Справа № 2/0124/2002/2012
0124/5646/2012
31 липня 2012 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді - Чорної О.В., при секретарі - Маланчук Г.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ялти цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі ПАТ «Укрпрофоздоровниця»), третя особа - дочірнє підприємство «Ялтакурорт» приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі ДП «Ялтакурорт») про визнання звільнення незаконним, скасування наказу в частині звільнення, поновлення на роботі та визнання контракту безстроковим трудовим договором,
Позивач просить суд: визнати його звільнення з посади генерального директора ДП «Ялтакурорт» незаконним; скасувати п. 3 наказу № 55-к від 30 травня 2012 року в частині його звільнення; поновити його на роботі на посаді генерального директора ДП «Ялтакурорт» та визнати контракт, укладений між ним та закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (далі ЗАТ «Укрпрофоздоровниця») 16 березня 2011 року безстроковим трудовим договором.
Позовні вимоги мотивовані тим, що він з 16 березня 2006 року на підставі контракту, укладеного на 1 рік між ним та ЗАТ «Укрпрофоздоровниця», працював на посаді генерального директора ДП «Ялтакурорт». З урахуванням результатів його роботи йому було запропоновано подовжити контракт до 15 березня 2011 року, на що він погодився та був укладений відповідний контракт. Після закінчення строку його дії був укладений новий контракт строком до 15 вересня 2011 року. В період дії даного контракту він був звільнений з займаної посади на підставі п. 8 с. 36 КЗпП України та п. 6.4е контракту. Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 02 квітня 2012 року звільнення визнане незаконним, він поновлений на посаді генерального директора. 30 травня 2012 року було виконане судове рішення та у той же день він звільнений з посади генерального директора ДП «Ялтакурорт» у зв'язку із закінченням строку дії контракту, що вважає незаконним, оскільки у даному випадку необхідно застосувати положення ч. 2 ст. 39-1 КЗпП України (трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, вважаються такими, що укладені на невизначений строк) та визнати контракт від 16 березня 2011 року безстроковим трудовим договором, так як вимоги ч. 2 ст. 23 КЗпП України не розповсюджуються на даний випадок. Припинення трудового договору за закінченням строку його дії можливе лише протягом одного дня, що обумовлено положенням ч. 1 ст. 39-1 КЗпП України. Він був звільнений незаконно, що в подальшому встановлено судовим рішенням, не працював встановлений контрактом строк, тому неможливо його звільнення за закінченням строку дії контракту.
Позивач та його представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з зазначених підстав.
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та пояснив, що контракт - це особа форма трудового договору, може бути переукладений лише за погодженням сторін, на нього не розповсюджуються положення ст. 39-1 КЗпП України, які діють щодо тимчасових працівників. Контракт припиняє свою дію після закінчення строку його дії. Відповідно до п. 6.3 контракту від 15 березня 2011 року за 2 місяці до закінчення строку його дії за угодою сторін він може бути подовжений або укладений на новий строк. ОСОБА_1 у встановлений строк ніяких дій щодо продовження дії контракту не вчиняв, тому був звільнений на законних підставах за закінченням строку дії контракту.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи сповіщені у встановленому порядку, причини неявки суду не надані.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 21 КЗпП України, особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України, підставами припинення трудового договору є: закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і одна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.
Постановою Кабінету Міністрів України № 170 від 19 березня 1994 року «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» затверджене положення про порядок укладання контрактів при прийнятті (на йманні) на роботу працівників.
Відповідно до п. 3 цього Положення - прийняття (наймання) на роботу працівників шляхом укладання з ними контракту власником або уповноваженим ним органом, громадянином, може здійснюватися у випадках, прямо передбачених законами.
Пунктом 24 передбачене, що за два місяці до закінчення строку чинності контракту за угодою сторін його може бути продовжено або укладено на новий строк.
Судом встановлено, що 16 березня 2006 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» був укладений контракт з визначеним терміном його дії до 15 березня 2001 року, згідно якого позивач працює на посаді генерального директора ДП «Ялтакурорт» (а.с. 17-22).
Наказом № 35-к від 14 березня 2006 року ОСОБА_1 призначений генеральним директором ДП «Ялтакурорт» з 16 березня 2006 року у відповідності до укладеного з ним контракту (а.с. 25).
16 березня 2011 року між ОСОБА_1 та ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» був укладений контракт з визначеним терміном його дії до 15 вересня 2001 року, згідно якого позивач продовжує працювати на посаді генерального директора ДП «Ялтакурорт» (а.с. 4-9).
