Справа № 2а-337/11
15 червня 2012 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Католікяна М.О.,
суддів Коршуна А.О., Панченко О.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Синельниківському районі Дніпропетровської області на постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2011 року, ухвалену в адміністративній справі за позовом Синельниківського міжрайонного прокурора в інтересах ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Синельниківському районі Дніпропетровської області про перерахунок та виплату підвищення до пенсії,
Постановою Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.03.2011 р., ухваленою у скороченому провадженні, позов задоволено. Рішення суду вмотивовано тим, що відповідачем було порушено вимоги ст. 6 Закону України від 18.11.2004 р. № 2195-ІV "Про соціальний захист дітей війни" (далі - Закон № 2195-ІV) щодо нарахування та сплати позивачу підвищення до пенсії.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушенням судом норм матеріального права. Зокрема, відповідач вказує на відсутність підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст. 28 Закону України від 09.07.2003 р. № 1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-ІV), а також на відсутність фінансування.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду у межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має статус дитини війни і в силу ст. 6 Закону № 2195-ІV має право на підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.
Протягом спірного періоду відповідач виплачував позивачу підвищення до пенсії у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 6 Закону № 2195-ІV, тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про задоволення вимог в частині зобов'язання відповідача провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії згідно з вимогами ст. 6 Закону № 2195-ІV з урахуванням ч. 1 ст. 28 Закону 1058-ІV з 25.07.2010 р. у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з урахуванням фактично отриманих сум підвищення.
Суд також погоджується з висновком суду першої інстанції, що вихідним критерієм розрахунку підвищення до пенсії дітям війни виступає мінімальна пенсія за віком, визначена ч. 1 ст. 28 Закону 1058-ІV. Положення ч. 3 ст. 28 зазначеного Закону щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого ч. 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом, не може бути перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для розрахунку інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого ч. 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Аналогічна позиція висловлена у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2011 р. №8.
Доводи відповідача про відсутність коштів і порядку розрахунку підвищення до пенсії не є підставою для скасування правильного по суті судового рішення, оскільки це не звільняє його від виконання покладених законом обов'язків.
Таким чином, з'ясувавши у достатньо повному обсязі права та обов'язки сторін, обставини справи, перевіривши доводи сторін та давши їм правову оцінку, суд першої інстанції ухвалив постанову, яка відповідає вимогам закону, тому суд не знаходить підстав для зміни або скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Синельниківському районі Дніпропетровської області залишити без задоволення, а постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15 березня 2011 року - без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та оскарженню відповідно до ч. 10 ст. 1832 КАС України не підлягає.
Судді: