ОСОБА_4 ОСОБА_5 < третя особа > Дарницький районний суд міста Києва < Суд-місто >
Справа № 2-4556/12
іменем України
"30" травня 2012 р.Дарницький районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.
при секретарі ШЕПЕЛЄВІЙ А.К.
за участю
представника позивача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та моральної шкоди, -
ОСОБА_4 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_4.) звернувся до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5 (далі по тексту -відповідач 1, ОСОБА_5.) та ОСОБА_6 (далі по тексту -відповідач 2, ОСОБА_6) про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та моральної шкоди.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 19.05.2011 року на перехресті вул. Севастопольська та вул. Новодарницька у м. Києві, ОСОБА_5 керуючи автомобілем Сhevrolet Lacetti, д.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6, здійснив зіткнення з автомобілем Renault Laguna, д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, в результаті було пошкоджено автомобіль Renault.
Оскільки постановою Дарницького районного суду м. Києва від 06.07.2011 року відповідача 1 визнано винним у вчиненні вказаного ДТП, а власником автомобілю є відповідач 2, позивач просить суд стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду завдану внаслідок ДТП. Також позивач просить стягнути з відповідачів витрати пов'язані з проведенням експертного автотоварознавчого дослідження та моральну шкоду.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили, заяви про розгляд справи у їх відсутність до суду не надходило.
За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність відповідачів та ухвалити заочне рішення відповідно до ст.ст. 169 ч. 4, 224-226 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні представника позивача, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що 19.05.2011 року на перехресті вул. Севастопольська та вул. Новодарницька у м. Києві, ОСОБА_5 керуючи автомобілем Сhevrolet Lacetti, д.н. НОМЕР_1, який належить ОСОБА_6, здійснив зіткнення з автомобілем Renault Laguna, д.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_4, в результаті було пошкоджено автомобіль Renault, а власнику нанесено матеріальний збиток.
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 06.07.2011 року водія ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП, однак у зв'язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності -закрито провадження у справі.
Відповідно до висновку експертного автотоварознавчого дослідження №271/11 від 04.08.2011 року, за проведення якого позивачем сплачено 500 грн., вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Renault Laguna, д.н. НОМЕР_2, внаслідок пошкодження при ДТП, становить 101 068,64 грн. При цьому, на підставі акту виконаних робіт №СА-000010910 від 31.10.2011 року, позивачем за технічне обслуговування та ремонт пошкодженого транспортного засобу було сплачено 99 615,14 грн.
Як вбачається з матеріалів справи та пояснень позивача, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована в ПАТ «СК «Альфа Страхування», яка сплатила позивачу суму страхового відшкодування в межах ліміту, що становить 50 000 грн.
Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 30.03.2012 № 2 «Про узагальнення судової практики розгляду судами цивільних справ про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, у 2010-2011 роках»передбачено, що вирішуючи питання про притягнення тієї чи іншої особи до відповідальності за ст. 1187 ЦК України, слід визначити дві основні ознаки володільця: юридичну та матеріальну (фактичну).
Юридична ознака володільця полягає в тому, що володільцем визнається тільки та особа, яка на відповідних правових підставах володіє об'єктом, діяльність з яким створює підвищену небезпеку.
У свою чергу матеріальна або фактична ознака володільця джерела підвищеної небезпеки означає, що особа повинна здійснювати фактичне володіння (експлуатацію, використання, зберігання, утримання) небезпечними об'єктами. У разі, якщо управління небезпечним об'єктом передається третій особі без належного юридичного оформлення (наприклад, управління транспортним засобом без оформлення довіреності), вважається, що об'єкт не виходить із володіння його безпосереднього володільця, і саме він нестиме відповідальність за заподіяну шкоду. Тобто, як правило, обидві ознаки володільця небезпечного об'єкта повинні мати місце, крім випадків, передбачених законом.
А згідно з ч. 1 ст. 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Враховуючи наведене та те, що вина відповідача 1 за заподіяну шкоду завдану джерелом підвищеної небезпеки доведена постановою Дарницького районного суду м. Києва від 06.07.2011 року, відповідач 1 на відповідних правових підставах керував транспортним засобом, що підтверджується свідоцтвом про його реєстрацію, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 1 різниці між фактичним розміром матеріальної шкоди і страховою виплатою у сумі 49 138,17 грн. (99 138,17 -50 000) та 500 грн. за проведення експертного автотоварознавчого дослідження.
Оскільки вина відповідача 2 за заподіяну шкоду не встановлена, транспортний засіб на відповідній правовій підставі перебував у користуванні відповідача 1, суд вважає, що вимоги стосовно солідарного стягнення з відповідача 2 разом з відповідачем 1 розміру матеріальної шкоди задоволенню не підлягають.
Що стосується заявленої позивачем вимоги про стягнення моральної шкоди, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка завдала, за наявності її вини.
Згідно з ч. 3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.
Суд, дослідивши матеріали справи та надані докази, вислухавши пояснення позивача, керуючись вимогами розумності та справедливості, вважає за можливе стягнути з відповідача 1 на користь позивача суму моральної шкоди у розмірі 1000 грн.
У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд присуджує з відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 506,38 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 993, 1166, 1167, 1187, 1188, 1194 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 61, 79, 88, 208, 209, 212 218, 224-228 ЦПК Украйни, суд -
Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди матеріальну шкоду у сумі 49 138,17 грн., 500 грн. витрат за проведення експертного автотоварознавчого дослідження та 1 000 грн. -моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрати по сплаті судового збору в сумі 506,38 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.