Справа № 2-1423/12
іменем України
"05" липня 2012 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі
судді Вовка Є.І.,
при секретарі Пінчук А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди внаслідок ДТП,
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до Дарницького районного суду м. Києва з позовом (з уточненнями а.с.27-30), в якому просили: стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 5796 грн. 22 коп. у відшкодування завданої матеріальної шкоди, 5000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди, судові витрати; стягнути на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_3 4000 грн. у відшкодування завданої матеріальної шкоди, 5000 грн. у відшкодування завданої моральної шкоди, судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог у позовній заяві, зокрема, зазначено, що 09.04.2010 року, на паркувальному майданчику біля будинку АДРЕСА_1, з вини відповідача ОСОБА_3, яка створила аварійну дорожню ситуацію, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП), під час якої, автомобіль з номерним знаком НОМЕР_2, під керуванням останньої зіткнувся з автомобілем з номерним знаком НОМЕР_1, який належить позивачу ОСОБА_1, та який знаходився під керуванням позивача ОСОБА_2, при цьому, вказаний автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1 було пошкоджено. Вартість відновлювального ремонту автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 внаслідок вказаної ДТП становить суму 5796 грн. 22 коп., які позивачу ОСОБА_1 не були відшкодовані відповідачем.
З метою встановлення причини вказаної ДТП позивач оплатила 4000 грн. за проведене авто-технічне дослідження.
Крім того, внаслідок вказаної ДТП позивачам було заподіяно моральну шкоду на вказані суми.
У судовому засіданні позивачі підтримали вищевказані позовні вимоги та їх обгрунтування. Просили позов задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення позову. Вважав, що вина відповідача у вчиненні вказаної ДТП не доведена.
Відповідно до положень ст.61 ЦПК України: обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини; вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено постанову суду, з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.
Тому безпідставними є посилання представника відповідача на висновки автотехнічного та транспортно-трасологічного дослідження обставин вказаної ДТП, як на доказ того, що вина відповідача у вчиненні вказаної ДТП не доведена (а.с.36-40).
Дослідивши та проаналізувавши наведені дані, письмові пояснення та заперечення сторін, всі інші матеріали цивільної справи, в тому числі копії документів, автентичність яких сторонами визнана: постанови Апеляційного суду м. Києва від 12 липня 2010 року (а.с.5-6); рахунку фактури від 10.07.2010 року (а.с.7), суд встановив наступні факти:
- постановою Апеляційного суду м. Києва від 12 липня 2010 року, зокрема встановлено, що 09.04.2010 року, на паркувальному майданчику біля будинку АДРЕСА_1, з вини відповідача ОСОБА_3, яка створила аварійну дорожню ситуацію, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП), під час якої, автомобіль з номерним знаком НОМЕР_2, під керуванням останньої зіткнувся з автомобілем з номерним знаком НОМЕР_1, який знаходився під керуванням позивача ОСОБА_2;
- внаслідок вищезазначеної ДТП, вказаний автомобіль з номерним знаком НОМЕР_1, який належить ОСОБА_1 було пошкоджено;
- вартість відновлювального ремонту автомобіля з номерним знаком НОМЕР_1 внаслідок вказаної ДТП становить суму 5796 грн. 22 коп., які позивачу ОСОБА_1 не були відшкодовані відповідачем.
Згідно з положеннями п.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Відповідно до положень ст.1187 ЦК України, вищезазначене правило, зокрема, стосується і випадку завдання шкоди джерелом підвищеної небезпеки.
Відповідно до положень ст.60 ЦПК України: кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть
участь у справі; доказуванню підлягають обставини, які мають значення для
ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які
беруть участь у справі, виникає спір; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі викладеного, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме належить: стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 5796 грн. 22 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити як у необгрунтованих, не доведених та безпідставних.
Так, суд вважає, що витрати на авто-технічне дослідження (а.с.8, 9) не відносяться до судових витрат по цій справі відповідно до положень ст.79 ЦПК України.
Крім того, суд вважає необгрунтованими та безпідставними вимоги позивачів щодо стягнення з відповідача на їх користь грошової суми у відшкодування моральної шкоди.
Так, з положень п.1 ст.1167 ЦК України вбачається, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Проте, суд вважає, що твердження позивачів щодо заподіяння їм моральної шкоди є безпідставним, оскільки відсутні докази її заподіяння внаслідок вказаної ДТП.
Відповідно до вимог ст.88 ЦПК України судові витрати по справі належить розподілити таким чином: судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 57 грн. 96 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3; решту судових витрат віднести за рахунок сторін.
Керуючись ст.ст. 208, 209, 214, 215 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3 5796 грн. 22 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Судові витрати по справі у вигляді судового збору в сумі 57 грн. 96 коп., витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. стягнути на користь ОСОБА_1 з ОСОБА_3.
Решту судових витрат віднести за рахунок сторін.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом 10 днів.