27 липня 2012 р. Справа № 2а/0470/7527/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКуделько Н.Є.
при секретаріВітушко Л.Г.
за участю:
представника відповідача Якобчук О.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
09.07.2012р. ОСОБА_4 (далі-позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради (далі-відповідач) про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови позивачу в реєстрації права власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, без додаткових актів введення в експлуатацію, на підставі рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2011 року по справі №2-1465/2011, скасування рішення відповідача від 25 квітня 2012 року щодо відмови позивачу у реєстрації права власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, без додаткових актів введення в експлуатацію, на підставі рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2011 року по справі №2-1465/2011, та зобов'язання відповідача зареєструвати за позивачем право власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, без додаткових актів введення в експлуатацію, на підставі рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2011 року по справі №2-1465/2011. В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність винесення державним реєстратором рішення про відмову у реєстрації права власності, оскільки рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2011 року по справі №2-1465/2011 набрало законної сили та є обов'язковим для виконання. При винесенні державним реєстратором відмови у реєстрації прав ним фактично було висловлено незгоду із змістом судового рішення, однак не враховано, що оскарження такого рішення можливе виключно у порядку, встановленому законодавством.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про розгляд справи без його участі в письмовому провадженні, за наявними у справі документами (а.с.16).
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими, посилаючись на те, що позивачем порушено порядок реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна. Відповідно до п.1.6. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Зазначений позивачем об'єкт нерухомого майна не було введено в експлуатацію. Просить суд в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2011 року по справі №2-1465/2011 за ОСОБА_4 визнано право власності на нежитлове приміщення поз.601-606 в адміністративній будівлі літ.Г-7 на VI - поверсі, загальною площею 267,4 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та складаються з : поз.601 - приміщення, загальною площею 213,0 кв.м., поз.602 - приміщення, загальною площею 42,0 кв.м., поз.604 - санвузол, загальною площею 4,8 кв.м., поз.605 - санвузол, загальною площею 3,8 кв.м., поз.606 - санвузол, загальною площею 3,8 кв.м., балкон, без додаткових актів введення до експлуатації (а.с.6-10).
Рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2011 року по справі №2-1465/2011 набрало законної сили 21.02.2011р. (а.с.10).
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 12.09.2011 року по справі №2-1465/2011 роз'яснено рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2011 року по справі №2-1465/2011 наступним чином: за ОСОБА_4 визнане право власності на нежитлове приміщення в адміністративній будівлі літ.Г-7 на VI - поверсі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, без додаткових актів введення до експлуатації (а.с.12).
Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 01.12.2011 року по справі №2-1465/2011роз'яснено рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2011 року по справі №2-1465/2011 наступним чином: за ОСОБА_4 визнане право власності на нежитлове приміщення, загальною площею 396,2 кв.м., в адміністративній будівлі літ.Г-7 на VI - поверсі, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яке складаються з: поз.601 - приміщення, загальною площею 255,0 кв.м., поз.602 - приміщення, загальною площею 40,8 кв.м., поз.603 - приміщення, загальною площею 61,6 кв.м., поз.604 - санвузол, загальною площею 4,8 кв.м., поз.605 - санвузол, загальною площею 3,8 кв.м., поз.606 - санвузол, загальною площею 3,8 кв.м., поз.607 - коридор, загальною площею 26,4 кв.м., балкон без додаткових актів введення до експлуатації (а.с.11).
25.04.2012р. на підставі пункту 3.4 Тимчасового положенням про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02 2002р. № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445, державним реєстратором Дюбо Р.Ю. Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради прийнято рішення про відмову ОСОБА_4 у проведенні державної реєстрації права власності на нежитлові приміщення поз.601-606 в адміністративній будівлі літ.Г-7 на VI - поверсі, загальною площею 267,4 кв.м., які складаються з : поз.601 - приміщення, загальною площею 213,0 кв.м., поз.602 - приміщення, загальною площею 42,0 кв.м., поз.604 - санвузол, загальною площею 4,8 кв.м., поз.605 - санвузол, загальною площею 3,8 кв.м., поз.606 - санвузол, загальною площею 3,8 кв.м., що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.13-14).
У рішенні відповідача від 25.04.2012р. зазначено, що згідно даних поточної технічної інвентаризації, проведеної відповідачем станом на 25.11.2011р. встановлено, що адміністративна будівля літ.Г-7, надбудова над літ.Г-7, загальною площею 3514,2 кв.м., ганки літ.г-г3, приямки літ.г4,г5 побудовано самочинно, та згідно чинного законодавства підлягає узаконенню, введенню в експлуатацію, про що виставлено відповідні штампи в технічному паспорті. Відповідно до пункту 1.6 Тимчасового положенням про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку. Зазначають, що до розгляду справи Кіровським районним судом м. Дніпропетровська №2-1465/2011 не було залучено Дніпропетровську міську раду. В Комунальному підприємстві "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради відсутня реєстрація адміністративної будівлі за адресою: АДРЕСА_1. У наданому рішенні Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2011 року по справі №2-1465/2011 вказано, що адміністративну будівлю було збудовано в період з 2006 року по 2008 рік, а згідно матеріалів справи технічної інвентаризації, проведеної відповідачем станом на 24.12.2010р., рік побудови адміністративної будівлі - 2009 (а.с.13-14).
Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. № 435-IV, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004р. № 1952-IV, Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02 2002р. № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445.
Відповідно до норм Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (стаття 316 цього кодексу), власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, на зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна (стаття 317 цього кодексу), право власності є непорушеним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ч.1 ст.321 цього кодексу), право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (стаття 328 цього кодексу).
Крім цього, ст.331 Цивільного кодексу України передбачено, що право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Згідно ст.182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.
Нормами Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" передбачено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації (п.5 Прикінцевих положень цього Закону), державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (далі - державна реєстрація прав) це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень, що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень (ст.2 цього Закону); державний реєстратор прав у межах своїх повноважень, серед іншого, здійснює державну реєстрацію прав власності, інших речових прав на нерухомість, їх обмежень, правочинів щодо нерухомого майна або відмовляє в такій реєстрації та встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законів та інших нормативно-правових актів, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на об'єкт нерухомого майна, наявності інших підстав для державної реєстрації прав або відмови в такій реєстрації (стаття 8 цього Закону), державній реєстрації підлягають заявлені речові права на нерухоме майно за наявності документів, що підтверджують вчинення правочинів щодо таких об'єктів, посвідчених відповідно до закону, або свідчать про наявність інших, передбачених законом підстав (ч.3 ст.17 цього Закону), для державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно до місцевого органу державної реєстрації прав разом із заявою про державну реєстрацію прав подаються документи про правочини щодо такого об'єкта нерухомого майна та їх копії або інші документи, що свідчать про встановлення, зміну чи припинення речового права (ч.4 ст.18 цього Закону).
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація прав проводиться на підставі рішень судів, що набрали законної сили.
Відповідно до п 2.1.,2.2. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1. Заява про державну реєстрацію прав подається реєстратору того БТІ, яке здійснює свою діяльність відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав на території адміністративно-територіальної одиниці, на якій розташований об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації. До заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи (додаток 2), їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.
Пунктом 3.5. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, визначено вичерпний перелік підстав, за яких реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав.
Державний реєстратор у рішенні про відмову позивачу у державній реєстрації права власності зазначив про те, що реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, однак рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2011 року по справі №2-1465/2011, яке набрало законної сили, визнано за позивачем право власності без додаткових актів вводу в експлуатацію на об'єкт нерухомого майна.
Державний реєстратор у рішенні про відмову позивачу у державній реєстрації права власності фактично трактує рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2011 року по справі №2-1465/2011, яке набрало законної сили, що є неприпустимим.
Аналіз вищенаведених норм чинного законодавства дає можливість зробити висновок про те, що право власності на спірне нерухоме майно підлягає державній реєстрації і право власності позивача на це майно виникає з моменту його державної реєстрації, орган, який компетентний здійснювати державну реєстрацію права власності у даному випадку є відповідач у справі, рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2011 року по справі №2-1465/2011 у даному випадку є правовстановлюючим документом, яке повинно надаватись для здійснення державної реєстрації права власності на спірний об'єкт нерухомого майна та є підставою для реєстрації права власності позивача на спірне нерухоме майно, а у державного реєстратора, відповідача у справі, відсутні повноваження щодо трактування законів, норм нормативно-правових актів, рішень суду, отже, реєстрація прав на нерухоме майно повинна здійснюватись у відповідності до резолютивної частини рішення суду.
У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Керуючись Цивільним кодексом України від 16.01.2003р. № 435-IV, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"від 01.07.2004р. № 1952-IV, Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації прав власності та інших речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02 2002р. № 7/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18.02.2002р. за № 157/6445, ст.ст. 8,10,11,12,18,69,94,128,158-163,167,186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_4 до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради щодо відмови ОСОБА_4 в реєстрації права власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, без додаткових актів введення в експлуатацію, на підставі рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2011 року по справі №2-1465/2011.
Скасувати рішення Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради від 25 квітня 2012 року щодо відмови ОСОБА_4 у реєстрації права власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, без додаткових актів введення в експлуатацію, на підставі рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2011 року по справі №2-1465/2011.
Зобов'язати Комунальне підприємство "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради зареєструвати за ОСОБА_4 право власності на нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_1, без додаткових актів введення в експлуатацію, на підставі рішення Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 09.02.2011 року по справі №2-1465/2011.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_4 в рахунок повернення судового збору 32,19 грн.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 01 серпня 2012 року
Суддя Н.Є. Куделько