ун. № 2608/7282/12
пр. № 1/2608/590/12
23 липня 2012 року Святошинський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді: Бандури І.С.
при секретарі: Лебеді В.В.
з участю прокурора: Дудка Є.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, гр. України, зареєстрованого та проживаючого в АДРЕСА_1, освіта середня, не одруженого, не працюючого, раніше судимого 9 вересня 2010 року Святошинським районним судом м. Києва за ст. 309 ч.2 КК України до 2 років позбавлення волі, 28 жовтня 2011 року звільнений з місць позбавлення волі умовно достроково на 6 місяців, 24 дні, за ст. 395 КК України,-
ОСОБА_1 обвинувачуються у вчинені злочину передбаченому ст. 395 КК України, що він, будучи особою щодо якої встановлено адміністративний нагляд самовільно залишив своє місце проживання - АДРЕСА_1 з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Відносно ОСОБА_1 обрана міра запобіжного заходу підписка про невиїзд з постійного місця проживання.
Справа поступила до Святошинського районного суду 26 квітня 2012 року. 10 травня 2012 року справу було призначено до попереднього розгляду, однак ОСОБА_1 в судове засідання не з"явився і обвинувального висновку не отримав. Справа також призначалася до судового розгляду на 23 травня, 12,20,22 червня, 4,16 липня 2012 року, однак ОСОБА_1 зник, жодного разу в судове засідання не з'явився і про своє місцезнаходження суду не повідомив, згідно довідки АБ ОСОБА_1, 1990 року народження в м. Києві та Київській області зареєстрованим не значиться.
Постанови суду про примусовий привід ОСОБА_1, не виконувалися з причин його відсутності за вказаною адресою проживання та місцем знаходження.
Згідно ст. 263 КПК України розгляд справи в засіданні суду першої інстанції відбувається з участю підсудного, явка якого до суду є обов»язковою.
Згідно ст.ст. 22, 64 КПК України, п.8 роз»снень Постанови Пленуму Верховного суду України № 2 від 11 лютого 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", повернення справи на додаткове розслідування зі стадії судового розгляду справи допускається лише з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства.
Досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, зокрема не були з'ясовані з достатньою повнотою дані про особу обвинуваченого.
Суд вичерпав усі можливості забезпечити явку підсудного в судове засідання.
Відсутність даних про особу ОСОБА_1 може вплинути на кваліфікацію та призначення міри покарання обвинуваченому, а тому суд вважає, що справу слід направити прокурору Святошинського району м. Києва з метою встановлення його місцезнаходження та з достатньою повнотою та встановлення даних про особу ОСОБА_1, оскільки дана неповнота досудового слідства не може бути усунута в судовому засіданні, та перешкоджає суду об'єктивно, повно та всебічно розглянути справу і винести законний і обґрунтований вирок.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст.22,64,67,246,281 КПК України,
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченому ст. 395 КК України повернути прокурору Святошинського району м. Києва для проведення додаткового розслідування.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити попередню - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.
Апеляція на постанову суду може бути подана до Апеляційного суду м. Києва протягом семи діб з дня її винесення через Святошинський районний суд м. Києва.