Справа № 2602/1248/12
іменем України
"16" липня 2012 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючої судді Сирбул О.Ф.
при секретарі Семенченко Я.А.
з участю прокурора Іващенко А.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва капітана міліції Баранова М.М. від 28 травня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який в період з 01.03.2008 року по 29.11.2011 року займав посаду директора ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарс Рост», за умисне ухилення від сплати податку в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, -
встановив:
До Дарницького районного суду м. Києва звернулася зі скаргою ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва капітана міліції Баранова М.М. від 28 травня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який в період з 01.03.2008 року по 29.11.2011 року займав посаду директора ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарс Рост», за умисне ухилення від сплати податку в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. В обгрунтованні своєї скарги, посилалась на те, що оскаржувана постанова є незаконною, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 94, 98 КПК України, а тому кримінальна справа відносно ОСОБА_2 порушена безпідставно, оскільки ним не було порушено чинного законодавства та в його діях відсутні ознаки та склад злочину, передбачений ч. 3 ст. 212 КК України.
В судовому засіданні скаржник ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 скаргу підтримала, просила її задовольнити та пояснила, що кримінальну справу відносно ОСОБА_2 було порушено незаконно, зокрема підставою для порушення кримінальної справи стали висновки акту перевірки контролюючого органу та довідки з питань дотримання податкового законодавства ТОВ «Денфінансгруп». В той же час, будь-які інші дані, що вказували б на наявність у ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост»податкового боргу та прийняття контролюючим органом рішення-повідомлення в матеріалах, на підставі яких була порушена кримінальна справа, відсутні. Також, відсутні дані щодо узгодження податкових рішень-повідомлень, що підтверджувало б правильність висновків невиїзної документальної перевірки, тому висновок суб'єкта оскарження про наявність самої події злочинів, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, є необґрунтованим, а порушення кримінальної справи є передчасним. Оскільки на даний час, податкове повідомлення-рішення від 17.01.2012 року № 00042360 визнано протиправним та скасовано постановою адміністративного суду м. Києва по справі № 2а-2365/12/2670 від 22.05.2012 року. Апеляційна скарга призначена до розгляду на 18.07.2012 року о «14»год. «00»хвил. Отже, на сьогоднішній день, податкове-рішення, яке винесене на підставі Акту № 392/23-60/34295392 оскаржуються в судовом порядку, а тому грошове зобов'язання не може вважатися узгодженим. Жодних інших доказів окрім акту, який би свідчив про порушення саме ОСОБА_2 вимог чинного законодавства України немає та вважає, що відсутні підстави для порушення відносно директора ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост»ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. Просила скасувати постанову про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2
В судовому засіданні слідчий СВ ПМ ДДПІ у Дарницькому районі м. Києва капітан податкової міліції Баранов Микола Миколайович в провадженні якого перебуває справа, заперечував проти скарги та просив залишити її без задоволення, пояснивши, що для порушення кримінальної справи були приводи та підстави. При порушенні справи додержані вимоги ст.ст. 94, 97, 98 КПК України. Крім того, слідчий пояснив, що на території м. Києва невстановленими особами створено фінансовий механізм «конвертаційного центру», діяльність якого полягає у наданні реально діючому сектору економіки послуг з мінімізації податкових зобов'язань, безпідставного формування податкового кредиту за рахунок взаємодії з суб'єктами господарювання з ознаками «фіктивності», незаконному переведенню безготівкових коштів в готівку отриманих від реально діючих підприємств безготівкових коштів та повернення готівкових коштів керівникам таких підприємств за умов вирахування відсотків. Так, директор ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост» ОСОБА_2, згідно первинних документів щодо надання послуг, при настанні відповідного податкового періоду, будучи обізнаним про проведені безтоварні операції з підприємством ТОВ «Снайпер Медіа»та ТОВ «Денфінансгруп», з метою формування податкового кредиту з ПДВ, за результатами фінансово-господарської діяльності, діючи в порушення пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.198.2 .198, п. 198.3 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, безпідставно вніс недостовірні дані в податкові декларації з ПДВ ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост»за відповідні періоди, що призвело до фактичного ненадходження до Державного Бюджету України податку на додану вартість близько 2 810 000,00 грн.
Прокурор Іващенко Артем Олегович в судовому засіданні проти скарги заперечував та просив залишити її без задоволення, посилаючись на те, що кримінальна справа була порушена з дотриманням вимог ст.ст. 94, 97, 98 КПК України.
Дослідивши матеріали справи, на підставі яких винесена оскаржувана постанова про порушення кримінальної справи, вислухавши, скаржника, слідчого, думку прокурора, який заперечує проти задоволення скарги, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Із досліджуваної судом постанови про порушення кримінальної справи, яка оскаржується вбачаться, що дана кримінальна справа № 73-00209 порушена 28 травня 2012 року слідчим СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
З постанови про порушення кримінальної справи вбачається, що на території м. Києва невстановленими особами створено фінансовий механізм «конвертаційного центру», діяльність якого полягає у наданні реально діючому сектору економіки послуг з мінімізації податкових зобов'язань, безпідставного формування податкового кредиту за рахунок взаємодії з суб'єктами тодарювання з ознаками «фіктивності», незаконному переведенню безготівкових коштів в готівку отриманих від реально діючих підприємств безготівкових коштів (за проведення псевдогосподарских операцій) та повернення готівкових коштів керівникам таких підприємств за умов вирахування відсотків.
Так, невстановлені особи в період 2011 року отримавши замовлення від реально діючих СГД на переведення безготівкових коштів у готівку укладали «фіктивні» угоди з реально діючими СГД на поставку товарів та надання різноманітних послуг. Отримавши на розрахункові рахунки транзитних підприємств ТОВ «Фордінвестплюс», ТОВ «Денфінансгруп», ТОВ «Хімагроресурс», ТОВ «Крамбекс», ТОВ «ТД «Вентум», ТОВ «Лаватан», ТОВ «Морадор», ТОВ «Укрбудсфера», ТОВ «ТД «Онікс», ТОВ «Снайпер медіа», ТОВ «Домес», ТОВ «Нетерсервіс», ТОВ «Зодчий Дім», ТОВ «Весткомпектсервіс» та інші з призначенням платежу за товар та послуги з ПДВ, в послідуючому вказані транзитні підприємства перераховують отримані кошти на рахунки торговців цінними паперами ТОВ «Артброк», ТОВ «Стандартброк»та інші, з призначенням платежу за викуп простих векселів без ПДВ, а фіктивний податковий кредит формується за рахунок ТОВ «Торгбудкомплекс ЛТД», ТОВ «Капіталторг Україна», ТОВ «НВП»Будпромпостач».
Досудовим слідством встановлено, що послугами вказаного «конвертаційного»механізму користувалося ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост». Так, директор ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост»ОСОБА_2, згідно первинних документів щодо надання послуг, при настанні відповідного податкового періоду, будучи обізнаним про проведені безтоварні операції з підприємством ТОВ «Снайпер Медіа»та ТОВ «Денфінансгруп», з метою формування податкового кредиту з ПДВ, за результатами фінансово-господарської діяльності, діючи в порушення пп. 14.1.181 п.14.1 ст. 14, п.198.2 ст.198, п. 198.3 ст.198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, безпідставно вніс недостовірні дані в податкові декларації з ПДВ ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост»за відповідні періоди, що призвело до фактичного ненадходження до Державного Бюджету України податку на додану вартість близько 2 810 000,00 грн.
Відповідно до п.56.18 ст. 56 Податкового кодексу України, при звернення платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу податкове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
На час винесення постанови про порушення кримінальної справи відносно гр. ОСОБА_2, щодо порушення ним податкового законодавства, шляхом ухилення від сплати податків, податкове повідомлення-рішення, прийнятоі на підставі Акту № 392/23-60/34295392 покладеного в основу постанови було оскаржено.
У відповідності до ч.1 ст. 6 КПК України, кримінальну справу може бути порушено за відсутністю події злочину та відсутності в діянні складу злочину.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 94 КПК України, кримінальна справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, які підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини здійснення злочину).
Так, ст. 212 КК України передбачає кримінальну відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів.
За своїм характером норми податкового законодавства мають зобов'язуючий характер, тому правопорушення з боку платника податків може відбутися лише у формі невиконання чи неналежного виконання своїх обов'язків із обчислення та сплати податків. Відповідно до цього, висновок про те, чи мав місце факт ухилення від сплати податку, ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів, що є ознакою об'єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 212 КК України, або іншого правопорушення у сфері оподаткування повинен грунтуватися на застосуванні законодавства України про оподаткування, зокрема Податкового кодексу України, інших законодавчих актів в сфері оподаткування.
Таким чином, лише у разі невиконання обов'язків громадян та юридичних осіб у сфері сплати податків та зборів, тобто порушень приписів податкового законодавства може виникнути питання про притягнення винних осіб до кримінальної чи адміністративної відповідальності.
Механізм нарахування та сплати податків в Україні, встановлений нормами Податкового кодексу України, передбачає обов'язок юридичних чи фізичних осіб сплачувати лише ті податкові зобов'язання, що були узгоджені у встановленому цим Законом порядку.
