160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити частково.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Лівадійської селищної ради № 59 від 23.05.2009р."Про затвердження проекту землеустрою з відведення та надання у власність гр. ОСОБА_3 земельної ділянки площею 0,15 га для будівництва та обслуговування житлового дома, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) за адресою: АДРЕСА_1, на землях Лівадійської селищної ради".
3. В задоволенні іншої частини позову - відмовити.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Євдокімова О.О.