Відповідно до наказу від 11 травня 2011 року наказом № 47-к ОСОБА_1 звільнений з посади генерального директора ДП «Ялтакурорт» на підставі п. 6.4е, п. 6.5 розділу 6 Контракту, п. 8 ст. 36 КЗпП України (а.с. 25).
ЗАТ «Укрпрофозоровниця» змінило назву на ПАТ «Укрпрофоздровниця», що слідує з положень статуту (а.с. 80-104).
Рішенням Апеляційного суду АР Крим від 02 квітня 2012 року визнане незаконним звільнення ОСОБА_1 з роботи, скасований наказ № 47-к від 11 травня 2011 року про його звільнення та позивач поновлений на роботі на посаді генерального директора ДП Ялтакурорт» (а.с.65-67).
На виконання зазначеного судового рішення наказом № 55-к від 30 травня 2012 року (пункти 1,2) ОСОБА_1 поновлений на посаді генерального директора ДП «Ялтакурорт» з 11 травня 2012 року.
Пунктом 3 зазначеного наказу позивач звільнений з роботи з посади генерального директора ДП «Ялтакурорт» ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» у зв'язку із закінченням строку дії трудового контракту (а.с. 27).
Контракти з позивачем від 16 березня 2006 та 2011 рр. укладені у відповідності до вимог трудового законодавства, їх укладення з керівником підприємства ДП «Ятакурорт» передбачене ч. 4 ст. 65 Господарського Кодексу України.
Контракти укладено за наявності волевиявлення позивача та його погодження з такою формою працевлаштування, а також обізнаністю про те, що у разі закінчення строку дії контракту трудові відносини припиняються.
Як слідує з матеріалів справи по закінченню строку дії контракту від 16 березня 2006 року трудові відносини з ОСОБА_1 були продовження шляхом укладання контракту від 16 березня 2011 року, за закінченням дії якого він був звільнений з посади, сторони не дійшли угоди щодо необхідності продовження дії контракту або укладання нового контракту.
Закінчення терміну дії контракту і видання у зв'язку із цим наказу про звільнення позивача свідчать про відсутність з боку ПАТ «Укрпрофоздоровниця» ініціативи продовжувати трудові контрактні відносини з ОСОБА_1
Контракт укладено з дотриманням вимог законодавства, звільнення проведено правомірно у зв'язку з закінченням строку дії контракту, тому підстав для задоволення позову в частині визнання звільнення незаконним, скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі не має.
Доводи позивача, що неможливо встановити день звільнення за ч. 2 ст. 36 КЗпП України, оскільки у даному випадку визначення цієї дати законодавчо не врегульоване, не приймаються судом до уваги, оскільки суперечать дослідженим судом доказам. По закінченню строку контракту трудові відносини фактично не продовжувались, після виконання судового рішення про поновлення на роботу ОСОБА_1 був одразу ж був звільнений з посади генерального директора ДП «Ялтакурорт» за закінченням чинності контракту.
Пояснення ОСОБА_1, що він працював лише 2 місяці, а не шість, як передбачене контрактом, тому не міг бути звільнений за закінченням його дії, не враховуються судом, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України контрактом передбачений термін закінчення його дії - 15 вересня 2011 року, за спливом якого і був звільнений позивач.
Відповідно до змісту ч. 2 ст. 23 та ч. 2 ст. 39-1 КЗпП України трудові договори, що були переукладені один чи декілька разів, вважаються такими, що укладені на невизначений строк, за винятком випадків, передбачених частиною другою статті 23, тобто щодо строкових трудових договорів укладених у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами, що є підставою для відмови в задоволенні позову в частині визнання контракту безстроковим трудовим договором.
Виходячи з того, що застосування контракту як особливої форми трудового договору допускається за умови, що його укладання (сфера застосування) передбачене законом, він є різновидом строкового трудового договору, про який йдеться в ч. 2 ст. 23 КЗпП. Тому норма ч. 2 ст. 391 КЗпП щодо продовження чинності строкового трудового договору на невизначений строк не поширюється на строкові трудові договори, в тому числі контракти, передбачені ч. 2 ст. 23 КЗпП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6,10,60, 212-215, 218, 222 ЦПК України, ст.ст. 21, 23, 24, 36, 39-1, 233, 235 КЗпП України, ст. 65 Господарського Кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України № 170 від 19 березня 1994 року «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору», суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», третя особа - дочірнє підприємство «Ялтакурорт» приватного акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» про визнання звільнення незаконним, скасування наказу в частині звільнення, поновлення на роботі та визнання контракту безстроковим трудовим договором - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд АРК в порядку та строки передбачені ст.ст. 294-296 ЦПК України.
Суддя: