Справа № 401/3983/12
(2/401/2855/12)
Іменем України
24.07.2012 року
Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:
головуючого судді Подорець О.Б.,
за участю секретаря Завгородньої Л.В.,
за участю позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа -комунальне житлово-експлуатаційне підприємство №39, про захист цивільних прав та відшкодування шкоди, -
У квітні 2012 року позивач звернувся із зазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2, посилаючись на те, що останнім самовільно без дозволу відповідних органів та співмешканців будинку було встановлено перегородку між 7 та 8 поверхами будинку АДРЕСА_1, що підтверджується протоколами Амур-Нижньодніпровської районної у м. Дніпропетровську ради, яка порушує права та інтереси позивача. Також відповідачем ОСОБА_2 проігноровано припис пожежної служби від 03 грудня 2011 року. Такими діями ОСОБА_2 позивачу заподіяно моральну шкоду, оскільки останній з грудня 2011 року знаходиться у стресовій ситуації, що призвело до звернення в медичні установи. За таких обставин, позивач просив суд зобов'язати ОСОБА_2 прибрати перегородку між 7 та 8 поверхами будинку АДРЕСА_1, стягнути з відповідача 15000 грн. в рахунок спричиненої моральної шкоди, стягнути судові витрати.
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 28 травня 2012 року до участі у справі в якості співвідповідача залучено ОСОБА_3 та в якості третьої особи КЖЕП №39.
В судовому засіданні позивач підтримав позов та надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що дійсно ним було зроблено перегородку між 7 та 8 поверхами у під'їзді, однак це питання він погодив із сусідами. Крім того, усний дозвіл на це надавав і позивач, однак зараз це заперечує. Перегородка була зроблена у період його проживання в квартирі №27. Власником квартири №26 є ОСОБА_3, однак вона проживає в іншому місці і до перегородки відношення не має і не знає, що вона побудована.
Відповідач ОСОБА_3 надала заяву щодо розгляду справи за її відсутності, зазначивши, що до перегородки вона відношення не має.
Третя особа -КЖЕП №39 до суду не з'явилися, надали заяву щодо розгляду справи у відсутності їх представника.
Вислухавши сторони, дослідивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
За змістом ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Згідно зі ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та ч.2 ст.382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.
Як визначив Конституційний Суд України у рішеннях від 02 березня 2004 року №4-рп/2004 і від 09 листопада 2011 року №14-рп/2011 це право у них виникає незалежно від підстав набуття права власності на квартиру‚ а питання щодо згоди інших співвласників на перебудову, переобладнання чи вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень вирішується
відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності. Ніхто з власників квартир не має пріоритетного права користуватися та розпоряджатися
приміщеннями загального користування.
Частина 1 ст.369 ЦК України передбачає, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.
Судом встановлено, що будинок №77 по вулиці Калиновій в м. Дніпропетровську знаходиться на обслуговуванні в КЖЕП № 39 м. Дніпропетровська.
Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є власниками квартир №25 та №26 відповідно у зазначеному будинку.
Між 7 та 8 поверхами будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2 без належних дозволів побудував перегородку. Даний факт підтверджується постановою адміністративної комісії виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпропетровську ради від 16 листопада 2011 року №39/30 щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності та приписом Державного пожежного нагляду від 04 листопада 2011 року. Крім того, даний факт визнано і відповідачем ОСОБА_2
Таким чином, аналіз фактичних обставин справи та наведеного законодавства вказує, що спірна перегородка зведена без згоди усіх співвласників квартир, без відповідних технічних погоджень та дозволу органу місцевого самоврядування, вона перешкоджає позивачу до вільного доступу до стіни кухні його квартири та до місць загального користування, співвласником яких він являється, тим самим порушуючи його охоронювані законом права власника і користувача.
Разом з тим, оскільки в судовому засіданні не добуто доказів того, що відповідач ОСОБА_3 якимось чином причетна до побудови перегородки, суд вважає задовольнити позов частково та зобов'язати ОСОБА_2 знести перегородку, збудовану в загальному коридорі між 7 та 8 поверхами будинку АДРЕСА_1.
Що стосується вимог про стягнення моральної шкоди суд зазначає наступне.
Згідно ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Статтею 23 ЦК України передбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Крім того, як роз'яснив в п.п.4,5 своєї постанови Пленум Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»в позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується. До загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодуванні моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди, оскільки в порушення вимог ст.60 ЦПК України позивачем не доведені ці обставини.
З урахуванням результату розгляду справи та відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягнення понесені ним судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 107,30 грн., пропорційно задоволеним вимогам, та витрати пов'язані з публікацією в пресі оголошення про виклик відповідача в сумі 150 грн., а всього 257,30 грн.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212, 214-215, 218, 222 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа -комунальне житлово-експлуатаційне підприємство №39, про захист цивільних прав та відшкодування шкоди - задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_2 знести перегородку, збудовану в загальному коридорі між 7 та 8 поверхами будинку АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені ним судові витрати в розмірі 257 (двісті п'ятдесят сім) грн. 30 коп.
В іншій частині позову -відмовити.
З повним текстом рішення сторони можуть ознайомитися 30 липня 2012 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Копію судового рішення із викладом вступної та резолютивної частин видати учасникам процесу негайно після його проголошення.
Суддя О.Б.Подорець