Відповідальність за ст. 212 КК України наступає не за сам факт несплати податків чи інших обов'язкових платежів, а за ухилення від сплати податків чи інших обов'язкових платежів.
Приводи для порушення кримінальної справи - це передбачені законом джерела первісних відомостей про злочин, які породжують кримінально-процесуальні правовідносини та зобов'язують правоохоронні органи здійснити перевірку інформації, що міститься в них, по суті.
Приводами для порушення кримінальної справи є джерела інформації, зазначені в ст. 94 КПК України.
Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи, статтю кримінального закону, за ознаками якої порушується справа, а також дальше її спрямування.
Як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи, основним приводом та підставами для порушення кримінальної справи відносно директора ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост» ОСОБА_2, став акт про результати документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Аутсорсингова компанія Фарм Рост»з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Снайпер Медіа»за період діяльності з 01.04.2011 року по 30.09.2011 року № 392/23-60/34295392 від 29.12.2011 року та довідка з питань дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Денфінансгруп» за період діяльності 2011 року № 1630/34295392 від 28.05.2012 року.
Тобто підставою для порушення 28 травня 2012 року кримінальної справи відносно директора ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост»ОСОБА_2, за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст.212 КК України стали висновки акту перевірки контролюючого органу та довідки з питань дотримання податкового законодавства ТОВ «Денфінансгруп». В той же час, будь-які інші дані, шо вказували б на наявність у ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост» податкового боргу та прийняття контролюючим органом рішення-повідомлення в матеріалах, на підставі яких була порушена кримінальна справа, відсутні. Зокрема, в оскаржуваній постанові відсутні, данні щодо узгодження податкових рішень-повідомлень, що підтверджувало б правильність висновків невиїзної документальної перевірки, тому висновок суб'єкта оскарження про наявність самої події злочинів, передбаченого ч. 3 ст.212 КК Украши, є необгрунтованим, а порушення кримінальної справи є передчасним. Оскільки на даний час, податкове повідомлення-рішення від 17.01.2012 року № 00042360 визнано протиправним та скасовано постановою адміністративного суду міста Києва по справі № 2а-2365/12/2670 від 22.05.2012 року (а.с. 15-22).
В постанові про порушення кримінальної справи є посилання як на підстави для порушення справи податкові накладні ТОВ «Денфінансгруп»та на те, що ОСОБА_2 отримував завідомо неправдиві первинні бухгалтерські документи та податкові накладні від ТОВ «Снайпер Медіа»та ТОВ «Денфінансгруп».
Відповідно до ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. До оскаржуваних правочинів належить зокрема фіктивний правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним (ст. 234 ЦК України).
Відповідно до ст. 228 ЦК України, правочин вражається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемними.
Однак, станом на день розгляду скарги вказані первинні документи є юридично дійсними, і зворотне в судовому порядку встановлено не було.
Не може вважатися підставою для порушення кримінальної справи довідка з питань дотримання податкового законодавства по податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Денфінансгруп»за період діяльності 2011 року № 22/1630/34295392 від 28.05.2012 року, оскільки чинне законодавство України не передбачає наявність такого документа в якості юридичної фіксації факту дотримання платником податку податкового законодавства України.
Не можуть вважатися підставами для порушення кримінальної справи «рух грошових коштів по рахунках ТОВ «Снайпер Медіа», ТОВ «Торгбудкомплекс ЛТД», ТОВ «Капіталторг Україна», ТОВ «НВП «Будпромпостач», протоколу обшуку та огляду від 25.05.2012 р.», оскільки ці дані не підтверджують факти порушення службовими особами ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост»чинного податкового законодавства України, а тільки підтверджують факт здійснення розрахунків за проведені господарські операції.
Таким чином, наведені в оскаржуваній постанові підстави для порушення кримінальної справи, є такими, що суперечать вимогам ст.ст. 94, 98 КПК Украши, оскільки не вказують на те, що дії директора ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост»ОСОБА_2 є суспільно-небезпечними, протиправними та кримінально-караними.
Також, посилання слідчого на обставини, вказані в оскаржуваній постанові не можна визнати обгрунтованими, оскільки чинне законодавство Украши не зобов'язує платників податків встановлювати добропорядність своїх контрагентів, перевіряти правильність та повноту сплати ними податків.
Механізм нарахування та сплати податків в Україні, встановлений нормами Податкового кодексу України, передбачає обов'язок юридичних чи фізичних осіб сплачувати лише ті податкові зобов'язання, що були узгоджені у встановленому цим Законом порядку.
В оскаружваній постанові зазначено, що ОСОБА_2 діяв в порушення пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2 ст. 198, п.198.3, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VI (із змінами та доповненнями), що фактично є ознаками здочииу, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК Украши.
Відповідно до п.14.1.181. ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит -сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п.198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше.
Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів(у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку (п. 198.3. ст. 198 Кодексу).
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Відповідно до п. 200.1. ст. 200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Тобто, вказані норми Податкового кодексу України є фактично визначеннями, і відповідно їх порушення не утворює склад злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.
Відповідальність за ст. 212 КК України наступає не за сам факт несплати податків чи інших обов'язкових платежів, а за ухилення від сплати податків чи інших обов'язкових платежів.
Відповідно до п. 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до п. 56.21 статті 56 Податкового кодексу України якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу в адміністративному порядку до контролюючих органів та/або до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до закінчення процедури адміністративного оскарження або до остаточного вирішення справи судом. Це правило не поширюється на випадки, коли таке обвинувачення базується не тільки на рішенні контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.
Станом на день розгляду скарги, податкове повідомлення-рішення, яке винесене на підставі Акту № 392/23-60/34295392 оскаржуються в судовому порядку, а тому грошове зобов'язання не може вважатися узгодженим.
Інших доказів окрім Акту № 392/23-60/34295392, який би свідчив про порушення саме ОСОБА_2 вимог чинного законодавства України, а не третіми особами, в основу оскаржуваної постанови не покладено, а тому суд приходить до висновку про відсутність належних та достатніх підстав для порушення відносно директора ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост»ОСОБА_2 кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст.212 КК України.
ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост»правомірно сформовано податок на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Снайпер Медіа»та ТОВ «Денфінансгруп».
Відповідно до п. 180.1 ст. 180 Податкового кодексу України, платником податку на додану вартість є будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку. Таким чином, ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост»є платником податку на додану вартість. Платником податку на додану вартість є ТОВ «Снайпер Медіа»та ТОВ «Денфінансгруп».
Відповідно до ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання товарів та послуг. Датою виникнення права на податковий кредит є або дата списання коштів з рахунку платника податків на оплату таких товарів або послуг, або дата отримання товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною, залежно від того, що відбулося раніше.
Таким чином, оскільки податкові накладні, які видавалися ТОВ «Снайпер Медіа»та ТОВ «Денфінансгруп» для ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост», в судовому порядку недійсними не визнавалися, у ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост»існує право на податковий кредит в розмірі, зазначеному в таких податкових накладних.
За вищевикладених обставин з приводу діяльності контрагентів прямо не вказують на вчинення особою кримінального карного діяння, тим більш посадові особи ТОВ «Снайпер Медіа», ТОВ «Денфінансгруп»не були допитані з приводу господарської діяльності із останнім, у зв'язку з чим не було підстав для порушення кримінальної справи відповідно до ч. 2 ст. 94 КПК України.
За таких обставин слідчий СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва Баранов М.М. помилково дійшов висновку про те, що в матеріалах перевірки містяться достатні дані, які вказують на наявність в діях директора ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост»ОСОБА_2 ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України і в своїй сукупності являються достатніми для порушення відносно останнього кримінальної справи за фактом ухилення від сплати податків.
Оцінюючи в сукупності надані слідчим матеріали, які стали підставою для порушення кримінальної справи, суд приходить до висновку, що зазначені матеріали не містять достатні дані, які вказують на наявність ознак складу злочину, які вказують на наявність в діях директора ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарм Рост»ОСОБА_2 ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а рішення слідчого СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва Баранова М.М. від 28 травня 2012 року прийнято без дотримання вимог ст. ст. 94, 97, 98 КПК України за відсутності достатніх на те приводів та підстав.
На підставі викладеного, керуючись ст. 94-98, 236-7, 236-8 КПК України, суд, -
Скаргу ОСОБА_1, яка діє в інтересах ОСОБА_2 на постанову слідчого СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва капітана міліції Баранова М.М. від 28 травня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який в період з 01.03.2008 року по 29.11.2011 року займав посаду директора ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарс Рост», за умисне ухилення від сплати податку в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України - задовольнити.
Скасувати постанову від 28 травня 2012 року про порушення кримінальної справи відносно громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який в період з 01.03.2008 року по 29.11.2011 року займав посаду директора ТОВ «Аутсорсингова компанія «Фарс Рост», за умисне ухилення від сплати податку в особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України винесену слідчим СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м. Києва капітаном міліції Барановим М.М.
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з моменту її винесення.
Суддя: