Справа № 2-4567/12
іменем України
(заочне)
"12" липня 2012 р.Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Сирбул О.Ф.
при секретарі Семенченко Я.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики, -
встановив:
У лютому 2012 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики.
В судовому засіданні представник позивача за дорученням позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день та час розгляду справи за місцем його останнім відомими місцем проживання, у зв'язку з чим суд проводить заочний розгляд справи, оскільки позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.
Вислухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини і визначені їм правовідносини.
30 червня 2011 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір позики (а.с. 3).
Відповідно до умов даного договору відповідач ОСОБА_2 отримав у позику від позивача ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 22 000,00 грн., відповідач зобов'язався після закінчення терміну на який надавалась позика, а саме до 30.12.2011 року, повернути позивачеві суму позики протягом трьох календарних днів за місцем реєстрації позикодавця -АДРЕСА_1. (відповідно до п. 4.1 договору). Проте у вказаний термін відповідач суму позики не повернув.
Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем за договором позики станом на дату подачі позову до суду складає 22 000,00 грн.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Приписами ч. 2 ст. 1047 ЦК України передбачено, що на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Відповідно до ст.ст. 1049, 1050 ЦК України Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (зокрема, грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалися, на його банківський рахунок. Наявність розписки у Відповідача підтверджує виконання ним свого обов'язку.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Враховуючи вищевикладене, відповідач не виконав свої зобов'язання перед позивачем, суд вважає за необхідним задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Крім того, оскільки позов задовольняється, то відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача необхідно стягнути на користь позивача сплачені витрати по справі судового збору в розмірі 327,30 грн.
Керуючись ст. 10, 11, 27, 60, 212-215, 226 ЦПК України, на підставі ст.ст. 509, 526, 610, 625, 1049, 1050 ЦК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за договором позики задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 за договором позики борг у сумі 22 000,00 ( двадцять дві тисячі) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 327,30 (триста двадцять сім) гривень 30 копійок.
За письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з моменту отримання копії заочного рішення до суду першої інстанції, заочне рішення може бути переглянуто судом, який постановив рішення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Строк, протягом якого розглядатиметься заява відповідача про перегляд заочного рішення, не включається до строку на апеляційне оскарження.