Справа № ун.2608\10156\12
№ пр.2\2608\5064\12
24 липня 2012 р. Святошинський районний суд м.Києва в складі:
головуючої судді: І.В.П»ЯТНИЧУК
при секретарі: К.Ю.Іванові,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, суд ,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 та просив суд постановити рішення, яким стягнути з останнього на його користь суму боргу за договором позики в розмірі 268 428 грн. 52 коп., яка складається з суми боргу - 265000 грн., трьох відсотків річних з суми боргу в розмірі 662 грн. 50 коп., судових витрат в розмірі 2766 грн. 02 коп.
В обґрунтування заявлених позовних вимог вказуючи на те, що він - позивач 01 вересня 2011 року за усним договором позики передав позичальнику у власність ОСОБА_2 265 000 грн. При фактичному одержанні вказаної суми позичальником в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була надана розписка від 01 вересня 2011 року. Згідно зазначеної розписки ОСОБА_2 зобов'язувався повернути кошти до 01 березня 2012 року. Але до теперішнього часу відповідач борг не повернув, чим не виконав взяті на себе зобов'язання. Позивач вказує, що мешкає в Святошинському районі м. Києва, що стверджується копією його паспорту і 17 травня 2012 року ним направлено письмову претензію відповідачу, де зазначено, що відповідач відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного Кодексу України та частини 2 статті 625 Цивільного Кодексу України зобов'язаний був повернути йому 265 000 гривень боргу та 662 гривні 50 копійок за прострочку виконання зобов'язання -3% річних, а всього 265 662 гривні 50 копійок за адресою АДРЕСА_1, що є законною вимогою та узгоджується з вимогами статті 523 ч. 1 п. 4 Цивільного Кодексу України. Отримавши особисто його - позивача претензію 28 травня 2012 року ОСОБА_2 жодним чином не відреагував, та приймає міри до продажу майна з метою уникнення цивільної відповідальності. Враховуючи те, що 01 березня 2012 року ОСОБА_2 йому 265 000 гривень не повернув, а тому зобов'язаний сплатити і 662 гривні 50 копійок за прострочку виконання зобов'язання - 3 % річних на підставі ст.ст. 526, 532, 611, 625, 1046 ЦК України просив заявлені позовні вимоги задовольнити.
Позивач в судове засідання не з»явився, про час та місце розгялду справи повідомлявся належним чином, направив до суду свого представника з належним чином офрмленими повноваженнями, тому суд вважає можливим розглянути справу в його відсутності.
Представник позивача в судовому засданні підтримав заявлені позовні вимоги та просив їх задовольнити посилаючись при цьому на обставини справи викладені в позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, тому суд вважає можливим розглянути справу в його відсутності та у відповідності до ст.224 ЦПК України постановленням заочного рішення суду.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 60 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Виходячи із змісту ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позичкодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов*язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановленим договором.
Згідно ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 вересня 2011 року за усним договором позики ОСОБА_1 передав позичальнику у власність ОСОБА_2 265 000 грн. При фактичному одержанні вказаної суми позичальником в присутності свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 була надана розписка від 01 вересня 2011 року. Згідно зазначеної розписки ОСОБА_2 зобов'язувався повернути кошти до 01 березня 2012 року. Але до теперішнього часу відповідач борг не повернув, чим не виконав взяті на себе зобов'язання. ( а.с. 10).
17 травня 2012 року позивачем направлено письмову претензію відповідачу, де зазначено, що відповідач відповідно до частини 1 статті 1049 Цивільного Кодексу України та частини 2 статті 625 Цивільного Кодексу України зобов'язаний був повернути йому ОСОБА_1 265 000 гривень боргу та 662 гривні 50 копійок за прострочку виконання зобов'язання -3% річних, а всього 265 662 гривні 50 копійок за адресою АДРЕСА_1. ( а.с. 11), яка ним отримана ( 12, 13, 14), однак кошти на час звернення з позовом до суду не повернуті.
Відповідно до ч.8 ст.110 Цивільного процесуального кодексу України позови, що виникають з договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна виконувати в певному місці, можуть пред'являтися за вибором позивача за місцем виконання цих договорів.
Як вбачається з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.
На підставі зазначеного, аналізуючи зібрані по справі докази, враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку, щодо задоволення позовних вимог.
Окрім того відповідно до ст.88 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в розмірі 2766 грн. 02 коп. судового збору.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 169, 212-215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 536, 625, 1046, 1049 ЦК України, суд ,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, проживаючого в Вінницькій області в АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, зареєстрованого в АДРЕСА_1 суму боргу за договором позики в розмірі 265000 грн. 00 коп., 662 грн. 50 коп. трьох відсотків річних за несвоєчасне виконання зобов»язання, судові витрати в розмірі 2766 грн. 02 коп. судового збору, а всього на суму 268 428 ( двісті шістдесят вісім тисяч чотириста двадцять вісім) грн. 52 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Позивачем рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м.Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.